Ухвала суду № 22050637, 06.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 р.Справа № 2а-12757/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю" Аве-Плаза" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі№2а-12757/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Аве-Плаза"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю" Аве-Плаза (надалі по тексту позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача відносно зменшення податкового кредиту на суму 54816, а саме за травень 2011 року - 54816, 65 грн., та зменшення від'ємного значення значення податку на додану вартість на загальну суму 54816, 65 грн., а саме за травень 2011 року - 54816, 65.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року залишено без задоволення адміністративний позов.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Відповідачем по справі не було направлено заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ податкових періодів за травень 2011 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 16.08.2011 року за №5458/07-007/34755123.

Відповідно до цього акту виявлені порушення вимог ст.ст. 186-186, 188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що виразилося в завищенні податкового кредиту на суму 70067 грн., а саме за травень 2011 року - 70067 грн. та відповідно завищено від'ємне значення ПДВ на загальну суму 70067 грн., а саме за травень 2011 року - 70067 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходи з того, що позивачем не було наведено та надано доказів наявності будь - яких дій відповідача за результатами вищезазначеного акту перевірки, щодо зменшення від'ємного значення суми ПДВ у сумі 70067 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача були питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2011 року. В результаті даної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 16.08.2011 року за №5458/07-007/34755123.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на вищезазначений акт перевірки та на його висновки, які мають негативні наслідки, а також впливають на господарську діяльність платника податків.

Колегія суддів не погоджується на підставі наступного.

Так, відповідно до ч.1 п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за №984 акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Визначення податкового зобов'язання контролюючим органом передбачено п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Крім того, згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Також відповідно до п 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, з аналізу наведених норм закону колегія суддів, вважає, що податкове зобовязання платнику податків контролюючим органом визначається у податковому повідомленні-рішенні, яке надсилається платнику податків.

Таким чином колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що в акті перевірки та в його висновках відсутні негативні наслідки для платника податків, а також не впливають на його права та обов'язки в частині відображення зменшення залишку від'ємного значення в податковій декларації з ПДВ.

Колегія суддів також зауважує, що суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених Законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту не вимагається.

Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

Крім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення перевірок, ним доводилась протиправність розпочатої щодо нього перевірки.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" Аве-Плаза" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі№2а-12757/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДонець Л.О.

Судді Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2012 р.