Постанова № 22049990, 02.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 р. Справа № 2а-1670/5770/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представників сторін: позивача - Лазоренка Р.В., Мойсеєвої Л.В., відповідача - Скабука Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі№2а-1670/5770/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна"

до Полтавської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

05 липня 2011 року Закрите акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним і скасувати повністю з моменту прийняття Рішення від 30.05.2011 р. № КТ-806-0495-11 відділу контролю митної класифікації товарів Полтавської митниці про визначення коду товару.

Рішенням Загальних зборів акціонерів товариства від 27.04.2011 р. найменування Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна" змінено на Публічне акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" (далі по тексту ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», позивач).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 р. по справі № 2а-1670/5770/11 адміністративий позов Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення відділу контролю митної класифікації товарів Полтавської митниці від 30.05.2011 року № КТ -806-0495-11 про визначення коду товару.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 р. по справі № 2а-1670/5770/11 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.54 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.1994 року № 127/94, ч.3 ст.70, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. Стверджує, що Полтавською митницею було правомірно класифіковано ввезений позивачем товар («барабан у вигляді металевого бункера, призначений для змішування тютюну з ароматизатором, в напіврозібраному вигляді, модель FLT») за кодом УКТЗЕД 8478100000, згідно поданих позивачем документів та опису товару у вантажній митній декларації (графа 31 ВМД). Зазначив, що ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» не було надано до митного оформлення документів, які б підтверджували правильність визначення позивачем коду товару, зазначеного у вантажних митних деклараціях (8479820000). Вважає, що оскільки лист виробника товару (компанія «Нauni Maschinenbau AG»), а також експортні вантажні митні декларації були надані представниками ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» лише в судовому засіданні, такі документи не повинні були братися до уваги судом першої інстанції при наданні оцінки діям Полтавської митниці щодо визначення коду товару під час митного оформлення та винесення спірного рішення. Наполягає на тому, що висновок експертизи, проведеної в ході розгляду справи судом, не є належним доказом правомірності визначення коду товару, оскільки складений з порушенням процесуальних норм, якими регламентовано порядок проведення судових експертиз, а під час проведення експертизи сам товар (обладнання) не досліджувався. Вказує на те, що наданий позивачем лист товаровиробника (компанія «Нauni Maschinenbau AG», Федеративна Республіка Німеччина) не може бути взятий до уваги судом в якості доказу, оскільки не надавався до митного оформлення та не легалізований у встановленому порядку. Враховуючи викладене, не вбачає підстав для скасування спірного рішення Полтавської митниці № КТ-806-0495-11 від 30.05.2011 року про визначення коду ввезеного позивачем товару.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави і мотиви, викладені у скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні та у наданих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Вважає помилковим твердження відповідача про використання придбаного позивачем товару виключно у тютюновій промисловості. Посилаючись на експортні декларації, вказує, що самим товаровиробником обладнання було класифіковано за кодом 84798200, оскільки придбаний позивачем товар може використовуватись у різних галузях промисловості. Відтак, наполягає на тому, що ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» правомірно визначено у поданих до митного оформлення ВМД код товару - 8479820000, керуючись Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року, Додатком до Закону України «Про митний тариф України», Правилами Інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, технічною документацією, товаросупровідними документами та декларацією експортера, а рішення Полтавської митниці КТ-806-0495-11 від 30.05.2011 року, яким товар класифіковано за кодом 8478100000, є безпідставним. Посилаючись на п.3.5 Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом Міністерства закордонних справ України від 04 червня 2002 року № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26 червня 2002 року за № 535/6823, ст.ст.1, 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої Україна приєдналась 10.01.2022 року, стверджує, що надані позивачем експортна декларація та лист виробника товару не потребують обов`язкової легалізації, а відтак, є належними доказами правильності визначення коду товару позивачем. Зазначає, що відповідачем додаткові документи на підтвердження коду товару витребувані не були, а тому посилання останнього на ненадання йому відповідних документів є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" (ідентифікаційний код 14372142) зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 10.06.1993 р. № 901/9 під назвою "Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Р.Дж.Рейнолдс Тобакко-Кременчук", в подальшому змінено назву на Закрите акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна", а згодом - на Публічне акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" (т.1, а.с.98-99, 21217-220).

ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" імпортувало згідно зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2009 p. № JTIU -Hauni/10, укладеного між німецькою Компанією "Хауні Машіненбау АГ" (Постачальник) та ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" (Покупець), барабан змішування (модель FLT) (т.1, а.с.9-20).

16.05.2011 р. декларантом позивача подано вантажну митну декларацію № 806010001/2011/006615 (надалі - ВМД) на ввезений товар - барабан змішування (модель FLT), який отриманий в напіврозібраному вигляді, із зазначенням коду УКТЗЕД 8479820000 (т.1, а.с.50-51).

З метою перевірки правильності коду Полтавською митницею 16.05.2011 року проведено митний огляд вищевказаного товару, про що складено акт (т.1, а.с. 48), згідно якого встановлено невідповідність оглянутого товару класифікаційному коду УКТЗЕД, зазначеному декларантом в поданій декларації.

16.05.2011 р. підрозділом митного оформлення (код структурного підрозділу митного органу 806010001) направлено запит до Полтавської митниці з метою вирішення спірного питання правильності класифікації та кодування товару, зазначеного у ВМД (т.1, а.с.117).

30.05.2011 р. відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Полтавської митниці прийнято класифікаційне рішення № КТ -806-0495-11 на вантаж - барабан змішування (модель FLT), заявлений по ВМД № 806010001/2011/006615 від 16.05.2011 p., зі зміною коду товару на 8478100000 (обладнання для підготовки або обробки тютюну) (т.1, а.с.7).

Внаслідок зміни коду товару, змінилася ставка мита з 0% на 1%.

У зв'язку із вищевказаним митним органом була виставлена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 806010001/1/00274 (т.1, а.с.49).

Позивач, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернувся до Полтавської митниці із листом від 20.06.2011 р. № 11-05-667, яким прохав переглянути та змінити вищевказане рішення. До вказаного звернення позивачем додано лист Компанії «Hauni» на російській та англійській мовах, яким товаровиробник повідомляє, що вироблений ним барабан змішування може використовуватися в різних галузях промисловості (наприклад, для змішування різних типів чаїв, комбікормів та інш.) (т.1, а.с.90).

Рішенням Полтавської митниці від 01.07.2011 р. № 19/13-4362 позивачу було відмовлено у перегляді класифікаційного рішення (т.1, а.с.92-93).

Одночасно, на виконання оскаржуваного рішення, з метою прискорення розмитнення обладнання, придбаного для виробничих потреб, 08.06.2011 р. декларантом позивача подано вантажно-митну декларацію № 806010001/2011/007877 барабан змішування (модель FLT із зазначенням коду УКТЗЕД 8478100000 (т.1, а.с.193-194).

Станом на момент розгляду даної справи судом за останньою декларацією митним органом здійснено митне оформлення вищезазначеного барабану змішування (модель FLT) та випущено у вільний обіг на митну територію України.

Разом з тим, із класифікаційним рішенням № КТ -806-0495-11 від 30.05.2011 р. позивач не погодився та оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, необґрунтовано, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 р. по справі № 2а-1670/5770/11 такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

З аналізу положень Митного кодексу України слідує, що під фактами, які мають юридичне значення, слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України.

Разом з тим, відповідність товарів (їхніх текстових описів, що містяться в графі 31), які декларуються, встановленій класифікаційній категорії не може вважатись фактом у розумінні вказаної статті, оскільки це є питанням правової оцінки.

При цьому, виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі -УКТЗЕД). Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про митний тариф України", з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, та у відповідності до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2010 р. № 1561 (надалі - Пояснення).

У відповідності до пунктів (2), (3), (4) загальних положень до товарної групи 84 розділу (В) "Загальна побутова група":

-до товарних позицій 8425 -8478 (код митниці) включаються машини та пристрої, які за деякими винятками, класифікуються за галуззю промисловості, в якій вони застосовуються, незалежно від їхніх конкретних функцій у цій галузі;

-до товарної позиції 8479 (код позивача) включаються товари загального призначення, які неможливо "прив'язати" до жодної з галузей промисловості, за умови, що такі товари не включені до жодної з попередніх груп.

Згідно пояснень до товарної позиції 8479 до цієї товарної позиції включаються машини, що мають спеціальні (індивідуальні) функції, які:

(a)не виключаються з цієї групи через положення будь-якого іншого розділу або примітками до групи; та

(b)не входять, зокрема, до жодної з товарних позицій та до груп Класифікації; та

(c)не можуть бути віднесені до жодної конкретної товарної позиції цієї групи, оскільки:

(і) вони не входять до жодної товарної позиції, судячи з принципу дії, опису або типу; та

(ii)вони не входять до жодної товарної позиції, судячи і їхнього застосування або з галузі промисловості, в якій вони використовуються; або

(iii)вони могли б з рівним успіхом включатися до складу двох або більше інших таких товарних позицій (машини загального призначення).

В поясненні до товарної позиції 8478 (код митниці) вказано, що до цієї товарної позиції входить обладнання, не зазначене в іншому місці, яке призначене для оброблення або виготовлення тютюну. Оброблення тютюну (обдирання) проводиться на молотарках. Потік повітря крізь систему обертових тіпальних мотолочків і металевих решіток (кошиків) різного розміру, забезпечуючи тим самим подрібнення тютюнових листів, причому більш легкі частини листа відокремлюються від більш важких прожилок і ребер. До цієї товарної позиції включаються:

1.Машини для обдирання або різання тютюнового листа.

2.Машини для виготовлення сигар або сигарет незалежно від того чи обладнані вони допоміжними пакувальними пристроями чи ні.

Товарна позиція 8479 має назву "Машини та механічні пристрої спеціального призначення, в іншому місці не зазначені", де під кодом 8479820000 зазначено: інші машини та механічні пристрої для змішування, перемішування, подрібнення, розмелювання, грохочення, просіювання, гомогенізації, емульгування або розмішування.

До групи 8479 включаються, зокрема, змішувачі, які не призначені для конкретних видів продуктів або галузей промисловості.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ВМД № 806010001/2011/006615 ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» задекларовано товар «Барабан у вигляді металевого бункера, призначений для змішування тютюну з ароматизатором».

Так, у графі 31 поданої ВМД зазначено: декларантом позивача у графі 31 ВМД : Барабан у вигляді металевого бункера, призначений для змішування тютюну з ароматизатором, в напіврозібраному вигляді, модель FLT -1 шт. Складається з: барабану, рами для барабану, електричної шафи, 4-х електродвигунів для приводу барабану (загальною потужністю 5,5 кВт), матеріалів для монтажу і наладки (електричні кабеля для підключення; кронштейни для кріплення). Розмір барабану: діаметр -1750 мм, довжина -4000 мм. Маркування: Hauni. Країна виробництва: не визначена. 2. Місць 5. В дерев'яних ящиках, в картонному коробі на дерев'яному піддоні. Маркування: 324649.20/1 HU, 324649.20/2 HU, 324649.20/3 HU, 324649.30/1 НІ, 324649.90/1 FH/HAUNI.

Разом із вказаною ВМД позивачем було надано до митного оформлення контракт від 21.12.2009 p. № JTIU -Hauni/10, з п.1.1 якого вбачається, що обладнання згідно контракту придбається позивачем для власних виробничих потреб (виробництва сигарет) (т.1, а.с.9).

Крім того, позивачем до митного оформлення надавались Пропозиція № 225932 виробника на російській та англійській мовах, яка містить технічний опис товару та інструкцію по встановленню, згідно якої зазначене обладнання встановлюється в тютюновому цеху (Розділ 1 «Загальна технічна специфікація»), барабан та всі основні елементи, які контактують з тютюном, а область подачі підготовлена для переміщення тютюну із віброконтейнера, при цьому барабан змішування FLT використовується виключно для змішування тютюну з ароматизатором (Розділ 3 «Технологічний процес») (т.1, а.с.21-35).

У технічному описі (з фотографіями), поданому позивачем та підписаному директором інженерної служби ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», зазначено, що барабан, модель FLT, призначений для змішування різаного тютюну з ароматизатором, встановлюється на лінії по виробництву тютюну (т.1, а.с.36-38).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було самостійно задекларовано ввезене обладнання як таке, що використовується в галузі переробки тютюну (для змішування тютюну з ароматизатором), та підтверджено такий опис товару доданими до ВМД документами.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на лист виробника ввезеного обладнання компанії «Нauni Maschinenbau AG» (т.1, а.с.100-101), яким останній повідомляє про можливість використання придбаного позивачем приладу у різних галузях промисловості (змішування різних видів чаю, кормів), датований травнем 2011 року, лист товаровиробника (т.1, а.с.115), та експортну вантажну митну декларацію (т.1, а.с.180), в яких товаровиробником віднесено придбане позивачем обладнання до групи 84798200, оскільки такі документи не були надані позивачем до митного оформлення, а відтак, не можуть братися до уваги при наданні оцінки діям відповідача, вчиненим під час митного оформлення на підставі наявних документів.

На запит митниці про надання додаткових документів вказані листи та декларація також не надавались.

Колегія суддів відхиляє доводи представника позивача про те, що вказані документи митницею не були витребувані, оскільки відповідачем не було обмежено позивача у наданні додаткових документів на підтвердження коду товару.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що код товару, встановлений експортером, може не співпадати з кодом, за яким товар підлягає класифікації відповідно до УКТ ЗЕД, зокрема помилки або враховуючи право України на деталізацію коду товару на національному рівні.

Посилання суду першої інстанції на відсутність в України, згідно з положеннями статті 3 Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 приєдналась Україна, повноважень на зміну класифікації товарів у межах шестизначного коду, наведеного в додатку до Конвенції, не має відношення до розгляду даної справи, оскільки предметом доказування у цій справі є правильність визначення коду УКТ ЗЕД на ввезений позивачем товар, а не правомочність держави - Україна щодо зміни опису товару в межах товарної під позиції в структурі десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД.

Колегія суддів відмічає, що відповідно до ст.54 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.1994 року № 127/94, Консул легалізує документи і акти, складені за участю властей консульського округу, або такі, що виходять від цих властей. Органи України приймають такі документи і акти на розгляд лише при наявності консульської легалізації, якщо інше не передбачено законодавством України або міжнародним договором, учасниками якого є Україна і держава перебування.

Законом України від 10.01.2002 року № 2933 Верховна Рада України приєдналася від імені України до Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів.

Відповідно до статті 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Однак, пунктом b частини 3 статті 1 зазначеної Конвенції передбачено, що вона не поширюється на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Оскільки надані позивачем лист товаровиробника та експортна декларація мають пряме відношення як до комерційних, так і до митних операцій, однак не містять ані даних щодо консульської легалізації, ані апостиля, вказані документи не є належними доказами у розумінні ст.70 КАС України.

Колегією суддів не беруться до уваги докази, надані представником позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції (заяви компанії Хауні Машиненбау АГ від 23.01.2012 року щодо визначення та приведення у відповідність з Гармонізованою системою опису та кодування товарів коду обладнання, придбаного позивачем, а також про можливість використання барабану змішування, модель FLT у різних галузях промисловості), оскільки дані документи не надавались ані до митного оформлення, ані до суду першої інстанції, який порушення вимог ч.ч.4, 5 ст.11 КАС України не вжив передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставину справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що наявний в матеріалах справи висновок судово-товарознавчої експертизи № 37-11 від 20.09.2011 року не відповідає критеріям належності та допустимості, а тому не може бути доказом по суті даного спору з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ст.81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України визначено Законом України «Про судову експертизу».

У відповідності до ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Згідно з положеннями ч.5 ст.7 даного Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

З огляду на наведену норму, колегія суддів зазначає, що висновок експертної установи, яка не належить до державних спеціалізованих установ, може бути доказом у справі лише поряд з висновком експертизи, проведеної експертною установою з числі визначених у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».

Крім того, слід відмітити, що саме обладнання, з приводу класифікації якого виникли спірні правовідносини, експертом не досліджувалось.

З огляду на викладене, колегія суддів не може взяти до уваги вказаний висновок експертизи.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірне рішення № КТ-806-0495-11 прийняте Полтавською митницею на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Митним кодексом України, а відтак, підстави для його скасування відсутні.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від18.10.2011 р. по справі№2а-1670/5770/11 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі№2а-1670/5770/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяПерцова Т. С.

Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений 07.02.2012 р.