Ухвала суду № 22049668, 23.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/5005/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від20.07.2011р. по справі№2а-1670/5005/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0003952301/1456 від 27.04.2011 року, яким позивачу було нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 137343,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що висновки відповідача в акті позапланової невиїзної перевірки № 1895/23-308/37227566 від 05.04.2011 року, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, є необґрунтованими. Вказує, що донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій на підставі висновку перевірки про завищення податкового кредиту у зв'язку із не підтвердженням отримання від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" дизпалива і мазуту та їх використання в господарській діяльності, не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки податкові накладні, видані ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", оформлені згідно вимог чинного законодавства, а факт отримання вищевказаних товарів та сплати податку на додану вартість підтверджено первинними документами. Крім того, зазначає, що договори, укладені між ТОВ "Блек Оіл" і ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", на підставі яких відповідачем сформовано податковий кредит у січні-лютому 2011 року, недійсними у судовому порядку не визнавались, а тому є чинними, правомірними та відповідно створюють юридичні наслідки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " Блек Оіл " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від20.07.2011р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл" (ідентифікаційний номер 36865266) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 22.12.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 359694.

Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції та зареєстрований як платник податку на додану вартість з 14.01.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100262731.

Згідно довідки АБ № 273031, виданої управлінням статистики у м. Кременчуці, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.51.0 оптова торгівля паливом; 51.57.0 оптова торгівля відходами та брухтом; 23.20.0 виробництво продуктів нафтоперероблення; 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань.

У термін з 01.04.2011 року по 05.04.2011 року старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Дубініною О.В. на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 року № 1479 проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл" (код ЄДРПОУ 36865266) з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011року.

За результатами перевірки складено акт № 1895/23-308/37227566 від 05.04.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України”, в результаті чого завищено податковий кредит в періоді, що перевірявся, на загальну суму 137 343 грн., в тому числі за січень 2011 р. на суму 16 181 грн., за лютий 2011 р. на суму 121 162 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивач придбавав у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" дизельне паливо та мазут паливний.

Так, зокрема, актом зафіксовано, що ТОВ "Блек Оіл" з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було укладено договір № 129 від 27.01.2011 року поставки мазуту паливного та договір № 159 від 01.02.2011 року поставки дизельного пального, умовами яких передбачено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки; приймання товару за якістю і кількістю здійснюється у порядку, передбаченому законодавством (акт приймання-передачі). Усі видатки по транспортуванню товару несе покупець.

Перевіркою встановлено, що позивачем на виконання вищевказаних договорів було отримано від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" наступні податкові накладні: № 450 від 27.01.2011 року на суму 97088,00 грн., у т. ч. ПДВ 16181,33 грн. (мазут паливний); № 1014 від 01.02.2011 року на суму 222045,00 грн., у т. ч. ПДВ 37007,50грн. (мазут паливний); № 1016 від 03.02.2011 року на суму 83006,00 грн., у т. ч. ПДВ 13834,33 грн. (мазут паливний); № 1019 від 14.02.2011 року на суму 88053,47 грн., у т. ч. ПДВ 14675,58 грн. (мазут паливний); № 1020 від 16.02.2011 року на суму 88886,63грн., у т. ч. ПДВ 14814,44 грн. (мазут паливний); № 1358 від 18.02.2011року на суму 60342,00грн., у т. ч. ПДВ 10057,00 грн. (мазут паливний); № 1021 від 17.02.2011 року на суму 102076,85 грн., у т. ч. ПДВ 17012,81. (мазут паливний); № 1024 від 25.02.2011 року на суму 82560,00грн., у т. ч. ПДВ 13760,00 грн. (мазут паливний).

Податкові накладні на придбання дизельного палива у лютому 2011 року на загальну суму 10500,00 грн., у т.ч. ПДВ 1750,00 грн. у позивача відсутні.

Суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними включені в сумі 137343 грн. до податкового кредиту за січень 2011 р. згідно декларації № 5415 від 10.02.2011 р. та лютий 2011 р. згідно декларації № 35895 від 21.03.2011 р., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним додатку 5 вищезгаданих податкових декларацій.

Отримання вказаних у вищезазначених податкових накладних товарів та їх сплату оформлено видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями (а.с.3-4 акту перевірки), копії яких наявні в матеріалах справи. Акти приймання передачі ТМЦ, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності товару та інші документи, які б посвідчували реальність та товарність проведених операцій підприємством на перевірку не надано.

Вищевказані податкові накладні, а також інші первинні документи, підписані директором ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" ОСОБА_3

Разом з тим, встановлено, що Приватне підприємство ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", яке виписало зазначені накладні, зареєстровано 22.09.2010 року, ідентифікаційний код 37261004, статус відомостей - відсутність за місцезнаходженням, керівник підприємства ОСОБА_2.

За висновками перевірки порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту вищевказаних сум ПДВ за операціями з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", яке не має виробничих фондів, складських приміщень, виробничих потужностей і щодо якого актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з ПДВ від 10.03.2011 року № 20/1321/37261004 встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а, отже, відсутня фінансово-господарська діяльність, а тому угоди, укладені позивачем з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не спричиняють реального настання правових наслідків.

За результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0003952301/1456 від 27.04.2011 року, яким позивачу було нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 137 343,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн.

Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

При цьому, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги) , призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття “господарська операція”(бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р., № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернуто увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою , тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути обєктом оподаткування .

Як встановлено вище, позивачем з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було укладено договори про продаж мазуту паливного і дизельного пального.

Отримання товару відповідно до вказаного договору оформлено податковими накладними, накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, перелік яких наведено на с. 3-4 акту перевірки.

На підтвердження перевезення отриманого товару позивачем надано товарно-транспортні накладні.

Аналізуючи вказані документи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р., № 281/171/578/155 (надалі - Інструкція).

Так, згідно розділу 7.5 Інструкції нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання. Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється. Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни .

Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортною накладною (ТТН( у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

Надані товарно-транспортні накладні не містять вищевказаних особливостей ТТН, передбачених при перевезенні нафтопродуктів, зокрема, в них відсутні номери резервуарів, з яких відпущені нафтопродукти, марка та вид нафтопродукту, маса, густина і температура нафтопродуктів, а також дата і час виїзду автоцистерни.

Інших документів щодо фіксації етапів господарського процесу про якість та кількість ПММ, які передбачені Інструкцією (заявок та складських документів щодо поставок, сертифікатів якості, актів прийому-передачі та інш.), позивачем ні на перевірку, ні суду не надано.

Встановлено, що ТОВ “Блек Оіл” не мають резервуарів для зберігання нафтопродуктів, що підтверджено представником позивача в ході судового розгляду, натомість зазначено, що позивач зберігав отримані нафтопродукти у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", яке, у свою чергу поставляло нафтопродукти від ТОВ "Енергопол" та зберігало їх на нафтобазі вказаного підприємства по вул.Короленка, 2, с Бутенки, Кобеляцький район.

Так, зокрема, надано копію договору поставки від 12.01.2011 року, укладеного між ТОВ "Енергопол" та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

На запит до ТОВ "Енергопол" про надання інформації щодо укладених договорів та обсягів поставок нафтопродуктів ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" або ТОВ "Блек Оіл", ТОВ "Енергопол" надало інформацію, що нафтобаза, яка знаходиться по вул. Короленка, 2, с. Бутенки Кобеляцького району не належить ТОВ "Енергопол", а товариством був заключений договір поставки нафтопродуктів з ТОВ "ТНК ВР Коммерс" № 5МОПО від 10.03.2011р. з правом відвантаження ПММ з вищевказаної нафтобази. Одночасно зазначили, що ТОВ "Енергопол" не укладало договорів із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" і ТОВ "Блек Оіл" та, відповідно, не відвантажувало вказаним підприємствам нафтопродукти.

Таким чином, твердження позивача про зберігання та місце відвантаження нафтопродуктів зі сховищ ТОВ "Енергопол" були спростовані вказаним контрагентом.

Оскільки із вищевказаної нафтобази нафтопродукти позивачу або його контрагенту не відпускалися, то і ТТН, надані позивачем на доказ фактичного здійснення транспортування нафтопродуктів, в яких пунктом навантаження визначено с. Бутенки Кобеляцького району, не можуть слугувати доказом фактичного перевезення товару.

Враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарнотранспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, позивачем непідтверджено реальності проведення господарських операцій, тобто, відсутні операції, які можуть бути обєктом оподаткування ПДВ.

Надані ж позивачем документи не дають можливості встановити причинно-наслідкові звязки, що мазут паливний та дизельне пальне поставлялися саме ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та у тому обсязі, кількості та на ту суму, що була включена до складу податкового кредиту позивача.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.

Враховуючи зазначене, позивачем не доведено обставини, покладені в основу позову, та відповідно не спростовано висновки перевірки відповідача.

З огляду на встановлені перевіркою порушення позивачем, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у вказаний період в розмірі 137 343 грн. у відповідності до не підтверджених обсягів вищезгаданих господарських операцій та правомірно застосовано штрафні санкції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2011р. по справі№2а-1670/5005/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Григоров А.М.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.