Ухвала суду № 22050124, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6972/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від14.09.2011р. по справі№2а-1670/6972/11

за позовом Приватного підприємства "Еліт Альфа ЛТД"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2011 року, Приватне підприємство "Еліт Альфа ЛТД" ( далі позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області ( далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004202301/1498 від 29 квітня 2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0004202301/1498 від 29 квітня 2011 року визнано протиправним та скасовано.

Стягнено з Державного бюджету України на користь ПП "Еліт Альфа ЛТД" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду 14.09.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв”язку з неповним з”ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позов є обґрунтованим та законним .

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Еліт Альфа ЛТД" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 01.06.2006 року, код ЄДРПОУ 34537137, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію та ареєстрований як платник податку на додану вартість з 16.08.2006 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23491434 серії НБ № 018006.

З 01 квітня 2011 року по 05 квітня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Еліт Альфа ЛТД" з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 05 квітня 2011 року № 1891/23-209/34537137, в якому зафіксовано порушення статей 198, 201 Податкового кодексу України, частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 15 682 грн. в тому числі за січень 2011 року у сумі 5 183 грн., та за лютий 2011 року в сумі 10 499 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що контрагент позивача, ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", мав господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження", які не мають трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності, відсутні за місцезнаходженням, мають ознаки сумнівності.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року № 0004202301/1498, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15 683 грн., в тому числі 15 682 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, вказує, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Аналіз ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи в тексті Акту перевірки відсутні дані про аналіз працівниками податкового органу первинної документації щодо даних операцій, натомість робиться висновок про те, що угода між платником податку ПП "Еліт Альфа ЛТД" та його контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не мала реального характеру, а вчинялися вони без мети реального настання правових наслідків з метою включення платником податку відповідних до сум до складу податкового кредиту.

Також, на думку колегії суддів, Акт перевірки від 05 квітня 2011 року №1891/23-209/34537137 містить суб'єктивні припущення перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27 грудня 2010 року між ПП "Еліт Альфа ЛТД" (покупець) та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (продавець) укладено договір № 11 про купівлю-продаж товару, за умовами якого продавець зобовязувався передати товар, а позивач - належним чином його прийняти згідно накладних та рахунків.

На виконання цієї угоди ПП "Еліт Альфа ЛТД" отримано від вказаного контрагента дизельне пальне і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, виписки про рух коштів за розрахунковими рахунками платника.

Податкові накладні оформлені належним чином, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Дійсність і реальність господарських операцій підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних для перевезення товарів, договорів на разове перевезення, актами надання послуг.

Позивачем підтверджено й факт оприбуткування та використання придбаного у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" дизельного палива у власній господарській діяльності.

Позивач надав документи про наявність на балансі відповідних транспортних засобів, докази здійснення перевезень цим транспортом.

Таким чином, придбане у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" дизельне паливо придбавалося та використовувалося для заправки власних автомобілів, що здійснюють перевезення, що підтверджується картками складського обліку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що використання позивачем придбаного у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товару у своїй господарській діяльності ним доведено матеріалами справи.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" мало господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-Капітал", ТОВ "Компанія "Відродження" не є підтвердженням недійсності укладеної між позивачем та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" угоди, оскільки не встановлено, а відповідачем не доведено взаємозв'язку між господарськими операціями ПП "Нафта-Капітал", ТОВ "Компанія "Відродження" з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та господарськими операціями ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" з ПП “Еліт Альфа ЛТД”.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що визначені податковим органом порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не впливають на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що висновок Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства "Еліт Альфа ЛТД" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2011р. по справі№2а-1670/6972/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБондар В.О.

Судді Кононенко З.О. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2012 р.