Ухвала суду № 22052926, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/7568/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі№2а-1870/7568/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Суми від 24.05.2011 року № 0001282306/0/40883 про зменшення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010 року на суму 3210,65 грн. та № 0001272306/0/40877 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 3210,65 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про не можливість встановити постачання та відстежити фактичне перевезення товару по ланцюгу постачання (2 ланка), оскільки ТОВ «СК-ДОН» не надано документів на підтвердження постачання, у підприємства відсутні власні основні фонди, трудові ресурсіи, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення. На думку апелянта такі обставини свідчать про безтоварність операції ТОВ «Насоселектромаш» з контрагентом ТОВ «Донбаська насосна компанія» в частині поставки насосів від ТОВ «Ск-Дон», що є порушенням п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість». Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Справа слухається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної Державною податковою інспекцією в м. Суми документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень, лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, було складено акт № 2907/23-620/32318056 від 29.04.2011 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про завищення від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування, з огляду на ствердження про безтоварність господарської операції по придбання турбонасосів по ланцюгу постачальників, а між ТОВ «Донбаська насосна компанія» та ТОВ «СК-ДОН», оскільки у останнього відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби та складські приміщення.

На підставі висновків акту перевірки 24.05.2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001282306/0/40883 про зменшення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010 року на суму 3210,65 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001272306/0/40877 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 3210,65 грн. та штрафних санкцій в розмір 1 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що ДПІ в м. Суми шляхом прийняття висновків про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ фактично встановила додаткову відповідальність ТОВ «Насоселектромаш», яка не передбачена Податковим кодексом України та Законом України «Про податок на додану вартість», що не відповідає повноваженням відповідача та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність достатніх правових підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, з огляду на вимоги діючого податкового законодавства та фактичні обставини справи.

Згідно вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається «як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вимогами ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

До набрання чинності зазначених норм Податкового кодексу України (до 01.01.2011 року) порядок обчислення і сплати податку на додану вартість було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість», згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Як вбачається з вищевикладених норм Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», право платника податку на податковий кредит не залежить від належного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету. Така залежність вбачається лише щодо фактичної наявності товару (роботи, послуги) за певною господарською операцією, що зумовлює необхідність дослідження дійсного виконання позивачем укладеної угоди з ТОВ «Донбаська насосна компанія».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи укладений з ТОВ «Донбаська насосна компанія» 06.10.2010 року договір купівлі-продажу турбонасосів, податкові накладні № 12201 від 20.12.2010 року на загальну суму 11601,60 грн., в тому числі ПДВ 1933,60 грн., № 12231 від 23.12.2010 року на загальну суму 46406,40 грн., в тому числі ПДВ 7734,00 грн., видаткову накладну № 12242 від 24.12.2010 року, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №351 від 23.12.2010 року, платіжні доручення про здійснення повних розрахунків безготівковим шляхом, докази транспортування за допомогою ПП ОСОБА_1 Зазначені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені належним чином, а їх зміст відповідає фактичним обставинам справи щодо здійснення господарських операцій.

Використання придбаного товару у власні господарській діяльності підтверджено позивача доказами реалізації насосів Державному підприємств «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Зважаючи на вищевикладені обставини реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Донбаська насосна компанія», колегія суддів підтверджує правильність висновків суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Посилання апелянта на той факт, що постачальник по 2 ланці ланцюгу постачання насосів ТОВ "СК-ДОН" визнаний банкрутом, що унеможливлює фактичне постачання по ланцюгу від виробника, не може спростувати встановлених в ході судового розгляду обставин реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Донбаська насосна компанія».

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, оскільки обставини справи судом першої інстанції встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права при вирішенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі№2а-1870/7568/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.