Ухвала суду № 22050075, 31.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р.Справа № 2а-3282/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник відповідача - Лавренчук О.В.

Представник позивача - Попова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. по справі№2а-3282/11/2070

за позовом Приватного підприємства "ДАРА"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "ДАРА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011р. № 00000352330/0 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, яким ПП «ДАРА» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій приватної власності за основним платежем 408940,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 102235,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011р. № 00000362330/0 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, яким ПП «ДАРА» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 327 152,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81 788,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про те, що вважає, що висновки акту від 09.02.2011р. за № 577/233/31440391, який був складений ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за результатами проведеної перевірки позивача, суперечать нормам Конституції України, Податкового кодексу України, Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», сам акт містить суперечності та арифметичні помилки, до перевірки надані всі необхідні документи, про відсутність яких зазначено в акті перевірки, отже податкові повідомлення-рішення від 23.03.2011р. № 00000352330/0, № 00000362330/0, які винесено на його підставі, мають бути скасовані.

Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства "ДАРА" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Цивільного кодексу України, ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Червонозаводському районі м. (далі за текстом - ДПІ) Харкова було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «ДАРА» за період з 01.01.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.09.2010р.

Перевірка проводилась у період з 15.12.2010р. по 02.02.2011р.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ було складено акт перевірки від 09.02.2011р. № 577/233/31440391.

Акт перевірки від 09.02.2011р. № 577/233/31440391 містить висновки про порушення ПП «ДАРА» п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 408 940,00 грн., а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 327 152,00 грн.

До таких висновків відповідач дійшов виходячи з того, що в ході перевірки позивачем не надано договори по підприємствам-постачальникам (ПП «Золоте Руно», ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ», ПП «Італ Кераміка», ТОВ «Століт-Полтава», ТОВ «Стрег», ТОВ «Торговий дім Профіль України», ТОВ «Снєжка-Україна») про купівлю-продаж ТМЦ, первинні підтверджуючі документи, яким саме чином здійснювалось відвантаження товарно-матеріальних цінностей, яка кількість працівників була задіяна при відвантаженні продукції, яким транспортом здійснювалось транспортування товару, або яка техніка була задіяна при проведенні робіт та інше. Крім того ДПІ в акті перевірки зазначено, що у ході перевірки посадовим особам ПП «ДАРА» надано письмовий запит від 03.02.2011р. № 1765/7/23-313 з проханням надати пояснення та документальне підтвердження по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами, а саме надати до перевірки товарно-транспортні накладні, шляхові листи. На момент закінчення перевірки відповідь не отримана.

За результатами акту перевірки, ДПІ 23 березня 2011р. були винесені: податкове повідомлення - рішення № 00000352330/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій приватної власності у розмірі: за основним платежем 408940,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 102235,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 00000362330/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі: за основним платежем 327152,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81788,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку не оскаржено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки акту перевірки від 09.02.2011р. № 577/233/31440391 в частині порушення ПП «ДАРА» п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.9, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необгрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають дійним обставинам справи, а, отже, і винесені на підставі вищезазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до Довідки № 962 з СДРПОУ, ПП «ДАРА» знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Воєнна, 5 та займається оптовою торгівлею будівельними матеріалами, посередництвом у торгівлі різними товарами та діяльністю автомобільного вантажного транспорту.

В ході податкової перевірки було встановлено, що: фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Воєнна, 5; у перевіряємому періоді підприємство займалось оптовою торгівлею будівельними матеріалами та діяльністю автомобільного вантажного транспорту; станом на 01.01.2009р. загальна чисельність працюючих на ПП «ДАРА» склала 24 особи, а станом на 30.09.2010р. - 25 осіб, що відображено на сторінці 2 Додатку 2 «Довідка про загальну інформацію щодо ПП «ДАРА» та результати його діяльності за період з 01.01.2009 по 30.09.2010.

Згідно договору оренди від 02.01.2009р. № 02/01/09 та акту приймання передачі до нього від 02.01.2009р., ПП «ДАРА» є орендарем складського приміщення за адресою: м. Харків, вул. Воєнна, 5, загальною площею 375,00 кв.м. зі строком дії договору до 30 листопада 2011р.

Крім того, у власній господарській діяльності ПП «ДАРА» використовує 12 (дванадцять) вантажних транспортних засобів, а саме, 2 власних вантажних автомобіля марки ТАТА LPT 613/38, 5 власних вантажних автомобілів марки FOTON, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, а також орендований транспорт - один вантажний автомобіль марки ЗИЛ 431412, дві газелі марки та моделі ГАЗ 3302 14, один вантажний автомобіль марки МАN 18.224, один вантажний автомобіль марки DAF 95 ХF380, що підтверджується договорами оренди транспортних засобів з актами приймання-передачі до них, а також тимчасовими реєстраційними посвідченнями.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ПП «ДАРА» має трудові ресурси та матеріально-технічну базу для здійснення господарської діяльності.

У своїй господарській діяльності ПП «ДАРА» мала відносини з ПП «Золоте Руно», ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ», ПП «Італ Кераміка», ТОВ «Століт-Полтава», ТОВ «Стрег», ТОВ «Торгівельний дім «Профіль України», ТОВ «Снєжка-Україна».

На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що підтверджується відомостями, наданими відповідачем.

Згідно ст. 10-11, 37-38 акту перевірки п. 1), відповідач не визнає віднесення підприємством до складу валових витрат вартість товару, отриманого від ПП «Золоте Руно» на загальну суму 608 763,49 грн. а також формування податкового кредиту на суму ПДВ 101460,58грн. у 2-4 кварталах 2009р., 2-3 кварталах 2010р.

Як свідчать матеріали справи, 5 січня 2009р. між ПП «Золоте Руно» (Продавець) та ПП «ДАРА» (Покупець) укладено договір на поставку продукції № 0105. 4 січня 2010р. між тими ж особами укладено договір на поставку продукції № 0104. ПП «ДАРА» у ПП «Золоте Руно» придбавало клей для плитки, ґрунтовку, замазку для швів. Згідно умов п. 4.1. договорів поставки товару поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (склад Постачальника), або на склад Покупця згідно домовленості (т. 1, арк. справи 94-97).

В матеріалах справи наявні видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні по операціям, які зазначені в акті перевірки, як спірні.

Відповідно до товарно-транспортних накладних, доставка товару здійснювалася ПП «Золоте Руно» та МПП «Вега» на склад ПП «ДАРА» за адресою: м. Харків, вул. Воєнна, 5.

20 лютого 2009р. між ТОВ «Торгівельна Компанія ВІСТ» (Продавець) з одного боку та ПП «ДАРА» (Покупець) з іншого, укладено договір купівлі-продажу № 17-09, відповідно до умов якого, Продавець передав, а Покупець прийняв у власність товар, у 1-2 кварталах 2010р., 1,3,4 кварталах 2009р., вартість якого віднесена позивачем до складу валових витрат і становить 843 907,20 грн., а також сформовано податковий кредит на суму. ПДВ 140 651,18 грн. (ст. 12, 39 Акту перевірки) (т. 1,арк.справи 156).

З податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних, а також рахунків на оплату товару, наявних в матеріалах справи, вбачається, що ПП «ДАРА» купувало у ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ» профіль LSG, плити.

В акті перевірки зазначено, що у вказаному договорі не наведено умови поставки. Тільки в п. 4.1.2 Договору прописано: «Забезпечити належну упаковку Товару засобом, забезпечиваючим зберігання його при погрузці (вигрузки, зберігання, транспортування).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував таку позицію відповідача, з огляду на те, що договір № 17-09 за своєю правовою природою не є договором поставки, оскільки передбачає лише обов'язок Продавця ТОВ «Торгівельна компанія Віст» передати у власність покупця ПП «ДАРА» товар та обов'язок Покупця прийняти товар та оплатити його вартість, цей договір є договором купівлі - продажу та має відповідну назву.

З пояснень представника позивача вбачається, що транспортування товару від Постачальника здійснювалося власним автомобільним транспортом ПП «ДАРА» з оформленням товарно-транспортних накладних та шляхових листів. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними та шляховими листами.

11 лютого 2009р. між ТОВ «Торговий дім Профіль України» (Продавець) та ПП «ДАРА» (Покупець) укладеного договір поставки № 65, відповідно до умов якого Продавцем поставлено Покупцю товар (куток алюмінієвий, рейка маячна для штукатурки) на загальну суму валових витрат у 3 кварталі 2010р. (згідно Акту перевірки ст. ст. 13, 40 п. 3) 154 703,71 грн. ( у т.ч. ПДВ - 25 783,96 грн.). Додатковою угодою від 01.06.2010р. визначено умови та порядок поставки - поставка товару за даним договором здійснюється на умовах ЕХW відповідно до тлумачення Міжнародних правил «Інкотермс» (в редакції 2000 року)»(т.1, арк.справи 214).

Відповідно до Міжнародних правил «Інкотермс» в редакції 2000 року термін ЕХW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по постачанню, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Згідно товарно-транспортних накладних, наявних в матеріалах справи, поставка товару здійснювалася транспортом ПП «ДАРА». На отриманий товар за спірними операціями позивачем надано податкові, видаткові накладні, а також рахунки-фактури на оплату.

Відповідно до ст. 14, 41 Акту перевірки п. 4., ПП «ДАРА» у 2-3 кварталах 2010р. віднесено до складу валових витрат вартість товару, отриманого від ТОВ «Століт-Полтава» на загальну суму 98 180,50 грн., сформовано податковий кредит на суму ПДВ - 16 363,42грн.

13 січня 2010р. між ТзОВ «Століт-Полтава» (Продавець) та ПП «ДАРА» (Покупець) укладено договір № 07/10/П відповідно до умов якого Покупцем придбано Пінопласт ПСБ-С.

Придбання товару підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками- фактурами на оплату товару (т.1, арк.справи 239).

Відповідно до п. 2.1 Договору Продавець постачає Товар на склад Покупця протягом 7 днів з моменту отримання замовлення. З товарно-транспортних накладних, наявних в матеріалах справи вбачається, що транспортування товару здійснювалося ТОВ «Століт-Полтава».

Згідно до ст. 15, 42 Акту перевірки, відповідач не визнає поставку від ТОВ «СТРЕГ» за видатковою накладною № 6 від 11.02.10р. на суму 32 300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5 400,00 грн.).

2 січня 2009р. між ТОВ «СТРЕГ» та ПП «ДАРА» укладено договір № Д-1/01, відповідно до умов якого Продавцем Покупцю поставлено товар (вологостійкий гіпсоволокнистий лист (ГВЛВ))(т.2,арк.справи 5).

Транспортування товару, відповідно до умов договору та фактично здійснювало ПП «ДАРА».

На підтвердження дійсності даної операції позивачем до суду надані: договір на поставку товару, податкова накладна та видаткова накладна з рахунком на оплату, подорожній лист, товарно-транспортна накладна.

Відповідно до ст. 15-16, 42-43 Акту перевірки п. 6) ПП «ДАРА» віднесено до складу валових витрат вартість товару, отриманого від ПП «Італ Кераміка» на загальну суму 158 741,40 грн., сформовано податковий кредит на суму ПДВ 26 456,90 грн.

19 лютого 2010р. між ПП «Італ Кераміка» (Продавець) та ПП «Дара» (Покупець) укладено договір № 300 поставки товарів, відповідно до умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв будівельно-оздоблювальні матеріали (сітку армовану (штукатурну), саморізи по металу, шурупи, малярну стрічку)(т.2,арк.справи12).

Поставка товару здійснювалася ПП «Італ Кераміка» відповідно до умов договору та товарно- транспортних накладних на вантаж. Крім того, поставка товару підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та рахунками на оплату.

Відповідач, згідно Акту перевірки на ст.ст. 16, 43 п. 7, не визнає поставку товару від ТОВ «Снежка-Україна» від 28.05.09р. на загальну суму 66 217,33 грн. (у т. ч. ПДВ 11036,22 грн.).

2 березня 2009р. між ТОВ «Снежка-Україна» (Продавець) та ПП «ДАРА» (Покупець) укладено договір дистриб'юції № 60/ю.о.-2, відповідно до умов якого, Продавцем Покупцю поставлено товар (лако-красочні вироби)(т.2арк.справи 44).

На підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат витрати на оплату поставленого товару у розмірі 66 217,33 грн., позивачем надано до суду договір на поставку товару, податкову та видаткову накладні.

Згідно до п.п. 3.1., 3.2 договору дистриб'юції, продавець передає (відвантажує) зі свого складу Дистриб'ютору товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погоджений Сторонами в накладних, рахунках-фактурах, тощо. Доставка Товару проводиться на умовах СРТ відповідно до Міжнародних правил «Інкотермс» у редакції 2000р., що означає, що Продавець здійснює поставку Товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього Продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення Товару до названого місця призначення, а саме, виключно на один центральний (основний) склад Дистриб'ютора, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Воєнна, 5.

З товарно-транспортних накладних вбачається, що транспортування товару здійснювало автопідприємство ТзОВ «Саноіл».

Оплата придбаного у ПП «Золоте Руно», ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ», ПП «Італ Кераміка», ТОВ «Століт-Полтава», ТОВ «Стрег», ТОВ «Торговий дім Профіль України», ТОВ «Снєжка-Україна» товару підтверджується виписками по особовому банківському рахунку позивача.

Також на підтвердження отримання товару від контрагентів, позивачем надано до суду, а судом досліджено, журнал реєстрації довіреностей на отримання матеріальних цінностей ПП «ДАРА» за період з 01.01.09р. по 31.12.09р. та з 01.01.10р. по 31.12.10р., відомості з якого дозволяють суду прийти до висновку про те, що товар від ПП «Золоте руно», ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ», ТОВ «Століт Полтава», ТОВ «Стрег», ТОВ «Італ Кераміка» приймали особи, на яких була виписана довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей. Видача таких довіреностей зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ПП «ДАРА», посилання на видані довіреності містяться у видаткових накладних.

Товари від ТОВ «ТД Профіль України» та ТОВ «Стрег» приймалися без довіреностей, оскільки між цими підприємствами та ПП «ДАРА» склалися централізовано-кільцеві перевезення, за умови наявності яких, допускається відвантаження товару за «зразком печатки», що дозволено п. 13 Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей».

Крім того, на підтвердження наявності на складі позивача придбаного товару за спірними операціями, позивачем надано до суду Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на СК 1 станом на 31 грудня 2010р., складений комісією у складі: голови комісії - Чайка Г.Ю., члени комісії - Курман Н.М., Пизіна Н.О.

На сторінках 12-14 Акту інвентаризації зазначені залишки товарів, отриманих від ТОВ «Снєжка-Україна», на сторінках 14, 19, 20, 22 залишки товару отриманого від ТОВ «Італ Кераміка», на сторінках 15,16 - товар від ТОВ «Століт-Полтава», на сторінці 25, 26 - товар від ТОВ «ТД Профіль України», на сторінках 20, 21, 23 - товар від ПП «Золоте Руно». Товар придбаний у постачальників ТОВ «Стрег» та ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ» повністю реалізовано третім особам.

Вказаний Акт підтверджує наявність на складі позивача товару, який було придбано у контрагентів за спірними операціями та не реалізовано ПП «ДАРА» третім особам станом на 31 грудня 2010р.

Використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджується: оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 281, які підтверджують перепродаж товарів; картками рахунку № 281, які підтверджують наявність товару на складі; видатковими накладними, які видані ПП «ДАРА» контрагентам-покупцям та копіями довіреностей на одержання ТМЦ на осіб, уповноважених на прийняття товару від ПП «ДАРА».

На підставі наявних в матеріалах справи документів, у тому числі, договорів поставки, податкових та видаткових накладних, рахунків на оплату товару, виписок з банківського рахунку позивача, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, журналів реєстрації довіреностей на прийняття цінностей, акту інвентаризації, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відповідність договорів з контрагентами ПП «Золоте Руно», ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ», ПП «Італ Кераміка», ТОВ І «Століт-Полтава», ТОВ «Стрег», ТОВ «Торговий дім Профіль України», ТОВ «Снєжка-Україна» вимогам ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідачем на підтвердження не надання платником податку витребуваних документів не надано акту про відмову платника податку надати витребувані документи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував твердження відповідача про ненадання позивачем витребуваних у ході перевірки документів, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час слухання справи, більш того, відповідно до додатку 4 до Акту перевірки під час перевірки використані наступні документи суцільним порядком: угоди, банківські виписки, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, видані податкові накладні, отримані податкові накладні.

В самому акті перевірки є посилання на видаткові накладні, що дозволяє прийти до висновку про їх надання під час перевірки.

Крім того, на сторінках 12, 39 Акту перевірки є посилання на конкретні положення договору № 17-09 від 20.02.2009р. з контрагентом ТОВ «Торгівельна Компанія ВІСТ», що підтверджує надання вказаного договору під час перевірки, хоча на сторінках 12, 39 акту міститься посилання на не надання такого договору.

03.02.2011р., тобто після закінчення проведення перевірки, ДПІ надало посадовим особам ПП «ДАРА» запит про надання товарно-транспортних накладних, шляхових листів по наступним підприємствам: ПП «Золоте Руно», ТОВ «Торгівельна компанія ВІСТ», ПП «Італ Кераміка», ТОВ «Століт-Полтава», ТОВ «Стрег», ТОВ «Торговий дім Профіль України», ТОВ «Снєжка-Україна».

Супровідним листом від 16.03.2011р. вих. № 16/2 ПП «ДАРА» (до отримання акту перевірки та до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) до канцелярії ДПІ надало витребувані листом від 03.02.2011р., документи, а саме, договори по підприємствам- постачальникам, товарно-транспортні накладні та шляхові листи.

Вказані документи не були враховані відповідачем під час розгляду ним питання про прийняття рішення, що є порушенням абз. 2 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України відповідно до якої, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Також, в Акті перевірки, на сторінці 12, по контрагенту ТОВ «Торгівельна Компанія ВІСТ» відповідачем вартість товару, віднесена до складу валових витрат по видатковим накладним від 24.02.09р. № 0119-0 (віднесено до валових витрат 67 296,97грн.) та від 25.02.09р. № 0104-0 (віднесено до валових витрат 81 641,67грн.), врахована двічі, внаслідок чого, ДПІ завищено розмір валових витрат підприємства на суму 148 938,64 (81 641,67 + 67 296,97) та, відповідно, незаконно донараховано податок на прибуток підприємств і організацій приватної власності а також визначено штрафні санкції у відповідній частині.

На сторінці 39 Акту так само двічі враховані податкові накладні від 24.02.09р. № 0119-0 (ПДВ 13 459, 39грн.) та від 25.02.09р. № 0104-0 (ПДВ 16 328,33), внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту на 29 787,72 грн. (16 328,33+13 459,39), та, відповідно, штрафні санкції.

В судовому засіданні представник відповідача визнав помилковість розрахунків на сторінках 12, 39 Акту перевірки.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Як свідчать матеріали справи, всі вимоги закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту ПП «ДАРА» були виконані, а заниження податку на прибуток підприємств і організацій приватної форми власності та податку на додану вартість відсутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки від 09.02.2011р. № 577/233/31440391 в частині порушення ПП «ДАРА» п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.9, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необгрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають дійним обставинам справи, а, отже, і винесені на підставі вищезазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року по справі№2а-3282/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. по справі №2а-3282/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2012 р.