Постанова № 22050128, 25.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 2а-1045/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011р. по справі№2а-1045/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області третя особа Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Курганський бройлер” (далі - ТОВ “Курганський бройлер”) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - ДПІ у Балаклійському р-ні), третя особа - Чугуївська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області (далі - Чугуївська ОДПІ), в якому після уточнення позовних вимог, просило визнати недійсним податкове повідомленнярішення №0000111501/0 від 18.01.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ “Курганський бройлер" до ДПІ у Балаклійському р-ні про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ “Курганський бройлер" просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: не враховано приписи Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97- ВР (далі Закон № 168/97-ВР), ст. 13 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181 (далі - Закон №2181). Позивач стверджує, що ДПІ у Балаклійському р-ні не створило для платника податків обов'язку із збільшення податкового зобовязання, що в свою чергу не призвело до того, що платник податків ТОВ “Курганський бройлер” був зобовязаний самостійно збільшити податкове зобовязання. Крім того, на думку апелянта, податкова декларація за жовтень 2010р. була складена відповідно до норм права, діючих на час виникнення спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки висновки в акті перевірки відповідача від 05.01.2011 року № 2/15-016/30773272 були зроблені з посиланням на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2008 року у справі № 2а-2137/08, а відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ “Курганський бройлер" 26.11.2010р. подано до ДПІ у Балаклійському р-ні податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, відповідно до рядка 26 якої відображено залишок відємного значення в сумі 3632184 грн.

28.12.2010р. ДПІ у Балаклійському р-ні проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТОВ “Курганський бройлер", за результатами якої встановлено порушення позивачем пп.5.12.5 п.5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.97р. (далі Порядок № 166), які виявилися у тому, що підприємством позивача не відображено в рядку 23.4 зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу у сумі 46442,00 грн., що призвело до заниження рядка 27 податкової декларації за жовтень 2010р. на 46442,00грн.

За результатами перевірки складено акт № 2/15-016/30773272 від 05.01.2011 року, на підставі якого ДПІ у Балаклійському р-ні прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000111501/0 від 18.01.2011 року про нарахування суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 60374, 60 грн., з яких 46442 грн. - основний платіж та 13932,6 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що Чугуївською ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Кросс” (далі ТОВ “Голден Кросс”) з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.10.2007 року, податку на прибуток з 01.07.2006 року по 31.10.2007 року та валютного законодавства з 01.01.2007 року по 22.11.2007 року, в ході якої встановлено завищення відємного значення по податку на додану вартість за період з 01.07.2006 року по 31.10.2007 року на суму 371 648 грн., про що було складено акт перевірки № 1297/230/31668395 від 29.11.07 року.

В 2008 році ТОВ “Курганський бройлер” став правонаступником ТОВ «Голден Кросс», яке було реорганізовано шляхом приєднання до позивача, у зв'язку з чим ТОВ “Курганський бройлер” звернулося до суду з позовом про визнання неправомірними дій Чугуївської ОДПІ, повязаних зі складанням акту перевірки № 1297/230/31668395 від 29.11.07 року та визначенням в ньому завищення відємного значення по податку на додану вартість за період з 01.07.2006 року по 31.10.2007 року на суму 371 648 грн.

Акт ДПІ у Балаклійському р-ні № 2/15-016/30773272 від 05.01.2011 року невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010р., складений на підставі ст. 11 Закону України № 509 від 04.12.1990 р. "Про державну податкову службу України" (далі Закон №509), за правилами якої, органи державної податкової служби у випадках, в межах та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Колегія суддів вважає, що дана норма, яка вказана підставою для проведення камеральної перевірки в вступній частині акту, встановлює загальні права органу державної податкової служби на проведення всіх видів перевірок. При цьому конкретні підстави, форма та процедура проведення перевірок врегульовані ст. 11-1 Закону - №509, п. 7.7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181.

Зокрема, пп.4.2.2п.4.2 ст.4 Закону України №2181, передбачено, що контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до правил п. 7.7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, протягом тридцяти днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Отже зазначені норми передбачають, що камеральна перевірка проводиться в момент подачі податкової звітності платником податків і не розповсюджується на інші податкові звітні періоди та звітність, яка передувала поданню такої декларації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу, викладений в акті перевірки № 2/15-016/30773272 від 05.01.2011 року, зроблений на підставі попередніх актів перевірок підприємства позивача.

Так, актом перевірки від 29.11.2007 № 1297/230/31668395 встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 168/97 - ВР, які виявилися у невідображені в рядку 23.4 зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу на суму 371648 грн..

Актами перевірок №2350/15-016/30773272 від 14.09.2010р. та №2547/15-016/30773272 від 03.12.2010р., вказаний залишок від'ємного значення у сумі 371 648,00 грн. було зменшено на суму 269342,00 грн. та 55864,00 грн. відповідно.

Враховуючи наведене, податковий орган дійшов висновку, що залишок від'ємного значення, який залишився для відображення у рядку 23.4 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010р. склав 46442 грн., що стало підставою для прийняття ДПІ у Балаклійському р-ні податкового повідомлення - рішення № 0000111501/0 від 18.01.2011 року про нарахування суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 60374, 60 грн., з яких 46442 грн. - основний платіж та 13932,6 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підставою для проведення камеральної перевірки податкової звітності Закон № 168/97 - ВР не передбачає будь-які акти про результати попередніх перевірок.

Як свідчать положення акту перевірки № 2/15-016/30773272 від 05.01.2011р., перевірці підлягали показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, що подавалися платником податків до контролюючого органу. У порівнянні з даними камеральної перевірки, не спостерігається розбіжностей між показниками платника податку та податковою інспекцією за розділами першим "податкові зобовязання" та другим "податковий кредит".

За даними третього розділу "розрахунки з бюджетом за звітний період" показники рядків 23 (залишок відємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду), 23.4 (зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу), 27 (сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду) вказані позивачем суми у податковій декларації відрізняються від даних перевірки.

Дані розбіжності обґрунтовуються відповідачем тим, що підприємством не враховано зменшення відємного значення в сумі 46442,00 грн. встановленого актами документальних перевірок № 1297/230/31668395 від 29.11.2007, №2350/15-016/30773272 від 14.09.2010р. та №2547/15-016/30773272 від 03.12.2010р.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вимоги перевірияючих щодо врахування підприємством відомостей, вказаних в інших актах перевірок без прийняття органом державної податкової служби відповідного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість або про визначення податкового зобов'язання по даному податку, є безпідставним, оскільки такий порядок не передбачений жодним законом України з питань оподаткування.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 р. за №925/11205, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання, тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обов'язковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформлені декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

При цьому інформація акту перевірки є підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобов'язань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України №2181. При цьому даним Законом передбачено (пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 цього Закону), якщо податкове зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахованої такої суми і має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Даних про те, що на підставі актів документальних перевірок № 1297/230/31668395 від 29.11.2007, №2350/15-016/30773272 від 14.09.2010р. та №2547/15-016/30773272 від 03.12.2010р. податковим органом були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення відсутні і ці обставини не заперечуються відповідачем.

З врахуванням приписів ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доводитися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони, не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, тому твердження перевіряючого про те, що підприємством не було враховано зменшення від'ємного значення ПДВ в сумі 46442,00 грн., відображене виключно в акті попередніх перевірок, в наступних звітних періодах є неправомірним, оскільки не відповідає положенням чинного законодавства.

Таким чином, судова колегія зазначає, що посилання ДПІ у Балаклійському р-ні, як на підставу прийняття спірного податкового-повідомлення рішення, лише на висновки актів попередніх перевірок є необґрунтованими, оскільки інформація акту перевірки служить лише підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобовязань. Доказів наявності інших достатніх підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає в діях ТОВ “Курганський бройлер”порушень пп.5.12.5 п.5 Порядку №166, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч.2 ст. 11 КАС України колегія суддів з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати оскаржуване податкове повідомленнярішення №0000111501/0 від 18.01.2011 року.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання суду першої інстанції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.20008р. по справі №2а-2137/08 колегія суддів вважає помилковими, оскільки обставини, які встановлені даним судовим рішенням не є тими обставинами, які підтверджують правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011р. по справі№2а-1045/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову,якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області №0000111501/0 від 18.01.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Любчич Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 30.01.2012 р.