Ухвала суду № 22052640, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-11323/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'нко А.О. Д

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. по справі№2а-11323/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Укртехносфера"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Укртехносфера", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 р. № 0000162200 по податку на додану вартість та штрафним (фінансовим) санкціям (штрафам), прийняте Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (код 33477638) на підставі Акта перевірки від 04.04.2011 р. № 342/22-017/33477638.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що його податковий кредит у вересні 2010 р. формувався згідно правил формування податкового кредиту, що зазначені п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість”. Відображені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність правочину, який був укладений між позивачем та ТОВ “Промспец Корнсалтинг” є хибними, наполягав на правильності обчислення податкових зобовязань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень пп.7.4.1 п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Зазначив, що податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Укртехносфера" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 159, 129 КАС України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка з питань перевірки податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р., про що складено акт № 342/22-017/33477638 від 04.04.2011 р.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 внаслідок чого в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р. встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 1643,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000162200 від 19 квітня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 2053,75 грн., у т.ч. за основним платежем 1643 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 410,75 грн.

Позивач з прийнятим рішенням не погодився та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на прийняте податкове повідомлення рішення. За результатами розгляду скарг, рішенням вповноважених податкових органів в задоволенні скарг було відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, видаткових накладних. В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача наміру отримати за вищевказаними договорами купівлі-продажу інший результат, ніж придбання товару. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з матеріалами справи між ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" (як продавцем) та ТОВ “Промспец Консалтинг”(як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 20/09 від 20.09.10р. металопластикових вікон у кількості 2 штук за ціною 4929,00 грн. на загальну суму 9859,00 грн. у т. ч. ПДВ 1643,00 грн. Відповідно до п. 3.2 цього договору, приймання товару здійснюється покупцем на умовах самовивозу.

ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" отримало у ТОВ “Промспец Консалтинг” податкову накладну №244 від 23.09.2010р. на загальну суму 9858,00 грн., у т.ч. ПДВ 1643,00 грн. Зазначена податкова накладна була включена до складу податкового кредиту за вересень 2010 р. у сумі 1643,00 грн.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, видаткових накладних.

Колегія суддів зазначає, що в ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами купівлі-продажу інший результат, ніж придбання товару. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Тобто, колегія суддів звертає увагу на те, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором купівлі-продажу №20/9 від 20.09.2010 року; видатковою накладною №23/09 від 23.09.2010 року; платіжними дорученнями, податковою накладною №244 від 23.09.2010 року.

Окрім того в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що товар (металопластикові конструкції) придбавався позивачем у ТОВ «Промспец Консалтинг» з метою його використання під час виконання позивачем будівельних робіт на об'єкті за замовленням ТОВ «КАМ». Саме для цієї мети відповідний товар й було використано, що підтверджується актом виконаних робіт, підписаним між позивачем та ТОВ «КАМ».

В подальшому цей товар було використано як будівельні конструкції при виконанні будівельних робіт за замовленням ТОВ «КАМ». Зазначені будівельні роботи були прийняті замовником ТОВ «КАМ» у жовтні 2010 року, що підтверджується актом прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року.

Колегія суддів зазначає, що факт придбання позивачем товару у вересні 2010 року у ТОВ «Промспец Консалтинг» здійснювався саме в межах господарської діяльності, що підтверджено первинними документами. Судом не встановлено невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам.

Відповідач в акті перевірки не посилався на відсутність у ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" та ТОВ «Промспец конслатинг» статусу платника податку на додану вартість на момент вчинення господарської операції.

Отже, факт порушення позивачем положень п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, пп. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на порушення позивачем п. 18 Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” № 165 від 30.05.1997р., оскільки зазначена норма не встановлює будь-яких правил або обовязків для позивача як покупця товару, а отже не може бути порушена ним.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару, послуг (робіт) у ТОВ «Промспец Консалтинг», відповідач до суду не подав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність висновку ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова стосовно порушення ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" вимог пп. 7.4.1 п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на додану вартість, відсутні і підстави застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року по справі№2а-11323/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. по справі№2а-11323/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2012р.