Ухвала суду № 22052729, 16.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/7057/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.,

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтава на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2011р. по справі№2а-1670/7057/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Полтавський авто агрегатний завод" (далі по тексту - ВАТ «Полтавський авто агрегатний завод», ВАТ «ПААЗ»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтава (далі по тексту ДПІ у м. Полтаві), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати частково рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000482305 від 01.04.2011 року на суму 2450462 грн. та № 0001552302 від 01.04.2011 року на суму 491174 грн. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкової інспекції про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за 2010 рік загалом в розмірі 2 941 636 грн. вважає необгрунтованим та протиправним, оскільки чинне законодавство України не ставить право платника податків на заявлення до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у залежність від рівня сплати таким платником податку на прибуток у відповідному періоді.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 р. адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства " Полтавський автоагрегатний завод " задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0001552302 від 01.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 491 174 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000482305 від 01.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 450 462 грн. (в тому числі, за квітень 2010 року - 599 295 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 337 447 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, а саме пп. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень-серпень 2010 р. та за жовтень-грудень 2010 р. на загальну суму 3971638,00 грн.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у м. Полтаві 21.03.2011 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ВАТ "ПААЗ" (код ЄДРПОУ 00232124) з питань правильності заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 2376/23-8/00232124 від 21.03.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ВАТ "ПААЗ" завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню загалом на 3 971 638 грн. (в т.ч., за березень 2010 року - 668 712 грн., за квітень 2010 року - 694 549 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 412 296 грн., за жовтень 2010 року - 682 361 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.) (т. І, а.с. 7-11).

На підставі даного висновку акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 01.04.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001552302, відповідно до якого ВАТ "ПААЗ" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 682 361 грн. (т. І, а.с. 12);

-№ 0000482305, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість загалом в розмірі 3 289 277 грн. (в т.ч., за березень 2010 року - 668 712 грн., за квітень 2010 року - 694 549 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 -918 грн.,!за серпень 2010 року - 412 296 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.) (т. І, а.с. 13).

За наслідками звернення позивача в порядку адміністративного оскарження зі скаргами до ДПА у Полтавській області та ДПА України його скарги залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (т. І, а.с. 112-120).

Разом з тим, в результаті подання ВАТ "ПААЗ" до ДПІ у м. Полтаві уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, платником податків самостійно зменшено суму податкового кредиту з ПДВ загалом в розмірі 1 030 002 грн. (в т.ч., за лютий 2010 року - 793 966 грн., за травень 2010 року - 126 649 грн., за вересень 2010 року - 191 187 грн.) та, як наслідок, зменшено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року в розмірі 668 712 грн., за квітень 2010 року в розмірі 95 254 грн., за серпень 2010 року в розмірі 74 849 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 191 187 грн. (т. V, а.с. 70).

Не погодившись з прийнятим податковим органом рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про те, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування неправомірності декларування позивачем до бюджетного відшкодування у 2010 році суми податку на додану вартість загалом в розмірі 2941636 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ВАТ "ПААЗ" у 2010 році задекларовано до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму податку на додану вартість загалом в розмірі 3 971 638 грн. (в т.ч., за березень 2010 року - 668 712 грн., за квітень 2010 року - 694 549 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 412 296 грн., за жовтень 2010 року - 682 361 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.) (т. І, а.с. 14-33, 154-163).

Разом з тим, документальною невиїзною позаплановою перевіркою позивача встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за 2010 рік загалом на 3 971 638 грн.

За змістом п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання га внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно з п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, згідно з п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В силу п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відтак, право на формування податкового кредиту та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника такого податку.

Зі змісту акта перевірки та пояснень представника відповідача, що надані ним в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що як на підставу для зменшення ВАТ "ПААЗ" суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 3 971 638 грн. ДПІ у м. Полтаві посилається на той факт, що позивачем у 2010 році до Державного бюджету України податок на прибуток не сплачувався; інші підстави для такого висновку відсутні, адже під час перевірки податковою інспекцією не досліджувалася реальність здійснення позивачем господарських операцій у періоді, що перевірявся.

Як зясувалося, ДПІ у м. Полтаві не заперечувала факт правомірності віднесення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає - сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача про те, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість залежить від рівня сплати ВАТ "ПААЗ" податку на прибуток у 2010 році.

Жоден чинний на момент виникнення та реалізацій спірних правовідносин законодавчий акт України не ставив право добросовісного платника податків на отримання з Державного бюджету України сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від рівня сплати, таким платником інших видів податків, зокрема, податку на прибуток.

До того ж, відповідно до наданих відповідачем довідок від 03.10.2011 року вих. № 2369/24-237, № 2370/24-237 станом на 31.12.2010 року за особовим рахунком позивача податковий борг не обліковувався (а.с. 61-62).

Відтак, позивачем у 2010 році в повному обсязі сплачено до бюджету, зокрема, податок на прибуток.

Окрім вищевикладеного, колегія суддів вважає, що достовірність нарахування ВАТ "ПААЗ" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за відповідні звітні періоди 2010 року підтверджується довідками, що складені ДПІ у м. Полтаві за результатами позапланових виїзних перевірок ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" з питань достовірності нарахування, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року (т. І, а.с. 34-111, 121-145).

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення покладено на податковий орган, однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено правомірність декларування позивачем до бюджетного відшкодування у 2010 році суми податку на додану вартість загалом в розмірі 2 941 636 грн. та спростовано доводи податкової інспекції про те, що суму, заявлену платником податків до бюджетного відшкодування, необхідно зменшити у зв'язку з несплатою податку на прибуток.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000482305 від 01.04.2011 року на суму 2450462 грн. та № 0001552302 від 01.04.2011 року на суму 491174 грн. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є протиправними, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 11.10.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2011р. по справі№2а-1670/7057/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та часткове скасування рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяРєзнікова С.С.

Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.