Ухвала суду № 22053055, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р.Справа № 2а-10900/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі№2а-10900/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП-2001"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ «САТП -2001», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 0001271520/0 від 29.07.2009 року на суму 9.881, 07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку підприємства позивача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання за період з 31.03.2009 року по 16.07.2009 року, за результатами якої складений Акт № 1165/15-02-36 від 20.07.2009 року. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкових зобов'язань по податкових деклараціях за лютий 2009 року та за березень 2009 року протягом граничних строків. 29.07.2009 року на підставі висновків перевірки, викладених в Акті №1165/15-02-36 від 20.07.2009 року, податковою прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001271520/0 на суму 9.881, 07 грн. Позивач вважає вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що податковим органом за даними облікової картки був здійснений перерозподіл сум ПДВ, які були сплачені підприємством за платіжними дорученнями без врахування «призначення платежу». Жодною нормою чинного законодавства, як стверджує позивач, не встановлено право чи обов'язок контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків на виконання вимог законів України «Про систему оподаткування» та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 0001271520/0 від 29.07.2009р. на суму 9.881,07 грн.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001" (місцезнаходження: вул. Виконкомівська, ЗО, м. Харків, 61039) судовий збір у розмірі 3,40 (три грн. 40 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5, 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САТП -2001», пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код за ЄДРПОУ 31013004, з 01.01.2009 року як платник податків та зборів (обов'язкових платежів) позивач перебуває в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (за № 4).

30.03.2009 року ТОВ «САТП - 2001» було нараховане податкове зобов'язання згідно декларації № 9078 від 19.03.2009 року на загальну суму 36.201, 00 грн. за лютий 2009 року.

Вказане податкове зобов'язання було сплачено позивачем наступними платежами: № 297 від 27.03.2009 року на суму 13600, 00 грн., № 319 від 31.03.2009 року на суму 4000, 00 грн. № 333 від 09.04.2009 року на суму 1000, 00 грн., № 355 від 15.04.2009 року на суму 6000, 00 грн., № 385 від 23.04.2009 року на суму 5000, 00 грн., № 413 від 28.04.2009 року на суму 6000, 00 грн., № 475 від 13.05.2009 року на суму 3000, 00 грн., № 561 від 27.05.2009 року на суму 7000, 00 грн., № 577 від 29.05.2009 року на суму 3000, 00 грн., № 620 від 10.06.2009 року на суму 10000, 00 грн. Таким чином, підприємством за зобов'язанням було сплачено 58.600, 00 грн. 30.04.2009 року ТОВ «САТП - 2001» було нараховане податкове зобов'язання згідно декларації № 21110 від 21.04.2009 року на загальну суму 50.205, 00 грн. за березень 2009 року.

Зазначене податкове зобов'язання було сплачено позивачем наступними платежами: № 796 від 06.05. 2009 року на суму 7000, 00 грн., № 803 від 13.05.2009 року на суму 3000 грн., № 806 від 19.05.2009 року на суму 7000, 00 грн., № 840 від 12.06.2009 року на суму 4000, 00 грн., № 45 від 17.06.2009 року на суму 7000, 00 грн., № 851 від 19.06.2009 року на суму 2500, 00 грн., № 854 від 26.06.2009 року на суму 14406, 24 грн., № 92 від 24.06.2009 року на суму 10000, 00 грн., № 732 від 30.06.2009 року на суму 5000, 00 грн., № 195 від 15.07.2009 року на суму 5000, 00 грн., № 261 від 23.07.2009 року на суму 6200, 00 грн.

Таким чином, підприємством за зобов'язанням було сплачено 71.106, 24 грн.

Відповідачем - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, за спірним податковим повідомленням - рішенням застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату ТОВ «САТП -2001» узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно пояснень відповідача, з терміном сплати 30.03.2009 року до картки платника податку ТОВ «САТП - 2001» внесено податкову декларацію з ПДВ за лютий 2009 року, надану до ДПІ 19.03.2009 року за реєстраційним номером 9078 у сумі 36.201, 00 грн. По строку 30.03.2009 року у підприємства виникла недоїмка у сумі 36.201, 00 грн. Сума, на яку нараховувалась штрафна санкція у розмірі 31.570, 58 грн. та штраф у розмірі 6.314, 11 грн. застосовано актом перевірки від 11.06.2009р. № 992/15-02-36. Сплата податку відбулась частково: 12.06.2009року платіжним дорученням № 840 у сумі 4000, 00 грн., з яких на погашення боргу податковою було зараховано 3.957, 71 грн. та 17.06.2009 року платіжним дорученням № 45 у сумі 7000, 00 грн., з яких на погашення боргу було зараховано 672, 71 грн.

З терміном сплати 30.04.2009 року до картки платника податку ДПІ було внесено податкову декларацію з ПДВ за березень 2009 року, надану до ДПІ 21.04.2009 року за реєстраційним номером 21110 у сумі 50.205, 00 грн. По строку 30.04.2009 року у підприємства виникла недоїмка у сумі 50.205, 00 грн. Загальна сума штрафної санкції склала 9.881, 07 грн. Сплата податку відбулась частково: 19.06.2009 року платіжним дорученням № 851 у сумі 2.500, 00 грн. (на погашення боргу ДПІ було зараховано 2041, 53 грн.), 24.06.2009 року платіжним дорученням № 92 у сумі 10.000, 00 грн. (на погашення боргу було зараховано 9865, 60 грн.), 26.06.2009 року платіжним дорученням № 854 у сумі 14.406, 24 грн. (на погашення боргу зараховано 14183, 10 грн.), 30.06.2009 року платіжним дорученням № 732 у сумі 5.000, 00 грн. (на погашення боргу було зараховано 4904, 63 грн.), 13.07.2009 року платіжним дорученням № 180 у сумі 4240, 00 грн. (на погашення боргу було зараховано 4195, 12 грн.), 15.07.2009 року платіжним дорученням № 195 у сумі 5000, 00 грн. (на погашення боргу було зараховано 4943, 10 грн.), 16.07.2009 року платіжним дорученням № 869 у сумі 4700, 00 грн. (на погашення боргу було зараховано 4641, 83 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка), за визначенням п. 1.3 ст. 1 вказаного вище Закону, - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійне узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Підп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до підп. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків , визначений підп. 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За правилами, встановленими п. З ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податків.

Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань платника податків, згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнаються будь - які власні кошти та інші активи. Згідно ч. З ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податків.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, з огляду на наступне.

Відповідно до підп. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, з аналізу приписів вищенаведених правових норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Отже, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п. 16.5.2 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, оскільки платник податків має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі№2-а-10900/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі№2а-10900/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяКатунов В.В.

Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.