Ухвала суду № 22052390, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/5849/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Шовкун Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-фірма Одяг" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. по справі №2а-1870/5849/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-фірма Одяг"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-фірма Одяг", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 08 серпня 2011 року № 0007411502/6399, яким ТОВ "Суми фірма Одяг" збільшено грошове зобовязання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності в сумі 49019,40 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі рішення Сумської міської ради від 25.09.1996 року «Про затвердження меж і розмірів земельних ділянок за підприємствами, установами та організаціями м. Суми»01.10.1996 р. між ТОВ "Суми фірма Одяг" та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, 1-й Заводський пр., 2, площею 0,72889 га, та договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 3, площею 0,1148 га терміном до 01.10.2046 року.

Виконуючи умови договору, ТОВ "Суми фірма Одяг" систематично сплачує орендну плату, визначену договором оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру. При цьому відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Відповідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, позивач зобовязаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у визначеному договором розмірі. Водночас, закріплення в Податковому кодексі України мінімального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною. Поряд із цим ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обовязок орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати.

Положення Податкового кодексу України можуть бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання чинності цим кодексом, тобто до договорів, які укладаються після набрання чинності Податковим кодексом України. У свою чергу до договорів, укладених до прийняття Податкового кодексу України, така зміна можлива лише на умовах та підставах, передбачених договором, або якщо законом прямо встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Таким чином, як умовами укладеного договору, так і приписами закону не передбачено такої підстави зміни для зміни розміру орендної плати.

У звязку з цим за результатами документальної невиїзної перевірки ДПІ в м. Суми ТОВ "Суми фірма Одяг" було безпідставно збільшено грошове зобовязання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форми власності у сумі 49019,40 грн., та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1 грн.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, ДПІ в м. Суми неодноразово повідомляла позивача про необхідність приведення умов договору землі до вимог чинного законодавства та внести до нього відповідні зміни в частині визначення розміру орендної плати за землю. Просив у задоволенні позову ТОВ "Суми фірма Одяг" відмовити.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-фірма Одяг" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 58 Конституції України, Закону України «Про оренду землі», Податкового кодексу України, ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сумської міської ради від 09.12.1994 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8), включений до ЄДРПОУ (а.с. 9).

На підставі рішення Сумської міської ради від 25.09.1996 року «Про затвердження меж і розмірів земельних ділянок за підприємствами, установами та організаціями м. Суми» 01.10.1996 р. між ТОВ "Суми фірма Одяг" та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, 1-й Заводський пр., 2, площею 0,72889 га, та договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 3, площею 0,1148 га терміном до 01.10.2046 року (а.с. 20, 21).

27.07.2011 р. посадовою особою ДПІ в м. Суми проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг" з питання дотримання вимог податкового законодавства, якою встановлено порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-травень 2011 року на суму 49019,40 грн. За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 27.07.2011 р. № 5681/152/14015933 (а.с. 12-14).

За наслідками проведеної перевірки на підставі Акту від 27.07.2011 р. № 5681/152/14015933 ДПІ в м. Суми було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. № 0007411502/63099, яким ТОВ "Суми фірма Одяг" збільшено суму грошового зобовязання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності з юридичних осіб в сумі 49019,40 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція у сумі 1 грн. (а.с. 10).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що дане податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та прийняте у повній відповідності з нормами чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 288.1 та п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

З акту перевірки вбачається, що позивачем сплачується орендна плата за земельну ділянку по 1-му Заводському провулку, 2, м. Суми, та по вул. Кооперативній, 3, м. Суми, у відповідності до умов договорів оренди цих ділянок від 01.10.1996 р., укладених між ТОВ "Суми фірма Одяг" і Сумською міською радою.

В той же час, позивачем не враховано, що відповідно до вимог пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: …для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, правомірно дійшов висновку про те, що з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати орендну плату в сумі не меншій ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "Суми фірма Одяг" занизило орендну плату за землю за січень-травень 2011 рік на 49019,40 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007411522/63099, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 49020,40 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта в апеляційній скарзі на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку земельних ділянок не проведено площа земельних ділянок.

Відповідно до п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року N 1378-IV.

Згідно з ч. 5 ст. 5 вказаного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 цього Закону, відповідно до якої, орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р.

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. N 1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди землі).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Тобто, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може перевищувати - 3 відсотки нормативної грошової оцінки, ТОВ "Суми фірма Одяг" повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

За таких обставин, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі№2а-1870/5849/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-фірма Одяг" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. по справі №2а-1870/5849/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2012 р.