Ухвала суду № 22051831, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6780/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від19.09.2011р. по справі№2а-1670/6780/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

12.08.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" (далі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - відповідач)про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 серпня 2011 року № 0001872301 та № 0001862301.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 03 серпня 2011 року № 0001872301 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальному розмірі 44650 грн. (сорок чотири тисячі шістсот п'ятдесят гривень), з них: за основним платежем - в сумі 35720 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять гривень) та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 8930 грн. (вісім тисяч дев'ятсот тридцять гривень).

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 03 серпня 2011 року № 0001862301.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 19.08.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв”язку з неповним з”ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Окрім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права , що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" є обґрунтованим та законним .

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава", ідентифікаційний код 36903416, є юридичною особою та зареєстрований платником податку на додану вартість у період із 02.02.2010 року по 31.03.2011 року згідно свідоцтва № 100266907 від 02.02.2010 р., індивідуальний податковий номер 369034116017.

З 06.06.2011 року по 19.07.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Товариства Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава", ідентифікаційний код 36903416, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2011 року № 6050/23-2/36903416 (а.с. 12-56).

За висновками перевірки позивачем порушено: п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 45389 грн. , в тому числі по періодах: за ІІ квартал 2010 року в сумі 202 грн.; за ІІІ квартал 2010 року в сумі 44840 грн.; за ІУ квартал 2010 року в сумі 179 грн.; І квартал 2011 року в сумі 168 грн.; п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 41949 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2010 року в сумі 24860 грн., за вересень 2010 року в сумі 10860 грн., за січень 2011 року в сумі 6229 грн.

На підставі акту перевірки від 22.07.2011 року № 6050/23-2/36903416 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення рішення форми “Р” № 0001862301 від 03.08.2011 року (а.с. 8), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств ” в розмірі 56695 грн. 25 коп., у тому числі, за основним платежем - в сумі 45389 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 11306 грн. 25 коп.

Також, на підставі акту перевірки від 22.07.2011 року № 6050/23-2/36903416 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення рішення форми “Р” № 0001872301 від 03.08.2011 року (а.с. 10), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість ” в розмірі 50880 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 41949 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 8931 грн.

Позивач не погодився із даним податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем - в сумі 35720 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 8930 грн., у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що перевіряючі повязують заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 44650 грн. із включенням позивачем у перевіряємому періоді до складу валових витрат коштів у сумі 178601 грн. 60 коп. (а.с. 19), віднесених на придбання щебеню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Величко".

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для включення витрат підприємством до складу валових витрат є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок із господарською діяльністю підприємства.

Також судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2010 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Величко" (постачальник) укладено договір поставки № 35/07-2010, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, систематично передавати у власність покупця щебінь гранітний, а позивач (покупець) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити продукцію. Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її дольове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у специфікаціях, що додаються до цього договору та є його невід'ємними частинами (п. 1.2 договору) (а.с. 71-72).

Як вбачається з п. 2.3 цього договору постачальник зобовязаний на кожну партію продукції надати покупцю документи, що підтверджують якість продукції. Продукція, що є предметом поставки за договором, відвантажується на адресу покупця щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця, відповідно до графіку (заявки)відвантаження, який надається покупцем щомісячно, при умові виконання п.п. 5.3, 5.4 даного договору (п. 3.1) також пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах: СРТ, м. Полтава (склад покупця). Транспорті витрати, повязані із доставкою продукції проводяться силами та за рахунок постачальника. Розвантаження продукції та інші витрати, повязані з розвантаженням, проводяться за рахунок постачальника (п.п. 7.1, 7.2).

Матеріали справи містять специфікацій № 1 від 29.07.2010 р. на поставку щебеню гранітного фракції 5-20 мм у кількості 2000 т на загальну суму 298320 грн. та № 2 від 27.08.2010 р. на поставку щебеню гранітного фракції 5-20 мм у кількості 2000 т на загальну суму 316320 грн., які є додатками та невідємними частинами договору поставки № 35/07-2010 від 29.07.2010 (а.с. 73,74).

Також судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Величко" виписано податкові накладні на загальну суму 178501 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 35720 грн. 32 коп.: № 143 від 12.08.2010 року, № 147 від 16.08.2010 року, № 154 від 24.08.2010 року, № 199 від 28.09.2010 року, розрахунок № 02/143 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 143 від 12.08.2010 року, розрахунок № 03/147 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 147 від 16.08.2010 року, розрахунок № 01/154 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 154 від 24.08.2010 року.

Із матеріалів справи, вбачається, що передача продукції Товариством з обмеженою відповідальністю "Величко" здійснювалася безпосередньо через ОСОБА_2 на підставі доручень, які зареєстровані у Книзі реєстрації доручень, та за накладними ( № 143 від 12.08.2010 р., 147 від 16.08.2010 р., № 154 від 24.08.2010 р., № 201 від 01.09.2010 р., № 199 від 28.09.2010 р.). Зауваження не встановлені.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно до правил Інкотермс-2000 CPT CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Документи на поставлений щебінь передавав безпосередньо директор контрагента, який здійснював супроводження товару. Якість щебеню визначалася позивачем шляхом проведення лабораторних досліджень, про що Міжобласною лабораторією стандартизації і метрології складено протоколи № 7 від 27.08.2010 р. та № 10 від 30.09.2010 р. Копія договору № 14 на виконання платних робіт (послуг) від 12.02.2010 р., укладеного із Міжобласною лабораторією стандартизації і метрології та протоколів наявні у матеріалах справи. Лабораторія знаходиться за адресою: вул. Ковпака, 39 м. Полтави.

Також, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять оборотно-сальдові відомості про рух товару по постачальнику ТОВ "Величко" за період із 01.01.2010 р. по 31.10.2010 р., згідно яких відображено оприбуткування щебеню по вказаному постачальнику.

Розрахунок за товар проводився у вексельній формі шляхом виписання простого векселя серії АА 1495575 від 29.09.2010 р., який прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю "Величко" згідно акту приймання-передачі векселів від 29.09.2010 р.

Придбаний щебінь необхідний для виробництва будівельних матеріалів, та був використаний у виробництві позивача, що підтверджується матеріальними звітами бетонно-сумішного цеху за серпень-вересень 2010 року.

Щодо доводів відповідача про фіктивність правочину, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

В ході судового розгляду встановлено, що правові наслідки, обумовлені цим правочином, реально настали для обох сторін .

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що відповідачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно включено витрати, повязані з приданням щебеню у ТОВ "Величко", до складу валових витрат на підставі належного документального підтвердження факту понесення таких витрат та доведено їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Також перевіркою встановлено завищення позивачем у період з 15.01.2010 року по 31.03.2011 року завищено амортизаційні відрахування на суму 2956 грн. (а.с. 25), у звязку з чим занижено податок на прибуток на суму 739 грн.

Дане порушення перевіряючі повязують з фактичним невикористання тепловозу в господарській діяльності позивача та вважають тепловоз невиробничим фондом. Зауваження щодо реальності придбання тепловозу у акті перевірки відсутні.

Позивачем не заперечується факт тимчасового не використання тепловозу у власній господарській діяльності, що пояснюється відсутністю машиніста, посада якого передбачена у штатному розписі заводу, проте, у перевіряємий період, залишалась вакантною.

Як вбачається з матеріалів справи, тепловоз придбаний позивачем із метою господарської діяльності, а саме для модернізації основних фондів залізничного комплексу та поліпшення переміщення вагонів.

Тепловоз обліковується позивачем по ІІІ групі основних фондів підприємства та знаходиться на території заводу на рейках.

Відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів, що тепловоз є невід'ємною частиною, розміщений або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучений з місця ведення господарської діяльності платника податку та переданий у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає помилковими доводи податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у звязку з нарахуванням амортизації на тепловоз на загальну суму 2956 грн.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми “Р” № 0001862301 від 03.08.2011 року, натомість визнати його протиправними і скасувати.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню рішенню форми “Р” № 0001872301 від 03.08.2011 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем - в сумі 35720 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 8930 грн., колегія суддів зазначає, що порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р., який базується (приведений у відповідність) на основних принципах побудови цього податку, зокрема, Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему ПДВ.

Аналіз п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон)вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

На виконання умов договору поставки № 35/07-2010 від 29.07.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Величко" виписано податкові накладні на загальну суму 178501 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 35720 грн. 32 коп.: № 143 від 12.08.2010 року, № 147 від 16.08.2010 року, № 154 від 24.08.2010 року, № 199 від 28.09.2010 року, розрахунок № 02/143 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 143 від 12.08.2010 року, розрахунок № 03/147 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 147 від 16.08.2010 року, розрахунок № 01/154 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 154 від 24.08.2010 року.

Позивачем сформовано податковий кредит у серпні 2010 року на суму 24860 грн. та у вересні 2010 року на суму 10860 грн. у відповідності із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за датою здійснення першої з подій, а саме за датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 наявні у матеріалах справи.

Доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача про нереальність угоди, яку відповідач повязує з відображенням ТОВ "Величко" господарських зобовязань із ТОВ “Валіос-Техно-Буд”, керівник якої пояснив, що не мав господарських відносин з ТОВ "Величко",у зв"язку з тим, що до суду не надано доказів, що щебінь, який реалізовувався ТОВ "Величко" позивачу був придбаний саме у ТОВ “Валіос-Техно-Буд”.

Таким чином, колегія суддів, зазначає до складу податкового кредиту у серпні-вересні 2010 року позивачем включено податок на додану вартість у розмірі 35720 грн. у зв'язку з придбанням щебеню з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором із ТОВ "Величко", на підставі виписаних останнім належно оформлених податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем - в сумі 35720 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 8930 грн. - є необґрунтованими, тобто винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі№2а-1670/6780/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБондар В.О.

Судді Кононенко З.О. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012 р.