Ухвала суду № 22051839, 15.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6990/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Русанової В.Б. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2011р. по справі№2а-1670/6990/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Транс Скло"

до

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Транс Скло» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0004881502/2595 від 11.08.2011.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Транс Скло" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 /три/ грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначається, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст.655,656,662 Цивільного кодексу України, вимоги ст..ст.14,198 Податкового Кодексу України та деякі статті Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об" активності розгляду адміністративних справ. Судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови, не прийнято до уваги того факту, що позивачем не надано до перевірки бухгалтерських та податкових документів: договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок та будь-яких інших документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з його контрагентом.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що з 19.07.2011 по 25.07.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ВФ"ТрансСкло" по питанню взаємовідносин з ПП "АС Груп" (код за ЄДРПОУ 34958348) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2011 №5173/15-151/36670927, в якому відображено порушення: підпункту 1.2 статті 215, підпункту 1.5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, підпункту 1.6; пункту 198.6 статті 198 , пункту 206. статті 206 Податкового кодексу України, в результаті чого по декларації з ПДВ за березень 2011 року зменшується сума податкових зобов'язань на 38500 грн. та зменшується сума податкового кредиту на 38500 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 11.08.2011 податкове повідомлення - рішення №0004881502/2595 яким ТОВ "ВФ"ТрансСкло" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 38501 грн., в тому числі за основним платежем - 38500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.;

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за березень 2011 року суму ПДВ на загальну суму 38500 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, що не спростовано відповідачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 17.03.2011 між Приватним підприємством "АС Груп" (продавець) та ТОВ "ВФ"ТрансСкло" (покупець) укладено договір № 8/1, предметом якого стало те, що Продавець зобовязується передати у власність Покупцю товар, а саме: щебінь, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити товар, що зазначений у видаткових документах. Загальна кількість товару, що підлягає продажу 630 куб. м. Вартість 1 куб.м. бетону складає 108 грн. у т.ч. ПДВ. Загальна вартість Договору складає 68040,00 грн. у т.ч. ПДВ (пункт 1.1. 1.2. , 2.2. Договору).

Продавець зобовязаний Передати товар Покупцю у строк до 30 березня 2011 року включно. Товар має бути доставлений за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Недогарки, вул. Київська, 84 (пункт 4.1.1. Договору).

Крім цього, 28.03.2011 між Приватним підприємством "АС Груп" (продавець) та ТОВ "ВФ"ТрансСкло" (покупець) укладено договір № 11/2, предметом якого стало те, що Продавець зобовязується передати у власність Покупцю товар, а саме: добриво OSMOCOTE EXATE , а Покупець зобовязується прийняти і оплатити товар, що зазначений у видаткових документах. Загальна кількість товару, що підлягає продажу 1375 кг. Вартість 1 кг. добрива складає 66,24 грн. у т.ч. ПДВ. Загальна вартість Договору складає 91080 грн. у т.ч. ПДВ (пункт 1.1. 1.2. , 2.2. Договору).

Продавець зобовязаний Передати товар Покупцю у триденний строк з моменту підписання даного Договору. Товар має бути доставлений за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Недогарки, вул. Київська, 84 (пункт 4.1.1. Договору).

Крім того, 30.03.2011 між Приватним підприємством "АС Груп" (продавець) та ТОВ "ВФ"ТрансСкло" (покупець) укладено договір № 13/3, предметом якого стало те, що Продавець зобовязується передати у власність Покупцю товар, визначений Специфікацією, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити товар, що зазначений у видаткових документах. Загальна кількість товару, що підлягає продажу визначається Специфікацією, що є невідємним додатком цього Договору. Загальна вартість Договору складає 92280 грн. у т.ч. ПДВ (пункт 1.1. 1.2. , 2.2. Договору).

Продавець зобовязаний Передати товар Покупцю в момент підписання даного Договору. Товар має бути доставлений за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Недогарки, вул. Київська, 84 (пункт 4.1.1. Договору).

Додатком до договору № 13/3 від 30.03.2011 є Специфікація, яка містить перелік товару (рослин декоративних) всього 52 найменування, кількість товару, ціну.

На виконання досягнутої домовленості ТОВ "ВФ"ТрансСкло" отримано від ПП "АС Груп" товар (щебінь 630 куб. м, добриво OSMOCOTE EXATE 1375 кг., декоративні рослини 52 найменування) та проведено оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків - фактур, платіжних доручень, банківських виписок.

Про фактичне отримання товару, свідчать заявки на отримання товару, витяг із книги реєстрації довіреностей, товарнотранспортні накладні.

Як доведено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, товар використаний позивачем для облаштування торгівельного майданчика, що знаходиться за адресою Полтавська область, Кременчуцький район, с. Недогарки, вул. Київська, 84 на земельній ділянці, отриманій згідно договору від 01.03.2011 року.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників.

З огляду на те, що письмовими доказами підтверджена наявність у користуванні ТОВ "ВФ"ТрансСкло" земельної ділянки загальною площею 0,8 га, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що щебінь 630 куб.м, добриво OSMOCOTE EXATE 1375 кг., декоративні рослини, придбані позивачем, використовувалися ним при виконанні робіт на зазначеній земельній ділянці, яка є одночасно торговельною площадкою звідки реалізуються декоративні рослини.

Також матеріалами справи встановлено, що про оприбуткування товару та використання позивачем у господарській діяльності придбаного товару свідчать, також, журнал-ордер та відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за березень 2011 року, сальдова відомість по рахунку 28 "Товари" за квітень, травень та червень 2011 року тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань , власному капіталі підприємства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до висновку, що господарська операція позивача з ПП "АС Груп" у березні 2011 року мала реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 38500 грн. здійснено ТОВ "ВФ"ТрансСкло" на підставі виписаних ПП "АС Груп" податкових накладних від 18.03.2011 № 461, від30.03.2011 № 462, від 30.03.2011 №3463, що підтверджується актом перевірки.

На час формування позивачем податкового кредиту за березень 2011 року діяли норми Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI.

Так, відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту включений податок на додану вартість, які були наявні і під час перевірки. Всі накладні містять адресу місцезнаходження продавця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судовим розглядом не встановлено.

Доводи податкового органу про відсутність ПП "АС Груп" за юридичною адресою, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що довідка про встановлення місцезнаходження платника податків № 763 від 08.04.2011 складена після укладання договору між позивачем та ПП "АС Груп", та після доставки товару позивачеві.

Пунктом 201.8. статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, ПП "АС Груп" зареєстровано платником ПДВ з 25.07.2007 індивідуальний податковий номер 349583416038.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку .

У відповідності до пункту 184.5. статті 184 цього ж Кодексу з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Рішення №54 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "АС Груп", копія якого наявна в матеріалах справи прийнято Кременчуцькою ОДПІ 11.04.2011.

Як видно із встановлених вище обставин, "АС Груп" податкові накладі, які стали підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача в березні 2011 року, були виписані 18.03.2011 та 30.03.2011.

Отже, контрагент позивача ПП "АС Груп" на момент виписування податкових накладних мав на це право, а подальше анулювання не позбавило правового значення виданих податкових накладних; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі.

Також колегія суддів вважає безпідставними і доводи апеляційної скарги щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ПП "АС Груп" з огляду на наступне.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судовим розглядом справи не встановлено обставин, які б вказували на укладення між позивачем та ПП "АС Груп" договорів з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями. Відповідачем не представлено до матеріалів справи доказів, які б свідчили про те, що умови договорів купівлі - продажу, укладених між позивачем та його контрагентом, ними порушені.

Навпаки, виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 3842/15-322/34958 від 10.06.2011камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий-квітень 2011 року ПП "АС Груп", в якому встановлено порушення пункту підпункту 1.2 статті 215, підпункту 1.5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України що призвело до зменшення податкового кредиту в сумі 6601473 грн. та податкових зобовязань в сумі 6771034 грн., та як наслідок зменшено податкове зобовязання в т.ч. по контрагенту ТОВ "ВФ "Трансскло" за березень 2011 року на суму ПДВ 38500 грн. , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Крім того, податковим органом не надано до матеріалів справи вказаного акту перевірки та прийнятих за наслідками проведеної перевірки ПП "АС Груп" податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за березень 2011 року суму ПДВ на загальну суму 38500 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів щодо підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення №0004881502/2595 від 11.08.2011 відповідачем не представлено.

Доводи апеляційної скарги відповідача про не вірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норм Цивільного кодексу України щодо визначення нікчемності угод та положень ст.ст.70,71 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає безпідставними з урахування вищевикладених обставин, встановлених судовим розглядом.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2011р. по справі№2а-1670/6990/11 залишити без змін.

Головуючий суддя(підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис)

(підпис)Русанова В.Б. Зеленський В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012 р.