Постанова № 22053108, 23.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 р. Справа № 2а-3404/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромексперт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі№2а-3404/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромексперт"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними, зобов"язання утриматися від дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромексперт», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова, у якому просить: визнати дії відповідача щодо встановлення правопорушень з боку позивача, викладених в акті перевірки від 10березня 2011 р. № 306/18-015/31796921 та складання даного акту протиправними, зобовязати відповідача утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачі іншим особам акту перевірки позивача від 10 березня 2011 р. № 306/18-015/31796921, зобовязати відповідача утриматись від дій, спрямованих на коригування на підставі висновків зазначеного акту перевірки податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від29.06.2011р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромексперт" відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромексперт", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від29.06.2011р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що в березні 2011 року фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено документальну позапланову перевірку позивача щодо правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат за період з 01 квітня 2010 р. по 31 грудня 2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 10 березня 2011 р. № 306/18-015/31796921, згідно висновків якого встановлено порушення з боку позивача вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовано на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт та послуг. Товар, послуги по таких правочинах не було передано, що, на думку податкового органу, є порушенням вимог ст. ст. 662, 655, 656 ЦК України.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт та послуг за період з 01 липня 2009 р. по 31 грудня 2010р., які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.ст. 4, 5, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що позов є необґрунтованим, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів частково погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її дії щодо складання акту перевірки як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Судом встановлено, що перевірка позивача призначена згідно наказу начальника ДПІ в Ленінському районі м. Харкова від 25 лютого 2011 р. № 236 з посиланням на п.п. 78.1.1 п. 78.1 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України з тих підстав, що податковим органом виявлено можливе порушення податкового, валютного та іншого законодавства, що підтверджується доповідною запискою начальника відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ в Ленінському районі м. Харкова від 25лютого 2011 р. № 9/18-016.

Згідно повідомлення від 25 лютого 2011р. № 3/10/18-012 позивача запрошено до податкового органу на 09 березня 2011 р. для надання пояснень в звязку з проведенням перевірки та 24 лютого 2011р. направлено запит № 1067/10/18-012 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями, який повернувся з відміткою про неможливість вручення через відсутність посадових осіб позивача за місцезнаходженням юридичної особи.

Згідно акту перевірки від 10 березня 2011 р. № 306/18-015/31796921 пояснення посадовими особами позивача до податкового органу не надано.

Відсутність відповіді платника податків на письмовий запит податкового органу є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, де передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми та приписів ст.42 Податкового кодексу України, рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обовязкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обовязок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Крім того, правила листування з платником податків врегульовані ст.42 Податкового кодексу України, відповідно до п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У відповідності до ст. 79 Податкового кодексу України Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Встановлено, що у спірних правовідносинах субєкт владних повноважень рекомендованих листів з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження, наказ та повідомлення про перевірку в розумінні норм Закону України «Про поштовий звязок», Правил надання послуг поштового звязку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" на адресу платника податків не надсилав.

В супереч зазначеним нормам листування здійснювалося курєрською поштою, про що свідчаить надані суду документи.

Відповідач повідомлення про вручення поштового відправлення за формою №119 до матеріалів справи не подав.

На запит суду апеляційної інстанції відповідні документи не надані, натомість надані документи курєрської пошти.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки були прийняті субєктом владних повноважень за відсутності передбачених Податковим кодексом України умов.

За таких обставин, дії щодо проведення перевірки, а відповідно складання акту перевірки є неправомірними та в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в їх задоволення виходячи з наступних підстав.

Позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо встановлення правопорушень з боку позивача, викладених в акті перевірки від 10 березня 2011 р. № 306/18-015/31796921 задоволенню не підлягають, оскільки висновки акту перевірки є складовою частиною зазначеного акту.

Враховуючи незаконність проведення перевірки, не потребують оцінки господарські операції позивача, та висновки акту перевірки, які до того ж є думкою перевіряючих викладеною в акті.

Дії щодо складання акту перевірки є останньою стадією проведення перевірки її документальним оформленням.

Стосовно позовних вимог про зобовязання відповідача утриматись від використання у своїй діяльності акту перевірки позивача від 10 березня 2011 р. № 306/18-015/31796921, про передачу акту перевірки іншим особам, а також зобовязання відповідача утриматись від дій, спрямованих на коригування на підставі висновків зазначеного акту перевірки податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача є безпідставними тому, що вони звернені позивачем на майбутнє, на даний час спір між сторонами з питання передачі акту перевірки іншим особам, а також дій з коригування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість не виник.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції в частині відмови у позові щодо визнання дій по складанню акту перевірки підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від29.06.2011р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова протиправними щодо складання акту перевірки від 10 березня 2011 р. № 306/18-015/31796921.

В цій частині позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення перевірки за наслідками якої складено акт № 306/18-015/31796921 від 10 березня 2011р.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від29.06.2011р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Григоров А.М.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 30.01.2012 р.