Постанова № 22051712, 24.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 р. Справа № 2а-6155/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Спаскіна О.А.

Любчич Л.В.

при секретарі Савченко О.В.

за участю представника позивачаСанжарівського В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від23 серпня 2011 року по справі№ 2а-6155/11/2070 за позовом приватного підприємства «Залиман»до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, приватне підприємство «Залиман», звернулось до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000031500 від 13 квітня 2011 року.

23 серпня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено позов приватного підприємства «Залиман».

Скасовано податкове повідомлення рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000031500 від 13 квітня 2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 485550,0 грн., з яких за основним платежем 215800,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 269750,0 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що згідно свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як субєкта спеціального режиму оподаткування до переліку видів діяльності підприємства відповідно до КВЕД віднесено: 01.11.0 Вирощування зернових, технічних та решти культур. В перевіряє мий період ПП «Залиман»було реалізовано цукор та суми податку на додану вартість включені до скороченої декларації з ПДВ. Згідно КВЕД реалізовані позивачем товари не відносяться до коду 01.11.0 вказаного у свідоцтві позивача.

Тобто, ПП «Залиман»було включено до скороченої декларації з ПДВ суми податку реалізації товарів, не включених до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В запереченнях на апеляційну скаргу приватне підприємство «Залиман»просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 067606 серії А01, приватне підприємство «Залиман»зареєстроване Зачепилівською районною державною адміністрацією Харківської області 19.09.2007 року та з 21.07.2007 р. знаходиться на податковому обліку у Красноградській МДПІ за № 1829.

Відповідно до Свідоцтва № 100170223 серії НБ № 064730 позивач зареєстрований як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, вид діяльності - вирощування зернових, технічних та решти культур, код КВЕД 01.11.0.

25.03.2011 року Красноградською МДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.

25.03.2011 року за результатами перевірки складено Акт № 352/15-34172551, яким встановлено порушення позивачем: - п. 8-1.2, п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового зобовязання по податковій декларації з ПДВ (скороченій) за грудень на суму 215800 грн., а саме: суму ПДВ, нараховану с/г підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядження такого сільськогосподарського підприємства.

Крім того, перевіркою встановлено неправомірне застосування позивачем пільги (код пільги за Довідником пільг 140101368) на загальну суму 215800 грн.; - п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по загальній декларації з ПДВ за грудень на суму 215800 грн.

13.04.2011 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031500, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 485550,0 грн., з яких за основним платежем 215800,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 269750,0 грн.

Задовольняючи позовприватного підприємства «Залиман», суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав:

Відповідно до п.8-1.1. ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п.8-1.2. ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 1 розділу 6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №79 резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства, рибальства та відповідає критеріям, встановленим пунктом 8-1.6 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 1.1. розділу 6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п.3. розділу 6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість реєстрація сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування здійснюється за правилами та у строки, встановлені статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість» для осіб, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Відповідно п.3.1. розділу 6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою N 1-РС (додаток 8) має бути подана (надіслана) сільськогосподарським підприємством до податкового органу не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.

Якщо сільськогосподарське підприємство не було зареєстроване як платник ПДВ на загальних умовах, то до заяви за формою N 1-РС додається платіжний документ про сплату встановленої суми за свідоцтво про реєстрацію. Відповідно п.3.3. розділу 6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість заява має містити виключний перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства, що підпадають під дію статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»та входять до переліку таких видів діяльності, визначеного й оприлюдненого Кабінетом Міністрів України (пункт 2 цього розділу).

Достовірність відомостей про види діяльності сільськогосподарського підприємства підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру, який містить відомості про основні види діяльності сільськогосподарського підприємства за КВЕД ( va375202-05 ) та який сільськогосподарське підприємство додає до заяви.

Відповідно до п. 3.5. розділу 6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість спеціальне свідоцтво виготовляється на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. Заява про реєстрацію та корінець Спеціального свідоцтва зберігаються в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків.

На підставі відомостей, вказаних у заяві про реєстрацію, поданій сільськогосподарським підприємством згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 цього розділу, податковий орган у Спеціальному свідоцтві зазначає виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»

У разі змін у даних про види діяльності сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування Спеціальне свідоцтво підлягає заміні у порядку, визначеному пунктом 6 цього розділу.

Відповідно до п 8-1.15.7 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 даного Закону, затверджується обнародується кабінетом Міністрів України. Зазначений перелік затверджено Постановою KMУкраїни від 21.01.09 р. № 23. У даному Переліку, не вказаний такий вид діяльності, як реалізація цукру.

Як вбачається з матеріалів справи, у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства субєкта спеціального режиму оподаткування на додану вартість і №100170223 серії НБ №064730 ПП «Залиман»зазначено вид діяльності за кодом КВЕД 01.11.0 - Вирощування зернових, технічних та решти культур в звязку з чим, ПП «Залиман»завищив суму податкового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ (скороченій) за грудень на суму 215800 грн. включивши до неї суми ПДВ від реалізації толварів не передбачених у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства субєкта спеціального режиму оподаткування на додану вартість. №100170223 серії НБ №064730.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від23 серпня 2011 року по справі№ 2а-6155/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позовіприватного підприємства «Залиман»відмовити в позові в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 січня 2012 року.

Головуючий підпис Сіренко О.І.

Судді підпис Спаскін О.А.

підпис Любчич Л.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного судуСіренко О.І.