Ухвала суду № 22053036, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р.Справа № 2а-11230/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. по справі№2а-11230/11/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ВАТ «Харківхолодмаш», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000472320 від 28.07.11 на загальну суму 112441,15 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення за №0000472320 від 28.07.11р., винесене державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено виїзну документальну позапланову перевірку ВАТ «Харківхолодмаш»з питань щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Промтехноопт»за березень 2011 квітень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 01.07.11р. за №1083/23-206/14307966.

У висновку акту перевірки ДПІ зазначає, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт».

За результатами проведеної перевірки ТОВ «Промтехноопт»ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було складено акт перевірки від 01.06.2011 за №1251/23-03-05/37092055 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт».

У висновках вказаного акту перевірки зазначається, що у ТОВ «Промтехноопт»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

ДПІ зазначає, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, всі укладені правочини між позивачем та ТОВ «Промтехноопт»вважаються нікчемними.

Відповідно до висновку акту перевірки ДПІ зазначає, що позивачем було порушено п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, та включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за отриманий товар від ТОВ «Промтехноопт»за березень 2011 року відповідно до податкової накладної від 31.03.11 за №512 на загальну суму ПДВ 112440, 15 грн., які виникли від виконання угод, які визначені нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків і як наслідок, не повязані з власною господарською діяльністю.

За результатами проведеної перевірки ВАТ «Харківхолодмаш»та акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення за №0000472320 від 28.07.11 на загальну суму 112 441,15 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення за №0000472320 від 28.07.11 на загальну суму 112 441,15 грн..

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, між ТОВ «Промтехноопт»та ВАТ «Харківхолодмаш» було укладено договір купівлі-продажу за № 6/12-10 від 06.12.10.

Відповідно до вимог договору ТОВ «Промтехноопт»передав ВАТ «Харківхолодмаш» товарно - матеріальні цінності: а саме: будівельні матеріали згідно прибуткових накладних:

-№ 105 від 31.03.11 на суму 674 640,95 (шістсот сімдесят чотири тисячі шістсот сорок грн. 95 коп.) разом з ПДВ,

-№ 203 від 27.04.11 на суму 780 000.00 (сімсот вісімдесят тисяч ) грн. разом з ПДВ.

ВАТ «Харківхолодмаш» були надані податкова накладна за № 512 від 31.03.11 на 674 640,95грн та податкова накладна за № 483 від 27.04.11 на 780000,00грн. та здійснена оплата згідно платіжних доручень № 130 від 27.04.11 на суму 24 000,00грн., № 131 від 27.04.11 на 12 472,00грн., № 171 від 27.05.11 на 42 170,00грн..

Зі складу продавця (м. Мерефа) на склад покупця (м. Харків) була проведена доставка продукції автомобілями № АХ 4770ВМ п/пр АХ 1802ХТ; № АХ 2799ВІ п/пр АХ 3370ХТ згідно договору № 14 про надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 01.03.11, на що були виписані акти надання автотранспортних послуг № 47.2 від 31.03.11 на 14 000,00грн та № 70.1 від 27.04.2011р. на 42 000,00грн..

Будівельні матеріали, отримані від ТОВ «Промтехноопт» згідно накладних: № 105 від 31.03.11 та № 203 від 27.04.11, які були використані позивачем для проведення ремонтних робіт на території підприємства, а саме зроблено ремонт власними силами підприємства зовнішніх трубопроводів заводської системи опалення, благоустрій території біля виробничого корпусу №1 лит.Щ-5 с облаштуванням місць для стоянки, ремонт теплопункту, ремонт приміщень підстанцій.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про підтвердженість матеріалами справи факту виконання позивачем та його контрагентом зобовязань за спірними правочинами.

Копії первинних і розрахункових документів відповідають положенням ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704.

Наявні копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт.

Судовим розглядом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Як вбачається зі змісту Акту акті перевірки, субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновок субєкта владних повноважень про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акт ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення рішення не поклав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року по справі№2-а-11230/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. по справі№2а-11230/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяКатунов В.В.

Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.