Ухвала суду № 22052184, 13.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р.Справа № 2а-8315/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Волкової А.М.

представника позивача - Нежельської О.С. - Перцової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011р. по справі№2а-8315/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Алгоритм"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління державного казначейства в Харківській області

про визнання незаконними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (далі по тексту ТОВ "Алгоритм", позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (далі по тексту ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, перший відповідач), Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі по тексту ГУДК України у Харківській області) , в якому просив суд визнати незаконними дії державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова по проведенню камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування від 27.05.2011 року та складенню за результатами такої перевірки податкових повідомлень - рішень №0000440700, №0000430700 від 14.06.2011 року; скасувати податкові повідомлення - рішення №0000440700, №0000430700 від 14.06.2011 року; стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" з бюджету України податок на додану вартість у розмірі 49744,00 грн.; стягнути з відповідача державне мито у сумі 514,44 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011р. по справі№2а-8315/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання незаконними дій - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000440700, №0000430700 від 14.06.2011 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати в цій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011р. по справі№2а-8315/11/2070 та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме : пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, пп.7.2.3, 7.2.6, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Зазначив, що позивачем було необґрунтовано включено до складу податкового кредиту вересня 2011 року суму ПДВ у розмірі 63174 грн. по податковій накладній отриманій від ТОВ «Флавія». Стверджує, що своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за своєчасним їх отриманням, є обов`язком платника податків. Вважає, що оскільки ТОВ «Алгоритм» не включив суму ПДВ по спірній податковій накладній до складу податкового кредиту того податкового періоду, в якому ця накладна була виписана, і не скористався своїм правом подання скарги на постачальника, який своєчасно не надав податкову накладну, право включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по ній позивачем втрачено. З огляду на вищевикладене, вважає правомірним зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 49744 грн. та зменшення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13430 грн. та не вбачає підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових за печеннях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з підстав та мотивів, викладених в останній, просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання представники першого та другого відповідачів не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Алгоритм» за вересень 2010 року та жовтень 2010 року були подані своєчасно підприємством 20 жовтня 2010 року та 20 листопада 2010 року відповідно.

20 травня 2011 року ТОВ «Алгоритм» відповідно до пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України було подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень та жовтень 2010 року з додатками, пов'язані з включенням до складу податкового кредиту вересня 2010 року податкової накладної від ТОВ «Флавія» на суму ПДВ 63174 грн..

27 травня 2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена камеральна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої ТОВ «Алгоритм».

31 травня 2011 року ТОВ «Алгоритм» було одержано Акт камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування №2100/07-0/31060274 від 27.05.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

В Акті перевірки податковий орган зазначив, що оскільки ТОВ «Алгоритм» не включило податкову накладну №44 від 24.09.2010 року, одержану від ТОВ «Флавія», до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, а також до податкового органу не було подано заяву зі скаргою на постачальника, передбачену 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, то згідно пункту 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) ТОВ «Алгоритм» у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не відносяться до податкового кредиту як такі, що не є підтвердженими податковими накладними. Тому, на думку ДПІ, ТОВ «Алгоритм» безпідставно задекларовано суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в розмірі 49744 грн., суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду в розмірі 13430 грн.

14 червня 2011 року на підставі Акту перевірки №2100/07-0/31060274 від 27.05.2011р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складені податкові повідомлення-рішення №0000430700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 49744 грн., та № 0000440700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13430 грн.

Не погодившись з діями відповідача по проведенню камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування від 27.05.2011 року та складенню за результатами такої перевірки податкових повідомлень - рішень №0000440700, №0000430700 від 14.06.2011 року позивач оскаржив їх, також просив суд скасувати вказані рішення та стягнути на користь ТОВ «Алгоритм» податок на додану вартість у розмірі 49744 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасуванння податкових повідомлень-рішень №0000440700, №0000430700 від 14.06.2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не наведено доказів, що свідчать про необґрунтованість заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ у вказаному вище розмірі по відповідній податковій декларації. Також зазначив, що суду не надано фактичних даних, які б доводили юридичну та фактичну обґрунтованість винесення спірних рішень. На думку суду першої інстанції відповідачем не наведено, а судом не встановлено правових підстав для визнання правомірним висновку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про відсутність у ТОВ «Алгоритм» у спірних правовідносинах права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок в установі банку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення на користь ТОВ «Алгоритм» податку на додану вартість у розмірі 49744 грн., суд першої інстанції з посиланням на п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права в частині отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, що в силу ч. 1 ст.2 КАС України є підставою для відмови в позові в цій частині вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій податкового органу по проведенню спірної перевірки, суд першої інстанції зазначив, що дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по проведенню камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування від 27.05.2011 року та складанню за результатами такої перевірки податкових повідомлень - рішень № 0000440700, № 0000430700 від 14.06.2011 року були вчинені відповідачем у відповідності до пп. Б п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті перевірки висновок ДПІ про порушення ТОВ «Алгоритм» пп.7.2.3, пп.7.2.6, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. пп.7.7.1,7.7.2,7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, а саме ТОВ «Алгоритм» безпідставно задекларовано суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в розмірі 49744 грн., суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 13430 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 63174 грн., непідтвердженої податковою накладною. При цьому відповідач виходив з того, що податкова накладна №44 від 24.09.2010 року ТОВ «Флавія» на суму ПДВ - 63174 грн. не була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих накладних у вересні 2010 року, а отже не дає права позивачу на податковий кредит на вказану вище суму ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини стосуються правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період вересень 2010 року, травень 2011 року, застосуванню при наданні оцінки правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підлягають положення Закону України “Про податок на додану вартість” (далі по тексту - Закону № 168/97-ВР) та Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За змістом п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.

Згідно підпункту 7.2.8 пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону передбачено, що дата виникнення права платника податків на податковий кредит визначається по даті здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту п.198.2. Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов`язань продавця.

Згідно п.201.4. Податкового кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Проте, існують випадки, коли період виписки податкових накладних не співпадає з періодом їх отримання.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що Законом України “Про податок на додану вартість” та Податковим кодексом не передбачено будь-якої відповідальності платника податку за таке „запізнення” відображення податкового кредиту, тож і вимоги податкового органу щодо безумовного одночасного (мається на увазі із податковими зобов'язаннями) відображення податкових накладних у складі податкового кредиту є неправомірними.

При цьому слід відмітити, що право на податковий кредит позивач не втрачає протягом 365 днів, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористався. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх податкових періодах.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у ТОВ «Алгоритм» наявний оригінал податкової накладної №44 від 24.09.2010 року, виписаної ТОВ «Флавія» на суму ПДВ - 63174 грн.

Вказану податкову накладну №44 від 24.09.2010 року ТОВ «Алгоритм» отримало при купівлі у ТОВ «Флавія» противаг ТШ 6Д49.8.15-1 у кількості 360 штук за Договором №КП-Фл-А- 1/02/2010 від 26 лютого 2010 року (а.с. 75) та додаткової угоди №8 від 24.09.2010 року до цього договору (а.с. 79). Поставка підтверджується накладною №ФЛ-00044 від 24.09.2010 року (а.с. 80), Актом приймання-передачі від 24.09.2010 року (а.с. 81) та рахунком-фактурою №ФЛ-00044 від 24.09.2010 року (а.с. 82). Отриманий товар оприбуткований ТОВ «Алгоритм»24 вересня 2010 року та обліковувався на запасах, що підтверджується карткою рахунку 6.3.1 по контрагенту ТОВ «Флавія»(а.с. 83).

В подальшому противаги ТШ6Д49.8.15-1 у кількості 360 штук передані позивачем на комісію ТОВ «Восток-Транзіт» за договором комісії № А-ВТР-03/12-07 від 12 грудня 2007 року (а.с. 84) для продажу на території Російської Федерації. Передача на комісію підтверджується специфікацією (а.с. 89) , яка наведена у додатку №10 до договору, накладною №АЛ-0000010 від 24.09.2010 року (а.с. 88). Експорт товару підтверджений ВМД №007938 від 24 вересня 2010 року (а.с.105), отримувач - ВАТ «Коломенський завод», Росія, яка включена ТОВ «Алгоритм» до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 43), який було подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 20 жовтня 2010 року разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2010 року. Одержання вказаних запчастин ВАТ «Коломенський завод» підтверджується, зокрема, печаткою заводу на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) (а.с. 107) та підписом представника заводу.

В силу п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, з наведених вище законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Порушень позивачем визначених Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982; правил складання декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2010р. та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивача за вересень, жовтень 2010 року та додатків до них судом в ході розгляду і вирішення справи не виявлено.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки не є обовязком позивача подавати до відповідача заяву зі скаргою на постачальників, які на дату виникнення у позивача права на податковий кредит затримають видачу податкових накладних. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, контрагент ТОВ «Флавія» - не відмовлялося видати позивачу податкову накладну та надало її позивачу своєчасно, що підтверджується матеріалами справи.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що вказана спірна податкова накладна не була включена позивачем до складу податкового кредиту за минулі періоди, що не заперечується відповідачем по справі.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що від'ємне значення, заявлене до відшкодування, дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, що підтверджується платіжними дорученнями № 127 від 10.09.2010 року, № 138 від 22.09.2010 року, №152 від 11.10.2010 року, № 155 від 12.10.2010 року, № 157 від 13.10.2010 року, № 158 від 20.10.2010 року. №167 від 22.10.2010 року (а.с. 96-104), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для позбавлення ТОВ «Алгоритм» у спірних правовідносинах права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок в установі банку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення № 0000440700, № 0000430700 від 14.06.2011 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011р. по справі№2а-8315/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяПерцова Т. С.

Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012р.