Ухвала суду № 22052742, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-13890/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Почуєв О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2011р. по справі№2а-13890/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання неправомірними дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова по зміні призначення податкових платежів за травень, червень, липень 2011 року та скасування податкового повідомлення-рішення №0002101520 від 05.10.2011 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2011 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" задоволено частково:

- визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0002101520 від 05.10.2011 року, винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням щодо задоволення частини позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги відповідача, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення , а прийняте судове рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої відповідачем апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ПДВ за податковою декларацією позивача з ПДВ за серпень 2010 року було складено акт № 1813/152-23454034 від 20.09.2011 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість за декларацією позивачем за серпень 2010 р. в сумі 156002 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0002101520 від 05.10.2011 року про застосування штрафу у розмірі 31200,41 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання недійсним зазначене податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що висновок відповідача в акті перевірки про порушення позивачем граничних строків сплати податку не відповідає фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, переглядаючи судове рішення виключно в межах поданої відповідачем апеляційної скарги в частині задоволення позовних вимог, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав та належних доказів на підтвердження правомірності такої частини позовних вимог, зважаючи на вимоги діючого законодавства на час спірних правовідносин.

Згідно п.5 ст.50 Бюджетного кодексу України, податки, збори (обов'язкові платежі) інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Пунктом 5 ст. 139 Господарського Кодексу України передбачено, що коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти. Щодо розпорядження ними (коштами), то п. 1 ст. 134 Господарського Кодексу України передбачено, що субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, приватне акціонерне товариство "Виробниче підприємство "Твін-Друк" мало право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку на додану вартість припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Відповідно до пункту 2 статті 12 вказаного Закону, фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідач посилається на п. 57.1 ст. 57 та п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України щодо наявного у нього права на спрямування коштів платника податків на погашення податкового боргу, згідно черговістю його виникнення, незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Разом з тим, дія зазначених норм Податкового кодексу України розпочалась з 01.01.2011 року. На момент спірних правовідносин щодо сплати узгодженого податкового зобов"язання за податковою декларацією позивача з ПДВ за серпень 2010 року діяли норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг платник податків може погашатися добровільно та самостійно або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Отже, суми зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу.

З наданих позивачем платіжних доручень від 29.09.2010 року №715, від 30.09.2010 року №716 вбачається своєчасність та повнота сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в декларації за серпень 2010 року, відповідно до чітко визначеного призначення платежу.

При нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не було прийнято до уваги призначення платежу в таких платіжних документах, а сплачені суми ПДВ відповідачем, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу що виник раніше, штрафних санкцій, а не проводились як сплата поточних платежів, що привело до неправомірного нарахування штрафних санкцій. Платіжні документи про сплату поточних платежів по податковій декларації за серпень 2010 року при перевірці не досліджувались.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Зазначені висновки підтверджуються обставинами, що встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому, згідно вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, є доведеними.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року по справі № 2а-14614/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 року, встановлено неправомірність зарахування податковим органом сплачених приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "Твін-Друк" податкових зобов"язань всупереч цільовому призначенню, вказаному позивачем у платіжному дорученні від 30.09.2010 року №716.

Таким чином, оскільки позивачем податкове зобов"язання, самостійно визначене ним у податковій декларації за серпень 2010 року, було сплачене своєчасно у повному обсязі, є неправомірними дії податкового органу по застосуванню до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату такого податкового зобов"язання, спираючись на здійснені ним зарахування проведених позивачем платежів у травні-липні 2011 року.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, оскільки обставини справи щодо задоволеної частини позовних вимог судом першої інстанції встановлені вірно та правильно застосовані норми права при їх вирішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2011р. по справі№2а-13890/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.