Ухвала суду № 22050700, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-1870/806/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого суддіСіренко О.І.

СуддівСпаскіна О.А.

Любчич Л.В.

При секретарі Зливко І.В.

За участю представника позивача Садикова В.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року по справі №2а-1870/806/11 за позовом відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш»до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

28 квітня 2011 року постановою Сумського окружного адміністративного суду задоволено позов відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 25.01.2011 року №0000301503/0/4536, яким позивачу визначену суму податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 833, 25 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ ВЕК «Сумигазмаш», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція в м. Суми зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивачем, на підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування було надано податкову накладну, яку було знято зі складу податкового кредиту липня 2010 року згідно акту позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №9375/23-6/04542778/258 від 17.11.2010 року.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що відсутність скарги на дії постачальника товару не є відмовою платника податку від права на податковий кредит.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 27.12.2010р. по 14.01.2011р. ДПІ в м.Суми була проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача, поданої за листопад 2010 року.

14.01.2011 року за результатами перевірки складено акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки дотримання вимог податкового законодавства № 131/15-319/04542778, яким було встановлено, що ВАТ «Сумигазмаш»було використано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, реєстраційні документи, звіти та інші документи (договір поставки між ТОВ «Метангазавто»та ВАТ «Сумигазмаш»№ 12-03-КП/1 від 28.12.2009 року, податкова накладна № 316 від 16.06.2010 року на загальну суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн., та банківська виписка про оплату за обладнання АГНКС-75 згідно рахунку 120 від 15.06.2010 року по договору 12-03-КП/1 від 28.12.2009 року).

При проведенні арифметичної та логічної перевірки показників податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»встановлено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року № 9375 ТУ 6/04542778/258 від 17.11.2010 року було складено акт, згідно з яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року на 4426,00 грн., та серпень 2010 року на 131242,00 грн. Також підприємству зменшено розмір податкового кредиту (р.22.2) податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року на 4426,00 грн., та липень 2010 року на 66667,00 грн., а саме:

До складу податкового кредиту липня 2010 року підприємством позивача включено податкову накладну ТОВ «Метангазавто» №316 від 16.06.2010 року на загальну суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66666,67 грн.

Згідно даних первинного бухгалтерського обліку ВАТ «Сумигазмаш» мало взаємовідносини з ТОВ «Метангазавто»в червні 2010 року, що підтверджено видатковими накладними:

-№ 111 від 16.06.10р. на загальну суму 400000,00 грн., в т. ч. ПДВ 66666,67 грн.;

-№ 110 від 16.06.10р. на загальну суму 76240,86 грн., в т.ч. ПДВ 12706,81 грн.

За результатами попередньої перевірки перевіряючи ДПІ в м.Суми було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р., зі змінами та доповненнями, в звязку з чим перевіряючи дійшли висновку, що ВАТ «Сумигазмаш» завищено суму податкового кредиту липня 2010 року на 66667,00 грн. (податкова накладна ТОВ «Метангазавто» № 316 від 16.06.2010 року на загальну суму 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн.).

04 жовтня 2010 року ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» в рахунок оплати вартості отриманого товару перерахував ТОВ «Метангазавто»20 000,00 грн., в тому числі 3 333,33 грн. ПДВ. Вказана суму податку, сплаченого в складі вартості товару в жовтні 2010 року була заявлена до відшкодування в листопаді 2010 року, оскільки за результатами господарської діяльності в листопаді 2010 року у ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»не виникло податкових зобов'язань з ПДВ.

Позивачем на підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування в сумі 3333,33 грн. за жовтень 2010р., по залишку від'ємного значення липня 2010 року було надано документи, а саме - договір поставки між ТОВ «Метангазавто» та ВАТ «Сумигазмаш»№12-03-КП/1 від 28.12.2009 року, податкова накладна № 316 від 16.06.2010 року на загальну суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,67 грн., та банківська виписка про оплату за обладнання АГНКС-75 згідно рахунку 120 від 15.06.2010 року по договору 12-03-КП/1 від 28.12.2009 року.

При проведенні перевірки в січні 2011р. ДПІ в м. Суми було встановлено, що позивачем надано податкову накладну, яку було знято зі складу податкового кредиту липня 2010 року згідно акту позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість № 9375/23-6/04542778/258 від 17.11.2010р.

Задовольняючи позов ВАТ ВЕК «Сумигазмаш», суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду відповідач не довів належним чином правомірність прийнятого рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції з наступних підстав:

Відповідно до абз. «а» пп. 7.7.2. п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення, яке було винесене 25.11.2010р. за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціях за липень 2010 року та серпень 2010 року, на момент проведення перевірки було оскаржено позивачем до Сумського окружного адміністративного суду і, відповідно законної сили не набрало.

Підставою для висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування заявленої позивачем в листопаді 2010р. за результатами попереднього періоду (жовтень 2010р.) стало те, що ВАТ «Сумигазмаш»було завищено суму податкового кредиту липня 2010 року на 66667.00 грн. (податкова накладна ТОВ «Метангазавто» № 316 від 16.06.2010 року на загальну суму 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн.).

Тобто, при проведенні перевірки в січні 2011р. ДПІ в м.Суми було встановлено, що позивачем надано податкову накладну, яку було знято зі складу податкового кредиту липня 2010 року згідно акту позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість № 9375/23-6/04542778/258 від 17.11.2010р.

Матеріалами справи підтверджено, що 04 жовтня 2010 року ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»в рахунок оплати вартості отриманого товару перерахував ТОВ «Метангазавто»20 000,00 грн., в тому числі 3 333,33 грн. ПДВ. Вказана суму податку, сплаченого в складі вартості товару в жовтні 2010 року була заявлена до відшкодування в листопаді 2010 року, оскільки за результатами господарської діяльності в листопаді 2010 року у ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»не виникло податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до пп.7.2.1. п.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Податкова накладна, відповідно до пп.7.2.3. п.7.2. вказаного Закону, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

При цьому, жодна норма Закону України «Про податок на додану вартість»не визначає протягом якого саме строку (терміну), податкова накладна повинна бути надана покупцю товару.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно пп.7.2.6. п.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для включення в декларацію з ПДВ за липень 2010р. сум ПДВ (права на податковий кредит) попередніх періодів став факт отримання податкових накладних від постачальника товару в липні 2010р.

За відсутністю податкових накладних, ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»не мав правових підстав включати суми сплаченого ПДВ в декларацію з ПДВ за червень 2010р., оскільки б це було порушенням податкового законодавства, а тому включив їх в декларацію з ПДВ за липень 2010р., коли отримав податкову накладну, що відповідає пп.7.2.6. п. 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання податкових накладних від постачальників товару в липні 2010р. підтверджується журналом реєстрації вхідних документів (податкових накладних, отриманих із запізненням) - Справа № 15-55, що ведеться на підприємстві.

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. заява та скарга на дії постачальника подається у разі відмови постачальника товару надати податкову накладну.

Таким чином, відсутність скарги на дії постачальника товару не є відмовою платника податку від права на податковий кредит, на що посилається відповідач.

Згідно пп.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточненні показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для подання податкових декларацій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач також мав право включити до складу податкового кредиту в декларацію за липень 2010 року суми податку, підтверджені податковою накладною від 16.06.2010р. При цьому, з урахуванням строків давності, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», таке право зберігалося б за ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»на протязі 1095 календарних днів, ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»правомірно включив до складу податкового кредиту в декларацію з ПДВ за липень 2010р. суму податкового кредиту в розмірі 66 666,67 грн., згідно податкової накладної № 316 від 16.06.2010р.

Згідно пп. 7.7.1. п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абз. а пп. 7.7.2. п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягав частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивачем, на підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування було надано податкову накладну, яку було знято зі складу податкового кредиту липня 2010 року згідно акту позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №9375/23-6/04542778/258 від 17.11.2010 року, колегія суддів до уваги не приймає.

Відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001952306/0/89982 від 25.11.2010р. ДПІ в м. Суми зменшило лише суму бюджетного відшкодування, при цьому жодного рішення щодо зменшення податкового кредиту та зняття податкової накладної з податкового кредиту відповідач по результатам перевірки не приймав.

Складений попередній акт перевірки № 9375/23-6/04542778 від 17.11.2010р., на який посилається відповідач в іншому акті перевірки № 131/15-319/04542778 від 14.01.2011р., не є актом індивідуальної дії, а тому не може беззаперечно свідчити про правомірність заходів щодо зняття податкової накладної зі складу податкового кредиту липня 2010 року.

Крім того, включення до складу податкового кредиту липня 2010 року податкової накладної № 316, від 16.06.2010р. на суму 400 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66 666,67 грн. колегія суддів не вважає протиправним, оскільки матеріалами справи підтверджується, що її було отримано ВАТ «Сумигазмаш»від постачальника товару - ТОВ «Метангазавто»із запізненням (27.07.2010р.).

За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року по справі №2а-1870/806/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 січня 2012 року.

Головуючий підпис Сіренко О.І.

Судді підпис Спаскін О.А.

підпис Любчич Л.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного судуСіренко О.І.