Постанова № 22050008, 18.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р. Справа № 2а-15509/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2011р. по справі

за позовом Підприємства " Глобал Технолоджи" Харківської організації інвалідів " Союз організацій інвалідів України"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, підприємство «Глобал Технолоджи» Харківської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0002002302/0 від 17.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення податковим органом вимог чинного законодавства під час проведення перевірки діяльності позивача. На думку позивача, висновки акта перевірки податкового органу базуються на припущеннях і не підтверджуються обєктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова, проти позову заперечував, посилаючись на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення. Відповідач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено проведення транзитних операцій товару контрагентами позивача ТОВ «Гавас-52» та ТОВ «Дерекс-21», спрямованих на надання податкової вигоди позивачу з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат. На думку податкового органу, правочини, укладені між позивачем та вказаними контрагентами, не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і суспільства.

Відповідач зазначив, що на підставі порушень чинного законодавства позивачем було занижено податок на додану вартість на суму 1647177 грн. та не утримано і не перераховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 327,39 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року задоволено позов підприємства «Глобал Технолоджи» Харківської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».

Даним рішенням скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0002002302/0 від 17.11.2010 року.

На зазначену постанову суду Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити підприємству «Глобал Технолоджи» Харківської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Підприємство "Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 30.09.2008 року.

Відповідно до Свідоцтва №100162141 про реєстрацію платника податку на додану вартість, судом встановлено, що на час здійснення спірних правочинів, Підприємство "Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість.

На підставі ч.15 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) уповноваженими особами ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка Підприємства "Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №9505/23/36034736 від 01.11.2010 року, відповідно до якого, на думку Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, було виявлено порушення Підприємства "Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1647177,00 грн., в тому числі за листопад 2009 року на суму 304640,00 грн., за грудень 2009 року на суму 394631,00 грн., за січень 2010 року на суму 38754,00 грн., за лютий 2010 року на суму 29755,00 грн., за березень 2010 року на суму 61355,00 грн., за квітень 2010 року на суму 63588,00 грн., за травень 2010 року на суму 440734,00 грн., за червень 2010 року на суму 313720,00 грн.

- незаконно завищено суму податкового кредиту на загальну суму 85931,36 грн. в тому числі: за січень 2010 року на суму 68509,40 грн., за червень 2010 року на суму 17421,96 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова 17.11.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002002302/0 про визначення Підприємству Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5190166,00 грн. (за основним платежем - 1647177,00 грн. та штрафними санкціями - 3542989,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги підприємства «Глобал Технолоджи» Харківської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення ним до складу валових витрат та податкового кредиту сум за операціями з ТОВ "Гавас - 52" та ТОВ "Дерекс - 21" та неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5190166,00 грн. (за основним платежем - 1647177,00 грн. та штрафними санкціями - 3542989,00 грн.)

Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відносяться лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 вищезгаданого Закону).

Згідно абзацу четвертого підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищезгаданого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством "Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" було укладено договір №01-12-г від 01.11.2009 року з ТОВ "Гавас - 52". Відповідно до зазначеного договору ТОВ "Гавас - 52" (виконавець) зобов'язується виконати роботи по обробці давальницької сировини (скетч карток) у готову продукцію (бази даних записані на носій СД формат), а Підприємство "Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" (замовник) зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити вартість робіт виконавця (п. 2.1 договору) (а.с.61-62 т.1).

Також позивач уклав договір №30-04-г від 30.04.2010 року з ТОВ "Дерекс - 21", відповідно до якого ТОВ "Дерекс - 21" (виконавець) зобов'язується виконати роботи по обробці давальної сировини (скетч карток) у готову продукцію (бази даних записані на носій СД формат), а Підприємство "Глобал Технолоджи" ХОО ВОІ "СОІУ" (замовник) зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити вартість робіт виконавця (п. 2.1 договору) (а.с.77-78 т.2).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В порушення зазначених норм чинного законодавства, укладені між позивачем та його контрагентами договори послуг не містять домовленості між сторонами про ціну послуг, що свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони не домовились щодо істотних умов правочину, а саме ціни договору.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів сторонами було складено акти прийому - передачі виконаних послуг (а.с.71-73, 94-100 т.1).

Частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи, що зазначені акти прийому - передачі виконаних послуг не містять змісту господарської операції, тобто посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, а позивачем не були представлені інші документи на підтвердження фактичного надання послуг та їх звязок з його господарською діяльністю, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність віднесення до складу валових витрат вартості послуг згідно вказаних актів.

Отже, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позивач та ТОВ "Гавас - 52", ТОВ "Дерекс - 21" ставили за мету не виконання договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобовязань.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави , вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що договори №01-12-г від 01.11.2009 року та №30-04-г від 30.04.2010 року суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Відповідно до п.п.7.5.1 ст.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Враховуючи, що договори, укладені позивачем з ТОВ "Гавас - 52" та ТОВ "Дерекс - 21" є нікчемними, а акти прийому - передачі виконаних послуг складені сторонами не відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зазначені первинні документи не можуть підтверджувати придбання позивачем послуг по обробці скетч карток у готову продукцію та бути підставою для отримання податкової накладної.

За таких обставин, колегія судів вважає, що позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за датою отримання податкових накладних від ТОВ "Гавас - 52" та ТОВ "Дерекс - 21".

Також для виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» вважається списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або виписка відповідного рахунку (товарного чека). Проте, матеріали справи не містять доказів оплати позивачем послуг по обробці скетч карток у готову продукцію. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначені послуги позивачем оплачені не були.

Таким чином, обидві події з якими п.п.7.5.1 ст.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» повязує право на податковий кредит за зазначеними операціями з ТОВ "Гавас - 52" та ТОВ "Дерекс - 21" у позивача відсутні.

За таких обставин, позивач не мав права відносити суми за даними договорами до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум за операціями з ТОВ "Дерекс-21" та ТОВ "Гавас-52" та неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення від 17.11.2010 року №0002002302/0 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, .3 ст.198, п.4 ч.1 ст 202, п.3 ч.1 ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року по справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову підприємства «Глобал Технолоджи» Харківської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0002002302/0 від 17.11.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Ємельянова В.І.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Ємельянова В.І. Повний текст постанови виготовлений 23.01.2012 р.