Ухвала суду № 22051845, 31.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р.Справа № 2а-47914/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О. Де

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2010р. по справі№2а-47914/09/1670

за позовом Прокурора Решетилівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області представленого Решетилівським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Прокурор Решетилівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області представленого Решетилівським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь держави заборгованість по штрафним санкціям в сумі - 9740, 90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.06.2009 року працівниками ДПА у Полтавській області проведено перевірку магазину "Продукти", що належить відповідачу, за результатами якої встановлено порушення вимог п.п 1, 9, 10, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. У звязку із цим податковою інспекцією винесено рішення від 02.07.2009 року №0000282333 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9740,90 грн. Дані рішення не вручені відповідачу в зв`язку з неявкою на виклики в телефонному режимі і на поштові відправлення, дано відповідь поштовим відділенням про не проживання платника за вказаною адресою, через що податкове повідомлення - рішення було розміщене на дошці податкових оголошень, враховуючи, що день розміщення податкового повідомлення-рішення вважається днем його вручення.

Відповідач, обгрунтовуючи свою правову позицію подала заперечення, де зазначила, що перевірку магазину відповідача працівниками Державної податкової адміністрації в Полтавській області проведено з порушенням вимог статті 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки про проведення перевірки позивача не було повідомлено. Крім того, перевірка магазину проводилась за відсутності відповідача. Про планову перевірку, яка відбулася 17.06.2009 року відповідач довідався від продавця магазину 19.07.2009 року. Дане рішення оскаржувалося нею в судовому порядку. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року у справі №2а-1650/10/1670 позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000282333 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3921 грн. 25 коп. Постанова набрала законної сили.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року адміністративний позов Прокурора Решетилівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області представленого Решетилівським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено частково, а саме: стягнуто із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_2, проживає: АДРЕСА_1, на користь держави в особі Решетилівського відділення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції на р/р 31112121700422 МФО 831019 ГУДК в Полтавській області, код банку 34698280, код платежу 3021080900, заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям в сумі - 5819,65 грн. (п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень шістдесят п`ять копійок). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просила скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Представник позивача Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, надала письмове клопотання про перенесення розгляду справи у звязку з сімейними обставинами та погодними умовами.

Колегія суддів, вирішивши надане письмове клопотання відповідача, визнала за можливе провести апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта, оскільки ним не надано доказів на підтвердження поважності причини неприбуття в судове засідання. Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області 21.03.2007 року, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), та знаходиться на податковому обліку в ОСОБА_2 міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області.

17.06.2009 року працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області на підставі направлень від 16.06.2009 р. №4262, №4263 та відповідно до плану перевірок СГД на червень 2009 року, проведено планову перевірку магазину "Продукти", розташованого за адресою: АДРЕСА_2, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці. Перевірка проводилася в присутності продавця ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт №0024/16/25/23/НОМЕР_2 від 17.06.2009 року, від підписання якого ОСОБА_3 відмовилася, що було зафіксовано в акті відмови від підписання матеріалів перевірки №00008413 від 17.06.2009 року. При цьому зауважень до акту перевірки у вказаної особи не виникало.

Відповідно до акту перевірки, в ході перевірки були встановлені порушення відповідачем вимог пунктів 1, 9, 10, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведення розрахункової операції на суму покупки.; не забезпечено щоденне зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків №№0159 та 0179; не забезпечено відповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті; не забезпечено зберігання контрольної стрічки протягом трьох років; не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування товарів; не забезпечено ведення обліку товарних запасів у порядку, встановленому законодавством.

У звязку із виявленням вказаних порушень та на підставі акту перевірки №0024/16/25/23/НОМЕР_2 від 17.06.2009 року позивачем винесено рішення від 02.07.2009 року №0000282333 про застосування у відношенні ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 9740,90 грн., у тому числі:4064,00 грн. - за порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 340 грн. - за порушення пункту 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 170,00 грн. - за порушення пункту 10 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 85,00 грн. - за порушення пункту 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 663,50 грн. - за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 4418,40 грн. - за порушення пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Вищезазначене рішення оскаржувалося фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 у судовому порядку. Постановою Полтавського окружного суду від 18.05.2010 року у справі №2а-1650/10/1670 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000282333 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3921 грн. 25 коп. Дана постанова була оскаржена відповідачем до Харківського апеляційного адміністративного суду, однак ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2010 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернуто позивачеві. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду набрала законної сили.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що ОСОБА_2 окружним адміністративним судом за результатами дослідження матеріалів справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000282333 в сумі 3921,25 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, нарахованих відповідно до рішення від 02.07.2009 року №0000282333. Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пунктів 2, 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідно до статті 15 зазначеного закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, 17.06.2009 року працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області на підставі направлень від 16.06.2009 р. №4262, №4263 та відповідно до плану перевірок СГД на червень 2009 року, проведено планову перевірку магазину "Продукти", розташованого за адресою: АДРЕСА_2, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці. Перевірка проводилася в присутності продавця ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт №0024/16/25/23/НОМЕР_2 від 17.06.2009 року, від підписання якого ОСОБА_3 відмовилася, що було зафіксовано в акті відмови від підписання матеріалів перевірки №00008413 від 17.06.2009 року. При цьому зауважень до акту перевірки у вказаної особи не виникало.

Відповідно до акту, в ході перевірки були встановлені порушення відповідачем вимог пунктів 1, 9, 10, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведення розрахункової операції на суму покупки - 812,80 грн.; не забезпечено щоденне зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків №№0159 та 0179; не забезпечено відповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті; не забезпечено зберігання контрольної стрічки протягом трьох років; не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування товарів; не забезпечено ведення обліку товарних запасів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно пунктів 1, 9, 10, 11, 12, 13 статті 3 зазначеного Закону, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пункт 3 статті 17 Закону передбачає застосування до порушника фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Згідно пункту 4 статті 17 Закону, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до порушника застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до порушника застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 20 Закону передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

У звязку із виявленням вказаних порушень та на підставі акту перевірки №0024/16/25/23/НОМЕР_2 від 17.06.2009 року позивачем винесено рішення від 02.07.2009 року №0000282333 про застосування у відношенні ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 9740,90 грн., у тому числі: 4064,00 грн. - за порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 340 грн. - за порушення пункту 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 170,00 грн. - за порушення пункту 10 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 85,00 грн. - за порушення пункту 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 663,50 грн. - за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; 4 418,40 грн. - за порушення пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Вищезазначене рішення оскаржувалося фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 у судовому порядку. Постановою Полтавського окружного суду від 18.05.2010 року у справі №2а-1650/10/1670 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000282333 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3921 грн. 25 коп. Дана постанова була оскаржена відповідачем до Харківського апеляційного адміністративного суду, однак ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2010 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернуто позивачеві. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду набрала законної сили.

Таким чином, ОСОБА_2 окружним адміністративним судом за результатами дослідження матеріалів справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000282333 в сумі 3921,25 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області представленого Решетилівським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції та стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5819,65 грн., нарахованих відповідно до рішення від 02.07.2009 року №0000282333.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року по справі№2а-47914/09/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2010р. по справі№2а-47914/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2012 р.