Ухвала суду № 22051870, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р.Справа № 2а-5719/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.07.2011р. по справі№2а-5719/11/2070

за позовом Приватного підприємства фірма "Юкон Агро"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

18.05.2011 року, Приватне підприємство фірма “Юкон Агро” (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ( далі відповідач) в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 000132300 від 13 травня 2011року, яким приватному підприємству фірма “Юкон Агро”визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 276243,0 грн., за штрафними санкціями у розмірі 69061,0 грн., та № 000142300 від 13 травня 2011року, яким приватному підприємству фірма “Юкон Агро”визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 273660,0 грн., за штрафними санкціями у розмірі 68415,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства фірма “Юкон Агро”до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень рішень задоволено частково.

Скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 000132300 від 13 травня 2011року, яким приватному підприємству фірма “Юкон Агро” визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 276243,0 грн., за штрафними санкціями у розмірі 69061,0грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 000142300 від 13 травня 2011року, яким приватному підприємству фірма “Юкон Агро” визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 273660,0 грн. за штрафними санкціями у розмірі 68415,0 грн., в частинні визначення приватному підприємству фірма “Юкон Агро” суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 220994,0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 55248,0 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 27.07.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення -рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства. Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства фірми “Юкон Агро” підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області було проведено планова виїзна перевірка Приватного підприємства Фірма "Юкон Агро" за результатами якої складено акт перевірки від 28.04.2011 року № 466/23/34236955.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, були встановлені порушення позивачем: п. 5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 та пп..11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”№334/94-ВР від 28.12.1994 року (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями), в результаті чого заниження податку на прибуток, всього у сумі 276243,0 грн., у тому числі: - за 1 квартал 2010року на суму 32183,0 грн., за півріччя 2010року на суму 32183,0 грн., за 9-ть місяців 2010 року на суму 32183,0 грн., за 2010 рік на суму 276243,0 грн.; п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№ 168/97-ВР від 03.04.97 р. зі змінами та доповненнями, занижено суми ПДВ всього на суму 273660,0грн., у тому числі по періодах: січень 2010року на суму 25746,0 грн.; квітень 2010 року на суму 52666,0 грн.; грудень 2010 року на суму 195248,0 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки від 28.04.2011 року № 466/23/34236955, Красноградською МДПІ Харківської області були прийняті:- податкове повідомлення рішення № 000132300 від 13 травня 2011 року, яким приватному підприємству фірма “Юкон Агро”визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 276243,0 грн., за штрафними санкціями у розмірі ,0; податкове повідомлення рішення № 000142300 від 13 травня 2011року, яким приватному підприємству фірма “Юкон Агро”визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 273660,0 грн. за штрафними санкціями у розмірі 68415,0 грн.

Також встановлено судом першої інстанції, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі продажу №28\01-10П від 28.01.2010року за умовами якого ФОП ОСОБА_1 зобовязується передати у власність позивачу пшеницю озиму у кількості та за ціною вказаною у видаткових накладних на загальну суму 154479,0 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору ФОП Броварником виписано видаткову накладну від 28.01.10року №РН-28\01-1, за якою на користь позивача передано 118,83 тон пшениці озимої на загальну суму 154479,0 грн., в тому числі ПДВ 25746,50 грн., а також податкову накладну №28\01-1 від 28.01.2010року.

Актом перевірки (стор. 10) встановлено, що позивачем за договором купівлі продажу №28\01-10П від 28.01.2010року було сплачено на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 154479,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням №119 від 04.03.2010року на суму 150000,0грн та авансовим звітом від 28.01.2010року про отримання готівки у розмірі 4479,0грн.

Відповідно до товарно - транспортних накладних було здійснено перевезення озимої пшениці із м. Харкова до с. Наталине, Красноградського району, Харківської області, що є предметом договору купівлі продажу №28\01-10П від 28.01.2010року.

Позивачем, при складанні декларації на прибуток за 1 квартал 2010 року віднесено до складу валових витрат, витрати у розмірі 128733,0 грн. від взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1.

Також між позивачем та ТОВ “Мобілон”23.12.2010 року було укладено договір купівлі продажу №23\12-1СХ за умовами якого ТОВ “Мобілон”зобовязується передати у власність позивачу сільськогосподарську продукцію, у кількості та за ціною вказаною у видаткових накладних. На виконання вказаного договору ТОВ “Мобілон”виписані видаткові накладні та податкові накладні.

Також судом встановлено, що відповідно до товарно - транспортних накладних на автомобіль Камаз було здійснено перевезення із м. Харкова до с. Наталине, Красноградського району, Харківської області сільськогосподарської продукції за номенклатурою відповідно видаткових накладних на виконання договору купівлі продажу №23\12-1СХ, укладеного між позивачем та ТОВ “Мобілон”23.12.2010року.

Позивачем, при складанні декларації на прибуток за 2010 рік віднесено до складу валових витрат, витрати у розмірі 976240,0 грн. від взаємовідносин з ТОВ “Мобілон”.

Також судом першої інстанції було встановлено і підтверджено у суді апеляційної інстанції, що отриманий від ТОВ “Мобілон”та ФОП ОСОБА_1 товар був в подальшому реалізований позивачем на користь інших осіб з урахуванням ПДВ, і такі правочини мали завершений та реальний характер, а саме:

07.12.2010 року між позивачем та ТОВ “Украгрозакупка”був укладений договір №11\02 на постачання жмиху соняшника у кількості 60 тон, загальною вартістю 126600грн з ПДВ. Відповідно до накладної №143 від 23.12.2010року, на виконання вказаного договору поставки №11\02 від 07.12.2010року, позивачем було передано на користь ТОВ “Украгрозакупка”67,08 тон жмиха соняшника загальною вартістю 141538,80грн. з ПДВ. За даною господарською операцією, позивачем виписана податкова накладна №6 від 23.12.2010року. ТОВ “Украгрозакупка”здійснило розрахунок з позивачем за отриманий товар відповідно до платіжних доручень № 1601 від 21.12.2010року на суму 31744,60 грн.; №1522 від 20.12.2010року на суму 83000,0 грн.; №1766 від 29.12.2010року на суму 60000,0грн.

Відповідно до накладної №146 від 29.12.2010року, за без договірною поставкою, позивачем було передано на користь ТОВ “Полфорум”24,80 тон ячменя загальною вартістю 40176,0грн. з ПДВ. На підтвердження отримання даного товару, ТОВ “Полфорум”видало позивачу довіреність на ТМЦ №26 від 29.12.2010року. За даною господарською операцією, позивачем виписана податкова накладна №9 від 29.12.2010року. ТОВ “Полфорум”здійснило розрахунок з позивачем за отриманий товар відповідно до платіжних доручень № 237 від 29.12.2010року на суму 38800,0 грн.; №244 від 29.12.2010року на суму 1376,0грн.

Відповідно до накладної №145 від 27.12.2010року, позивачем було передано на користь АОЗТ “Харківська бісквітна фабрика”522,180 тон пшениці 2 класу, загальною вартістю 791973,0грн. з ПДВ та 15, 14 тон пшениці 3 класу, загальною вартістю 22331,50грн. з ПДВ. За накладною №148 від 30.12.2010року, позивачем було передано на користь АОЗТ “Харківська бісквітна фабрика”209,06 тон пшениці 2 класу, загальною вартістю 317074,33грн. з ПДВ та 55, 04 тон пшениці 3 класу, загальною вартістю 81184,50грн. з ПДВ. На підтвердження отримання даного товару, АОЗТ “Харківська бісквітна фабрика”видало позивачу довіреність на ТМЦ №2976 від 14.12.2010року. За даною господарською операцією, позивачем виписана податкові накладні №8 від 27.12.2010року та 311 від 30.12.2010року. В свою чергу АОЗТ “Харківська бісквітна фабрика”здійснило розрахунок з позивачем за отриманий товар відповідно до платіжних доручень № 1101102733 від 10.01.2011року на суму 150000,0 грн.; №1101112813 від 11.01.2011року на суму 101165,40 грн.; №1101173319 від 17.01.2011року на суму 100000,0грн.; №11011834843 від 18.01.2011року на суму 150000,0грн.; №1101193554 від 19.01.2011року на суму 106000,0грн.; №1101213810 від 121.01.2011року на суму 150000,0грн.; №1101254059 від 25.01.2011року на суму 150000,0грн.; №1101284339 від 28.01.2011року на суму 70000,0грн.; №1102115620 від 11.02.2011року на суму 300000,0грн.; №1102216508 від 11.02.2011року на суму 177910,0грн.

Між позивачем та АОЗТ “Харківська бісквітна фабрика”21.01.2009року був укладений контракт №49\09 на постачання озимої пшениці відповідно до специфікації №13 від 29.12.2010року до контракту.

За даною господарською операцією, позивачем виписана податкова накладна №4 від 29.01.2010року. АОЗТ “Харківська бісквітна фабрика”здійснило розрахунок з позивачем за отриманий товар відповідно до платіжного доручення № 1002111113 від 11.02.2010року на суму 221964,0 грн.

Відповідно до довідки позивача №116 від 07.06.2010року залишки ТМЦ отриманої від ТОВ “Мобілон”та ФОП “ОСОБА_1”станом на 23.03.2011року на складі відсутні.

Таким чином, судом встановлено факт передачі, отримання та взаємних розрахунків за продукцію за договорами, укладеними між позивачем, ТОВ “Мобілон”та ТОФ ОСОБА_1, а також між позивачем та іншими контрагентами на ту ж саму продукцію, що підтверджено наведеними вище первинними документами.

Також матеріали справи містять докази наявності у позивача у власності нежитлових приміщень, що використовуються ним під складські, розташовані в АДРЕСА_1.

Матеріали справи містять нотаріально посвідчені договори оренди у якості доказу перебування у його користуванні вантажних транспортних засобів, які здійснювали перевезення товару у взаємовідносинах з ТОВ “Мобілон”та ФОП ОСОБА_1.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що при укладанні та виконанні згаданих вище договорів дії господарюючих субєктів були направлені на реальне настання юридичних наслідків за укладеними правочинами та відсутність у них ознак їх нікчемності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав товар в повному обсязі у 2010 році, що підтверджується дійсними видатковими та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, та на підставі даних документів оприбуткував товар та, відповідно, збільшив валові витрати виробництва (перша подія).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що віднесення позивачем до складу валових витрат за 1 квартал 2010 року сума у розмірі 128733,0грн. за договором купівлі продажу №28\01-10П від 28.01.2010року, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та видаткової накладної від 28.01.10року №РН-28\01-1 на суму 154479,0 грн., в тому числі ПДВ 25746,50грн., а також за 2010 рік сума у розмірі 976240,0 грн. за договором купівлі продажу №23\12-1СХ від 23.12.2010року, укладеного між позивачем та ТОВ “Мобілон”та видатковими накладними: №РН23\12-1 від 23.12.2010року на 567,09 т. пшениці 2 кл. вартістю 998078,40грн. в тому числі ПДВ 166346,40 грн.; №РН 28\12 від 28.12.2010року на 25 т. ячменя вартістю 39250,0грн. в тому числі ПДВ 6541,67 грн.; №РН 23\12-2 від 23.12.2010року на 67,08 т. соняшника вартістю 134160,0грн.в тому числі ПДВ 22360,0грн. є правомірним.

Також, колегія суддів зазначає, що правочини, які було вчинено між позивачем ТОВ “Мобілон”та ФОП ОСОБА_1 В.В. є правомірними, реальними та такими, що відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не заборонена законом, а також вони не визнані судом недійсними. Правові наслідки, обумовлені правочинами між позивачем та ТОВ “Мобілон”, ФОП ОСОБА_1 В.В. реально настали для всіх сторін.

Відповідно до п. 8.1. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі, передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008-2009 рр.).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання договору купівлі продажу №28\01-10П від 28.01.2010року, укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_1 була оформлена податкова накладна №28\01-1 від 28.01.2010року, а на виконання договору купівлі продажу №23\12-1СХ, укладеного позивачем з ТОВ “Мобілон”були оформлені податкові накладні: №231202 від 23.12.2010року; №281201 від 28.12.2010року; №231203 від 23.12.2010року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Тпозивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту за січень 2010 року, суму ПДВ, у розмірі 25746,0 грн., згідно податкової накладної №28\01-1 від 28.01.2010року, отриманої від постачальника ФОП ОСОБА_1 та за грудень 2010 року суму ПДВ, у розмірі 195248,0 грн., згідно податкових накладних, а саме: №231202 від 23.12.2010року на суму ПДВ 166346,40грн.; №281201 від 28.12.2010року на суму ПДВ 6541,67грн.; №231203 від 23.12.2010року на суму ПДВ 22360,0грн., отриманих від постачальника ТОВ “Мобілон”.

Актом перевірки також встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”по взаємовідносинах з ТОВ “Чиста Криниця”. Позивачем не надано до матеріалів справи наведених вище податкових накладних та інших первинних документів, щоб підтвердили наявність взаємовідносин із ТОВ “Чиста Криниця”та відповідно право на податковий кредит.

Відповідно до п. 7.4.5.Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 000132300 від 13 травня 2011року та податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 000142300 від 13 травня 2011року в частинні визначення приватному підприємству фірма “Юкон Агро” суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 220994,0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 55248,0 грн. не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. по справі№2а-5719/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБондар В.О.

Судді Кононенко З.О. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012 р.