Ухвала суду № 22049527, 30.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/6891/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Байдак М.В.

представника відповідача Чирви Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-1670/6891/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" (далі по тексту позивач, ТОВ "Єристівський ГЗК") звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 24.03.2011 № 0000032302/28.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000032302/28 від 24.03.2011.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.159 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстровано, як юридична особа 14.07.2008 року Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 35713283. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість з 24.07.2008 року.

З 17.02.2011року по 02.03.2011року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні, жовтні 2010 року, та на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні, листопаді 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.03.2011 № 1205/23-309/35713283 в якому відображено, зокрема, порушення:

- підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року у сумі 10 567,16 грн;

- підпункту 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за грудень 2010 року у розмірі 62 370,79 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 24.03.2011р. податкове повідомлення рішення №0000032302/28 яким ТОВ "Єристівський ГЗК" зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість (декларація № 26405 від 19.01.2011 за грудень 2010 року) у розмірі 62371 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження, податковим органом податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 №0000032302/28 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо зменшення позивачу суми відємного значення податку на додану вартість та бюджетного відшкодування через невірне формування податкового кредиту.

Колегія суддів погодилась з такими висновками суду з наступних підстав.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2010 року між Науково-технічним центром "Система" (виконавець) та ТОВ "Єристівський ГЗК" (замовник) укладено договір № 262, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання виконати роботи за темою: "Моніторинг впливу господарської діяльності Єристівського гірничо-збагачувального комбінату на стан навколишнього природного середовища" (пункт 1.1. Договору).

На виконання зазначеного договору сторонами складено акт здачі-приймання робіт № 1 від 23.12.2010 року та Науково-технічним центром "Система" позивачу надано звіт про науково-дослідну роботу "Моніторинг впливу господарської діяльності Єристівського гірничо-збагачувального комбінату на стан навколишнього природного середовища" .

Оплата за надані послуги Науково-технічному центру "Система" проводилась із поточного рахунку позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Договір № 262 від 22.12.2010 року на проведення моніторингу укладений позивачем у звязку з початком виробничої діяльності, яка може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та на виконання умов Дозволу на спеціальне водокористування №4069 від 09 березня 2010 року, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.

На адресу позивача Науково-технічним центром "Система" виписано податкову накладну від 23.12.2010 за № 359.

17.12.2010 між ТОВ "Віола Медтехніка" (постачальник) та ТОВ "Єристівський ГЗК" (покупець) укладено договір № 468/12-10/06, відповідно до якого Постачальник зобовязується поставити і передати у зумовлені строки у власність Покупцю певну продукцію, надалі Товар, а Покупець зобовязується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов договору.

Згідно із рахунками - фактури ТОВ "Віола Медтехніка" поставив, а позивач прийняв товар, зокрема: пристрій "Alcotest", хладоелемент, лоток емальований, пакети самогерметичні, сумка - холодильник, термометр, костюми бязеві.

Оплата придбаний у ТОВ "Віола Медтехніка" проводилась позивачем у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень.

ТОВ "Віола Медтехніка" виписав на адресу позивача податкові накладні від 28.12.2010 р. за № 133, № 134, № 136.

Пристрій "Alcotest" застосовується позивачем при проведенні передрейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів та інших працівників, костюми бязеві в кількості 4 шт. закуплені для застосування як спецодяг для медичних працівників, що обслуговують медичний пункт, який функціонує цілодобово на промисловому майданчику комбінату, медичне обладнання та вироби закуплені підприємством для комплектації медичного пункту, що функціонує цілодобово на промисловому майданчику комбінату, згідно рекомендацій головного лікаря медикосанітарної частини ВАТ "Полтавський ГЗК" з яким співпрацюють згідно договору № 2128/91/313/09-10/01 від 21.09.2010 року.

Також, 23.07.2008 року ТОВ "Єристівський ГЗК" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідністю "Виробничо-торгівельною фірмою "Авіас" (постачальник) укладено договір № 377 на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених договором, Постачальник зобовязується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали та Паливні картки на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику та Довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобовязується приймати та оплачувати надані Постачальником Паливні картки та ПММ. Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ та Паливних карток, визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно цього Договору (пункт 2.1, 2.2. Договору).

На виконання умов договору сторонами складено накладні з зазначенням кількості бензину, дизельного пального (ПММ), копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за ПММ проводилась позивачем у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Бензин та дизельне пальне використано позивачем у власній господарській діяльності на заправку службових автомобілів, що підтверджується звітами по пробігам та витратам палива автомобілів та актами списання.

ТОВ "ВТФ "Авіас" на адресу позивача виписав податкові накладні від 01.12.2010 року № 0003553/25, 06.12.2010 № 0003599/25, 21.12.2010 № 0003792/25.

Таким чином позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "ВТФ "Авіас", ТОВ "Віола Медтехніка", Науково-технічним центром "Система" та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача реальність виконання зазначених господарських операцій не заперечувалась.

Отже, позивач повністю виконав свої зобовязання по зазначеним договорам та на підставі зазначених вище первинних бухгалтерських документів правомірно відніс суми сплачені зазначеним постачальникам до складу податкового кредиту.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування та розміру відємного значення суми податку на додану вартість через недекларування відповідних сум податкових зобовязань його контрагентами та незнаходження їх за місцезнаходження, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкових повідомлення рішення від 24.03.2011 № 0000032302/28.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-1670/6891/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2012 р.