Постанова № 22050118, 01.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 р. Справа № 2а-8294/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ПФ"Апія" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-8294/11/2070

за позовом ПФ"Апія"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПФ «Апія», звернувся до суду з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2011 року №0000310848, яким позивачу донарахована сума грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 21136892,00грн., в т.ч. основного платежу 21136890,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 2,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. в задоволенні адміністративного позову ПФ «Апія» відмовлено.

ПФ «Апія», будучи не згодна з постановою суду, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству з підстав невірного застосування норм матеріального права - п. 184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного рішення СДПІ , внаслідок неналежної оцінки доказів по справі та просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. , прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає, що постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному встановленні обставин, які мають значення для справи, відповідності висновків, викладених у рішенні місцевого адміністративного суду, обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції , розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ПФ «Апія» зареєстрована як суб'єкт господарювання - юридична особа, включена до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 25613488, зареєстровано як платник податку на додану вартість в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові 26.01.2007р., видане свідоцтво платника ПДВ №100015008, і.п.н. 256134820336.

За ініціативою податкового органу 22.02.2011р. СДПІ ВПП у м. Харкові відносно позивача прийнято рішення №2 про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до п.п. «ж» п.184.1 ст.184 Податкового Кодексу України у звязку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, дата анулювання свідоцтва з 17 лютого 2011 року. Вказане рішення позивачем не оскаржено, про його наявність обізнаний.

У звязку з анулюванням вказаного Свідоцтва останнім звітним періодом по ПДВ для ПФ «Апія» є лютий 2011 року.

Працівниками податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку ПФ «Апія» з питання дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року., за результатами якої складено акт від 19.04.2011р. № 1078/48-021/25613488, якою встановлено не подання підприємством до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, що є порушенням п.п 16.1.3. п.16.1 ст.16, п.203. ст.203 Податкового Кодексу України та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Перевіркою встановлено, що відповідно до додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік ПФ «Апія» залишки запасів та необоротних активів станом на 31.12.2010р., в т.ч. балансова вартість запасів та основних фондів складають 105684450 грн. Вказані обставини підтвердженні представником позивача.

Оскільки підприємством не подані декларації з ПДВ за січень-лютий 2011 року, показники відображені у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2010рік залишилися не змінні.

Перевіркою встановлено порушення п. 184.7 ст.184 Податкового Кодексу України у звязку з не визнанням позивачем умовного постачання товарів та необоротних активів та не нарахування податкових зобов'язання з ПДВ у звязку з анулюванням СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Свідоцтва платника ПДВ, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 21136890 грн. за лютий 2011р. на суму 21136890 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 19.04.2011р. №1078/48-021/25613488 згідно п.п. 1,2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.120.1, п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України СДПІ ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000310848 від 16.05.2011р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 21136892,00грн., в т.ч. основного платежу 21136890,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 2,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що у звязку з невиконанням ПФ «Апія» приписів п.п 16.1.3. п.16.1 ст.16, п.203. ст.203, п.184.7 ст.184 ПК України відповідачем правомірно оскаржуваним рішенням від 16 травня 2011 року №0000310848 донарахована сума грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 21136892,00грн., в т.ч. основного платежу 21136890,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 2,00 грн.

Проте, колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що ПФ «Апія» не надало податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року. Вказана обставина не заперечується і позивачем.

За приписами п.п. 16.1.2, 16.1.3. п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.203.1. ст.203 Податкового Кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1. ст.120 Податкового Кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Проте, згідно положень п.7 підрозділу 10 ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Контролюючим органом правомірно застосовано до ПФ «Апія» штрафні санкції за неподання декларації з ПДВ за лютий 2011р. в розмірі 1,00 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000310848 від 16.05.2011р., тому в цій частині судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову і постанову суду відповідно приписів ст.. 200 КАС України в цій частині є законною .

Також контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 184.7 ст.184 Податкового Кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині неправомірності визначення контролюючим органом порушень ПФ «Апія» приписів п.184.7. ст.184 Податкового Кодексу України, позивач посилається на те, що на нього не може бути покладено обовязок визнати умовне постачання товарів та необоротних активів на нарахувати податкові зобовязання з ПДВ з тих підстав, що вказану статтю слід застосовувати у разі анулювання реєстрації платника ПДВ за заявою самого платника, на цьому ж наполягає позивач і в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає за потрібне відзначити наступне.

Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за наявності підстав, передбачених ст. 184 Податкового Кодексу України та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 978.

Згідно з п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п.184.7. ст.184 ПК України (в редакції , яка діяла на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ, в останньому податковому звітному періоді , на момент проведення перевірки і прийняття спірного податкового повідомлення - рішення) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Як встановлено апеляційним судом з заявою про анулювання його реєстрації як платника податку ПФ «Апія» не звертався до податкового органу, що не заперечується відповідачем.

Отже, колегія суддів зазначає, що приписи п.184.7. ст.184 Податкового Кодексу України (в редакції, яка діяла на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ, в останньому податковому звітному періоді та на момент проведення перевірки і прийняття спірного податкового повідомлення - рішення) повязували обовязок визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту та нарахувати податкові зобов'язання, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів повязане саме із зверненням платника з заявою про анулювання його реєстрації як платника податку. Строк визнання умовного постачання також визанчається від дати звернення із вказаною заявою.

Слід також відзначити, що відповідно до приписів п.п. ґ) п.14.1.191 ч. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України постачанням товарів також вважається умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом.

Таким чином , об'єктом умовного постачання є товари та необоротні активи лише того платника податків, який самостійно подав заяву про анулювання його реєстрації у якості платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування. А відтак , наведена норма Податкового Кодексу України не встановлює обов'язку здійснення умовного постачання товарів та нарахування ПДВ тим платником податків, реєстрацію якого у якості платника ПДВ скасовано за рішенням податкового органу.

Отже, при анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу у лютому 2011 року норми п.184.7 ст.184 Податкового Кодексу України не передбачали обовязку такого платника податку визнати умовне постачання товарів, необоротних активів та відобразити нараховані податкові зобов'язання за такою операцією в податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду, який починається з першого дня такого останнього звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації. Редакція вказаної норми Податкового Кодексу була змінена лише з 06.08.2011 року, тому нарахування грошових зобовязань оскаржуваним податковим-рішенням за порушення п.184.7 ст.184 Податкового Кодексу України в редакції до 06.08.2011 року є передчасним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови в цій частині порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ПФ"Апія" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-8294/11/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні адміністративного позову ПФ «Апія» про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 16 травня 2011 року №0000310848, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 21136892,0 грн., в т.ч. основного платежу 21136890,0 грн., штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн. з прийняттям нового судового рішення, яким адміністративний позов ПФ «Апія» задовольнити, скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 16 травня 2011 року №0000310848, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 21136892,0 грн., в т.ч. основного платежу 21136890,0 грн., штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. у справі № 2а-8294/11/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.