Ухвала суду № 22052068, 09.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/7267/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. по справі№2а-1670/7267/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"

до Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» (далі по тексту позивач, ПАТ «Райз-Максимко») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Лубенська ОДПІ), в якому просило суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0015281701, прийнятого на підставі акта перевірки Лубенської ОДПІ № 856/23/26437059 від 29.04.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. по справі№2а-1670/7267/11 в задоволенні вищезазначеного адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2011р. по справі№2а-1670/7189/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права; вважає, що судом першої інстанції не було враховано механізму порядку нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб, що має персоніфікований (індивідуальний, безпосередній) характер, не надано належної правової оцінки стану заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, не взято до уваги невірне нарахування відповідачем штрафних санкцій, пені. Наполягає на тому, що Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення, про визначення суми зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 52303,75 грн., у тому числі 41843,00 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10460,75 грн. за порушення п.1.15 п.1, п.п.3.2.3 п.3.2 ст.3, п.п. 4.2.1 абз. "б". п.4.2 ст.4, п.7.3 ст.7, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абз. "а"п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та неправомірно нараховано пеню в сумі 27325,00 грн. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач в надісланих до суду письмових запереченнях проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з підстав та мотивів, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу. Надав клопотання про розгляд справи у свою відсутність.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.04.2011 року позивачем до Лубенської ОДПІ подано заяву №38 від 06.04.2011 року про проведення позапланової перевірки в зв'язку з комплексною перевіркою ПрАТ "Райз - Максимко".

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на зверненням такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

На виконання наведених норм законодавства України, Лубенською ОДПІ в період з 08.04.2011 року по 21.04.2011 року, на підставі направлення від 07.04.2011 року №555, виданого Лубенською ОДПІ, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами даної перевірки, Лубенською ОДПІ складений акт від 29.04.2011 року №856/23/26437059, за висновками якого відповідачем встановлено порушення Лубенською філією Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" вимог п.1.15 п.1, п.п.3.2.3 п.3.2 ст.3, п.п. 4.2.1 абз. б. п.4.2 ст.4, п.7.3 ст.7, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абз. "а"п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено неутримання, неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичним особам доходів в сумі 41843,00 грн. Крім того, перевіркою виявлено несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб, що стало підставою для нарахування пені в сумі 27325,00 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Лубенською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0015281701 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 41843,00 грн. - основного платежу та в розмірі 10460,75 грн. - сум штрафних (фінансових) санкцій, всього на суму 52303,75 грн.

Не погодившись із визначенням податковим органом суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб і застосуванням штрафної (фінансової) санкції, ПАТ "Райз - Максимко" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0015281701 в адміністративному порядку до Лубенської ОДПІ та ДПА у Полтавській області. За наслідками розгляду скарг підприємства, останні залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Після чого, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0015281701.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Лубенська ОДПІ при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджуєється з таким висновком суду виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли внаслідок різного тлумачення сторонами по справі підстав нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб.

Слід відмітити, що статус платників податку з доходів фізичних осіб, порядок визначення об'єкта оподаткування, обчислення та сплати (утримання) податку з доходів фізичних осіб до бюджету у 2010 році було врегульовано Законом України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі по тексту - Закон № 889-IV).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до договору оренди землі від 16.12.2009 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_1 (орендодавець, адреса проживання: Росія. Краснодарський край, Канівський район, с. Іванівка) та ПАТ "Райз - Максимко" (орендар), у 2010 році орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,18 га.

Відповідно до картки рахунку №68511 розрахунок за оренду земельної ділянки з громадянкою ОСОБА_1 проведено частково натуроплатою (цукром) 31.07.2010 року на загальну суму 375,00 грн., та частково у готівковій формі з каси підприємства 22.12.2010 року в сумі 862,00 грн.

Згідно пункту 1.20.2 статті 1 Закону № 889-1V фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України.

Об'єктом оподаткування нерезидента серед іншого є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті (п.3.2.3 п.3.2 ст.3 Закону № 889-IV).

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 889-1V ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Пунктом 7.3 статті 7 Закону № 889-1V встановлено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

З пояснень представника відповідача та з письмових пояснень головного бухгалтера Лубенської філії ПАТ "Райз - Максимко", копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що підприємством при утриманні податку з доходів фізичних осіб з нарахованої орендної плати гр. ОСОБА_1, яка не є резидентом України, було застосовано ставку податку в розмірі 15 % чим було допущено недоутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в розмірі 218,30 грн.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції документальних доказів, які б спростовували висновки Лубенської ОДПІ щодо недоутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в розмірі 218,30 грн.

Також, перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 29.04.2011 року, що позивачем не була оподаткована податком з доходів фізичних осіб сума виплаченого доходу, в результаті чого було допущено неутримання, неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в розмірі 1350,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.08.2010 року між громадянином ОСОБА_2 (орендодавець) та ПАТ "Райз-Максимко" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого предметом договору є оренда нежитлової будівлі та приміщень в ній площею 350,5 кв.м.

Представником відповідача до матеріалів справи надано копію виписки установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПАТ "Райз-Максимко" станом на 23.02.2010 року, що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів за оренду нежитлового приміщення позивачем на користь громадянина ОСОБА_3 в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411 та письмового пояснення головного бухгалтера підприємства позивача, копії яких знаходяться в матеріалах справи, станом на 01.01.2010 року за підприємством лічилась кредиторська заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 107460,84 грн.

Перевіркою повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено, що нарахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників проводилось на підставі відомостей нарахування заробітної плати та відображалось в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 6411. Нарахування податку з доходів фізичних осіб із виплати за земельні паї проводилось на підставі відомостей нарахування паїв та відображалось в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 54. До оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411 нарахування податку з доходів фізичних осіб із виплати за земельні паї переносилось з оборотно-сальдовій відомості по рахунку 54 не по факту нарахування ПДФО, а по факту розрахунку з громадянами за земельні паї.

Позивачем у судовому засіданні не надано доказів в спростування вищевикладеного чи доказів, які б підтверджували факт перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті громадянці ОСОБА_1 плати за оренду земельної ділянки в розмірі 218,30 грн та громадянину ОСОБА_2 плати з оренду нежитлового приміщення в розмірі 1350,00 грн.

Згідно пункту 1.15 Закону № 889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Приписами пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-1V визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, крім іншого, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п.4.2.1. п.4.2 ст.4 Закону № 889-1V).

Беручи до уваги, що фізичними особами (нерезидентами) у спірних правовідносинах не було сплачено податку з доходів фізичних осіб, позивач, як податковий агент, свого обовязку перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб при виплаті громадянці ОСОБА_1 плати за оренду земельної ділянки в розмірі 218,30 грн. та громадянину ОСОБА_2 плати з оренду нежитлового приміщення в розмірі 1350,00 грн. не виконав, висновки Лубенської ОДПІ про порушення позивачем вимог пункту 1.15 статті 1, підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3, підпункту 4.2.1, пункту 4.2 статті 4, пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є правомірними та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що відповідно до наказу Лубенської філії ЗАТ "Райз-Максимко" від 07.04.2010 року №26 "Про організацію харчування працівників" останнє здійснювало безоплатне харчування своїх працівників зайнятих на польових роботах за методом "шведського столу".

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідно до договору №01/06-04 від 06.04.2010 року про надання послуг з харчування працівників, укладеного між ЗАТ "Райз- Максимко" (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець), за заявкою замовника протягом визначеного в договорі строку надавалися за плату послуги з організації та здійснення харчування працівників ЗАТ «Райз-Максимко», а саме: надавалося як в стаціонарних умовах, так і на виїзді чотирьохразове харчування (сніданок, обід, вечеря, нічні) за методом «шведського столу», відповідно до поданих заявок.

Дослідженням наявних в матеріалах справи копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановлено, що розрахунки за надані послуги проводилися на підставі даних актів, а саме: б/н від 30.04.2010 року вартість наданих послуг склала 16690,00 грн., б/н від 31.05.2010 року вартість наданих послуг склала 16020,00 грн., б/н від 30.06.2010 року вартість наданих послуг склала 13630,00 грн., б/н від 31.07.2010 року вартість наданих послуг склала 20970,00 грн., б/н від 31.08.2010 року вартість наданих послуг склала 18120,00 грн., б/н від 30.09.2010 року вартість наданих послуг склала 28580,00 грн., б/н від 31.10.2010 року вартість наданих послуг склала 25690,00 грн., б/н від 30.11.2010 року вартість наданих послуг склала 12990,00 грн., на загальну суму 152558,00 грн. (копії наявні у матеріалах справи).

Також позивачем до матеріалів справи надано копії виписок установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПАТ "Райз - Максимко", видаткових касових ордерів та платіжних доручень, що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів позивачем на користь виконавця наданих послуг з харчування працівників.

Крім того, в ході перевірки встановлено та не заперечується позивачем по справі, що у період з квітня 2010 року по грудень 2010 року відповідно до договору про надання послуг, укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_5 надавалися послуги по харчуванню працівників Лубенської філії ПАТ «Райз-Максимко» методом «шведського столу» за рахунок власних коштів.

На підтвердження належного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано копію акта №12 з надання послуг по харчуванню працівникам ЗAT «Райз- Максимко» за грудень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 107 страв на суму 1524,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз-Максимко» за листопад 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 738 страв на суму 9968,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз-Максимко» за жовтень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 1297 страв на суму 17198,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз-Максимко» за вересень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 2121 страву на суму 27522,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз-Максимко» за серпень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 883 страви на суму 12214,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз-Максимко» за липень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 361 страву на суму 4900,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз- Максимко» за червень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 845 страв на суму 11722,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз-Максимко» за травень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 1409 страв на суму 18726,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ «Райз-Максимко» за квітень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам страв на суму 12136,00 грн., на загальну суму 115940,00 грн. та копії виписок установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПАТ "Райз - Максимко" що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів позивачем на користь виконавця наданих послуг з харчування працівників (копії наявні у матеріалах справи).

Таким чином, підприємством у 2010 році на харчування найманих працівників було витрачено суму в розмірі 268498,00 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пояснення головного бухгалтера Лубенської філії ПАТ «Райз-Максимко», до складу місячного оподатковуваного доходу працівників підприємства не було включено вартість послуг за харчування в зв'язку з тим, що сніданки, обіди, вечері, нічні надавалися працівникам методом «шведського столу», а сам облік харчування по громадянам в сумарному вигляді не вівся, в результаті чого, на її думку, правомірно було допущено неутримання неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в сумі 40274,70 грн.

Проте, суд вважає дані висновки позивача нормативно необгрунтованими, оскільки позивачеві достеменно було відомо про розмір виплаченого доходу на користь працівників, які отримували харчування методом "шведського столу", а неможливість встановлення розміру оподатковуваного доходу кожного з працівників, при наявному визначеному розмірі такого доходу, фактично виплаченого, не може слугувати підставою для несплати сум податку до бюджету, за наслідками звітного періоду.

Харчування правників організовувалось позивачем на підставі наказу від 07 квітня 2010 року №26 "Про організацію харчування працівників". Відповідно до положень пункту 6 наказу передбачено доведення до відома працівників наказу від 07 квітня 2010 року №26. Позивачем доказів такого ознайомлення працівників із змістом наказу "Про організацію харчування працівників" суду не надано. Пунктом 4 наказу від 07 квітня 2010 року №26 встановлено, що підставою для визначення кількості продуктів харчування, необхідних для проведення безоплатного харчування працівників, є попереднє замовлення. Наказом встановлений порядок визначення обсягів харчування - шляхом збирання підписів працівників, що планують харчуватися, складання попереднього замовлення попереднього дня, або до 09.00 години того дня, коли проводиться харчування. Організація харчування, відповідно до пункту 4 наказу від 07 квітня 2010 року №26 здійснюється шляхом укладення договору з приватним підприємцем, розрахунки з яким проводяться згідно актів виконаних робіт, які оформлюються на підставі попередніх замовлень після фактичного надання послуг.

Таким чином, визначення порядку та способу здійснення харчування працівників здійснювалося самостійно позивачем. Посилання на необхідність застосування для харчування працівників саме методу "шведського столу" у зв'язку із неможливістю визначити кому і скільки потрібно виділити продуктів харчування для кожного окремого працівника для повноцінного підтримання людського організму та робочого стану працівника, не може бути взято до уваги, адже фіксування вартості отриманого працівниками харчування не було належним чином забезпечено позивачем.

В результаті перевірки повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за несвоєчасну сплату податку відповідачем правомірно нарахована пеня в сумі 27325,00 грн.

Відповідно до положень підпункту 4.2.9 "б" пункту 4.2. статті 4 Закону № 889-1V до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме, у вигляді: вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого до валових витрат включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Вартість харчування найманих працівників, яка віднесена на витрати виробництва вважається додатковим благом і є об'єктом оподаткування.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-1V податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-1V, якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

За змістом пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Враховуючи те, що позивач, як податковий агент по господарським правовідносинам з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, податок з доходів фізичних осіб не утримав та не перерахував до бюджету, висновки податкового органу про порушення позивачем п.1.15 статті 1, 8.1.1 п.8.1 ст.8, абз. «а» п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є правомірними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0015281701 про визначення позивачу податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем 41843 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10460,75 грн. Лубенська ОДПІ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. по справі№2а-1670/7267/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяПерцова Т. С.

Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.