Ухвала суду № 22051776, 13.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р.Справа № 2а-6749/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації України, прокуратури Ленінського району м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. по справі№2а-6749/11/2070

за позовом Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод"

до Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова, Державна податкова адміністрація України, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, Державна податкова адміністрація у Харківській області за участю прокуратури Ленінського району м.Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року позов Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (далі - відповідач-1 ); Державна податкова адміністрація України (далі - відповідач-2); Головного управління Державного казначейства України в Харківській області (далі - відповідач-3);Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі - відповідач-4) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача-1 №0000040700/0 від 25.01.2011 року про зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 987 354,00 грн. та донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 246 838,50 грн.;

скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача -1 №0000030700/0 від 25.01.2011 року про зменшення бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов"язань наступних періодів ) з податку на додану вартість у розмірі 593 089,00 грн. та донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 148 272,25 грн.;

скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача-1 №0000020700/0 від 25.01.2011 року про донарахування сум податкового зобов"язання в розмірі 264 835,00 грн. за основним платежем та штрафними санкціями в сумі 66 208,75 грн.;

скасувати рішення відповідача-2 за результатом розгляду повторної скарги від 24.05.2011 року № 9589/6/25-045;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 5 93089,00 грн. було задоволено частково.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача-1 №№ 00000407/0; 000030700/0 та 0000020700/0 від 25 січня 2011 року.

Скасовані рішення відповідача-2 за результатами розгляду повторної скарги від 24.05.2011 року № 9589/6/25-045.

Відповідач-1, відповідач-2 та прокурор Ленінського району м.Харкова, не погодившись з судовим рішенням подали апеляційну скаргу, в якій просять суд першої інстанції в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 30 серпня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаються на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача-1.

Працівниками відповідача-1 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року та за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.09.2010 року по 30.10.2010 року, про що був складений акт № 21/07-004/08099848 від 12.01.2011 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.3.1ст.3 та п.6.1ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" , а саме заниження податкових зобов"язань за листопад 2010 року на суму 1 423 159,07 грн. та порушення п.п.7.7.1.п.7.72п.7.7ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 470 670,00 грн, зменшено від"ємне значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 665 650,00 грн., зменшено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу подактового кредиту наступного податкового періоду на суму 321 704,00 грн, донараховано податок на додану вартість за листопад 2010 року на суму 264 835,00 грн.

За результатами перервірки були ухвалені подактові повідомлення-рішення №№ 00000407/0; 000030700/0 та №0000020700/0 від 25 січня 2011 року.

За результатами адміністративного оскарження було ухвалено рішення відповідачем-4 , яким скасовані податкові повідмолення-рішення відповідача-1 від 25.01.2011 року № 0000030700/0 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 148 272,25 грн. та № 0000040700 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 246 838,50 грн., в іншій частині вказані рішення та подактове повідомлення-рішення відповідача-1 від 25.01.2011 року № 0000020700/0 було залишено без змін.

Рішенням відповідача-2 за результатом розгляду повторної скарги від 24.05.2011 року № 9589/6/25-045 були подактові повідомлення-рішення залишені без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість» та приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п.6.2.1п.6.2ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном попередньо ввезеним на митну терторію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом, оподатковуються за нульовою ставкою.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність визначення нульової ставки операцій з поставки послуг, наданих позивачем під час виконання договору комісії №USE 20.31-409-D|K-08, укладеним 23.12.2008 року між позивачем та Державною компанією з екпорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекпорт".

Сторонами не заперечується фактичне виконання позивачем даної угоди.

Податковими органами та прокуратурою Ленінського району м.Харкова в апеляційних скаргах зауважують про те, що позивач за умовами укладеної угоди надає послуги, місце знаходження яких на митній території України, тому й оподактування їх повино за ставкою 20%.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 01.03.2009 року при декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічними договорами (контрактом) та пов"язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, в графі 9 - зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис "Див.доп.", а в доповненні наводяться відомості про комітента, а у графі 2 з 01.03.2009 року та зазначаються відомості саме про віправника, а - не власника товару.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації України, прокуратури Ленінського району м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. по справі№2а-6749/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДонець Л.О.

Судді Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2012 р.