Ухвала суду № 22049573, 26.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р.Справа № 2а-6156/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-6156/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної ДПІ Харківської області № 0004871500/0 від 28.12.2010 р. в сумі 3605,48 грн. та №0004861500/0 від 28.12.2010 р. в сумі 3605,48 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної ДПІ в Харківської області № 0004871500/0 від 28.12.2010р. в сумі 3605,48 грн. та № 0004861500/0 від 28.12.2010 р. в сумі 3605,48 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 року виправлено описку, допущену в п. 2 резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року та вказано, що сума податкового повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0004861500/0 від 28.12.2010 р. становить 8123,89 грн. замість 3605,48 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення - рішення Красноградською МДПІ №0004871500/0 від 28.12.2010р. в сумі 3605,48 грн. та №0004861500/0 від 28.12.2010 р. в сумі 3605,48 грн. були винесені відповідачем, з посиланням на акт від 20 грудня 2010р. №1522/15-209/35314646 перевірки ТОВ „Укрнафтогазресурс" (ідентифікаційний код - 35314646) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період з 05.11.2010 р. по 20.12.2010 р.

Згідно з висновками зазначеного акту в діяльності ТОВ „Укрнафтогазресурс" податковим органом виявлено порушення, зокрема, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями від № 000011800/0 від 31.08.2010 р. та № 000011800/1 від 06.10.2010 р.

З посиланням на акт від 20 грудня 2010р. №1522/15-209/35314646 відповідачем, Красноградською МДПІ відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕСУРС» податковим повідомленням-рішенням від 28.12.10 №0004871500/0 були застосовані штрафні санкції у сумі 3605,48 грн (10% несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість) та №0004861500/0 були застосовані штрафні санкції у сумі 8122,89 грн (20% несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість)

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 20 грудня 2010р. №1522/15-209/35314646 висновки Красноградської МДПІ про порушення ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕСУРС» граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями від № 000011800/0 від 31.08.2010 р. та № 000011800/1 від 06.10.2010 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 28.12.10 №0004871500/0 та №0004861500/0, якими до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3605,48 грн. та 8122,89 грн., слугували відображені в акті від 20 грудня 2010р. №1522/15-209/35314646 висновки Красноградської МДПІ про порушення ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕСУРС» граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями від № 000011800/0 від 31.08.2010 р. та № 000011800/1 від 06.10.2010 р.

Згідно до пункту 5 статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Згідно пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до п. 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України ” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Згідно п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України “ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань чи податкового боргу.

Цільове призначення проведених згідно з платіжними дорученнями платежів підтверджується деклараціями з податку на додану вартість за листопад 2010 року та жовтень 2020 року, зокрема: декларація за листопад 2010 року подана 17.12.2010 року граничним терміном сплати до 31.12.2011, року оплачена Позивачем платіжним дорученням від 23.12.2010 року №1578 на суму 40 421,00 грн.; декларація за жовтень 2010 року подана 19.11.2011 року граничним терміном сплати до 30.11.2010 року оплачена платіжним дорученням від 25.11.2010 року №1403 на суму 33570,00 грн.

Законом України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи відсутність факту проведення позивачем оплати податкового боргу по податковим повідомленням-рішенням № 000011800/0 від 31.08.2010 р. та № 000011800/1 від 06.10.2010 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-6156/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.