Ухвала суду № 22051036, 06.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/5755/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.,

представника позивача Фещенка І.О.,

представника відповідача Тіщенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від14.09.2011р. по справі№2а-1670/5755/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика" Рошен"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 19.05.2011 р. №0004792301/1704 та № 0004802301/77, а також стягнути на користь позивача судові витрати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від14.09.2011 р. позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.05.2011 р. № 0004792301/1704 та № 0004802301/77, стягнуто з державного бюджету України на користь позивача витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, судові витрати у справі покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 78, 198, 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.04.2011 р. по 20.04.2011 р. на підставі направлень від 14.04.2011 р. № 1481/001481, від 15.04.2011 р. №14475/001475, виданих Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією згідно пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України та відповідно до Наказів Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції від 14.04.2011 р. № 1900 та від 15.04.2011 р. № 1917, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцької кондитерської фабрики "Рошен" з питань взаємовідносин з приватним підприємством "Фірма "Мега - Центр" (далі по тексту ПП "Фірма "Мега-Центр") за січень-лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.04.2011 р. № 2621/23-308/00382191, яким через порушення позивачем приписів пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, за січень 2011 року в сумі 76185,00 грн., а також пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2011 року, в розмірі 249192,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.05.2011 р. № 0004792301/1704, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 249193,00 грн., з яких 249192,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0004802301/77, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 76186,00 грн., з яких 76185,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції також встановлено, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом», Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2003 року № 104 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1729», Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 1 листопада 1994 року № 355, Умов діяльності продавців природного газу, затвердженими Постановою НКРЕ від 18 грудня 1998 року № 1624 та наказу Держнафтогазпрому від 20 грудня 1998 року № 257 між ПАТ "КрКФ"Рошен" та ПП "Фірма "Мега-Центр" був укладений договір на постачання природного газу від 01.01.2011 № 11/317-ПГ.

Зазначеним договором встановлений порядок та умови постачання, приймання та обліку газу, а саме: кількість газу, що одержує споживач визначається на підставі показників контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені у споживача (4170 тисяч куб. м природного газу). Приймання - постачання газу, що постачається у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання - передачі газу. Додатковою угодою до зазначеного договору було визначено ціну.

ПП "Фірма "Мега-Центр" на момент укладення виконання зазначеного договору було зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво 21.04.2006 № 23490345 серії НБ №139933) та мало ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) на постачання природного газу за нерегульованими тарифами від 11.08.2006 серії АВ №078091 терміном дії з 03.08.2006 по 02.08.2011 року.

На виконання цього договору позивачем від ПП "Фірма "Мега -Центр" отримано наступні податкові накладні:

- від 05.01.2011 №1 на загальну суму 548953,30 грн., в тому числі ПДВ 91492,22 грн. (за природний газ за січень 2011 року);

- від 25.01.2011 №114 на загальну суму 494200,00 грн., в тому числі ПДВ 82366,67 грн. (за природний газ за січень 2011 року);

- від 02.02.2011 №303 на загальну суму 414910,58 грн., в тому числі ПДВ 69151,76 грн. (за природний газ за березень 2011 року);

- від 22.02.2011 №418 на загальну суму 494200,00 грн., втому числі ПДВ 82366,67 грн. (за природний газ за березень 2011 року).

Обсяги отриманого позивачем природного газу зазначив в актах прийому-передачі складених позивачем та ПП "Фірма "Мега-Центр":

- від 31.01.2011, відповідно до якого передано газу за січень 2011 року в обсязі 341,923 т.куб.м. по ціні 2282,00 грн. без ПДВ на загальну суму з ПДВ 965590,54 грн.;

- від 28.02.2011, відповідно до якого передано газу за лютий 2011 року в обсязі 308,640 т.куб.м. по ціні 2282,00 грн. без ПДВ на загальну суму з ПДВ 871599,35 грн.;

Оплата за поставку природного газу підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що позивачем укладено договір №187-11-21-23-ТГ/2011 про надання послуг по транспортуванню природного газу від 31.12.2010 з ВАТ "Кременчукгаз" (газорозподільне підприємство), згідно умов якого газорозподільне підприємство зобовязується здійснити транспортування природного газу, придбаного замовником у постачальників до вхідної засувної арматури на обєктах споживання природного газу замовника.

На підтвердження транспортування природного газу складено акти прийому - передачі фактично протранспортованих обсягів газу №689 від 31.01.2011 в обсязі 341,923 тис.куб.м. та №1411 від 28.02.2011 в обсязі 308,640 тис.куб.м. У вказаних актах зазначено, що у січні-лютому 2011 року Газорозподільними мережами ВАТ "Кременчукгаз" було протранспортовано природний газ в обсязі 650,563 тис.куб.м. приведених до стандартних умов від оптового постачальника ПП "Фірма "Мега-Центр" через газотранспортну систему "Кременчуцьке УМГ".

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, реальність проведених господарських операцій, фактичне переміщення транспортованого газу та їх обсяги не заперечуються Кременчуцькою ОДПІ.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з невідповідності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виконання позивачем вимог,передбачених пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товарів/послуг, придбаних у ПП "Фірма "Мега - Центр", яке, в свою чергу, виконало вимоги статті 201 Податкового кодексу України - видало покупцеві, яким є ПАТ "КрКФ"Рошен", податкові накладні на визначені та сплачені суми податку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як встановлено судом першої інстанції, під час укладення договору та виконання його умов позивач та його контрагент ПП "Фірма "Мега-Центр" були зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому ПП "Фірма "Мега-Центр" мала право видавати податкові накладні, а позивач на їх підставі формувати податковий кредит.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи (акти приймання передачі природного газу, податкові накладні тощо) по господарським операціям між позивачем і ПП "Фірма "Мега-Центр" у перевіряємому періоді містили всі обовязкові реквізити, встановлені вищезазначеними нормами, а відтак містять повну та достовірну інформацію про здійснені господарські операції. Отже, дані операції підтверджені первинними документами, які мають юридичну та доказову силу в розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. При цьому реальність проведених господарських операцій, фактичне переміщення транспортованого газу та їх обсяги, а також використання позивачем цього газу в технологічному процесі виготовлення продукції не заперечуються Кременчуцькою ОДПІ.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за операціями з ПП "Фірма "Мега-Центр", оскільки місцезнаходження ПП "Фірма "Мега-Центр", яке зазначено в цих накладних, не відповідає дійсним обставинам, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з частиною другою вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про місцезнаходження ПП "Фірма "Мега-Центр" за адресою вул. 50 років СРСР, буд. 39, кв. 56, м. Кременчук, на момент виконання спірних правочинів були наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відповідно до акту перевірки, повідомлення про відсутність контрагента позивача за місцем знаходженням реєстратору Кременчуцькою ОДПІ було направлено в березні 2011 року, а запис до ЄДР внесено лише після проведення останнім відповідної перевірки. Таким чином, в січні-лютому 2011 року позивач мав право посилатися на відомості, які містилися в ЄДР, як на достовірні та вважати податкові накладні належним чином складеними.

При цьому колегія суддів звертає увагу на відсутність у субєктів господарювання обовязку перевіряти достовірність інформації, внесеної до податкових накладних чи відповідність її фактичним даним. Доказів обізнаності позивача щодо відсутності свого контрагента за юридичною адресою відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомленнярішення прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, у звязку з чим є неправомірними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від14.09.2011 р. по справі№2а-1670/5755/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2012 р.