Ухвала суду № 22049468, 02.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 р.Справа № 2а-6468/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківської обласної митниці та Прокуратури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. по справі№2а-6468/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Юнісофт"

до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області в особі Управління Державного казначейства у м. Харкові за участю Прокуратури Харківської області

про стягнення сум,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Юнісофт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Юнісофт» помилково сплачені ним 3499287,35 грн., які складаються з 561979,54 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 2937307,81 грн. ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від31.10.2011р. по справі№2а-6468/11/2070 позов задоволено.

Відповідач, Харківська обласні митниця, та прокуратура Харківської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідач та прокурор посилаються на неврахування судом суттєвих обставин по справі та на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в них.

Педставник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував в повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Представник відповідача - Управління Державного казначейства у м. Харкові та прокурор, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача та прокурора не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги позовної заяви та суд першої інстанції, задовольняючи позов, посилались на те, що постановами Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 та від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070, які набрали законної сили, встановлено як факт помилкової сплати ПП «Юнісофт» мита та ПДВ, так і суми помилково сплачених позивачем мита та ПДВ. Вказаними судовими рішеннями Харківську обласну митницю також зобовязано вчинити дії щодо повернення помилково сплачених ПП «ЮНІСОФТ» платежів у вищезазначених сумах, однак відповідач таких дій не вчинив, а помилково сплачені платежі не повернуті позивачу.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 було задоволено позов ПП «ЮНІСОФТ» до Харківської митниці. Визнано нечинними такі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці: № 800000001/2009/000324 від 9 липня 2009 р., № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р., № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009р. Зобовязано Харківську митницю вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого ПП «ЮНІСОФТ» 298807,01 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 1568810,62 грн. - податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

З наведеного судового рішення слідує, що 298807,01 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009р.- 17847,65 грн., ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009р. - 47884,38грн., ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. - 233074,98 грн.; 1568810,62 грн. - ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені позивачем за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009р. - 74960,13 грн., ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009 р. - 281860,59 грн., ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. - 1211989,90 грн. ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009 р. було подано замість ВМД № 800000001.2009.111613 від 23.06.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/2009/000324 від 9 липня 2009 р. ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009 р. було подано замість ВМД № 800000001.2009.114210 від 11.09.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р. ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. було подано замість ВМД № 800000001.2009.114753 від 28.09.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009 р.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 р. постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. скасована, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2010 р. № К-22549/10 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 р. скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. залишено в силі (а.с. 18-23).

Відтак, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 набрала законної сили 24.11.2010 р.

На виконання зазначеної постанови після набуття нею законної сили Харківським окружним адміністративним судом 22.12.2010 р. було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області Сидоренко О.М. від 14.01.2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 22.12.2010 р. № 2а-42269/09/2070, виданого Харківським окружним адміністративним судом на виконання постанови від 03.11.2009 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 р. по справі 2а-42269/09/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 р. і набрала законної сили, замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника Харківську митницю (код 24663001, адреса: м. Харків, вул. Короленка, 16-Б) на Харківську обласну митницю (код 36987590, адреса: м. Харків, вул. Короленка, 16-Б).

Означеними судовими рішеннями встановлено, що права та обовязки Харківської митниці фактично перейшли до Харківської обласної митниці і саме до компетенції Харківської обласної митниці, як органу державної влади у галузі митної справи, належить вирішення питання про усунення порушень прав та інтересів позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 р., було задоволено позов ПП «ЮНІСОФТ» до Харківської обласної митниці. Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/9/000611 від 27.11.2009 р., № 800000012/0/00208 від 29.04.2010 р. Зобов'язано Харківську обласну митницю вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого ПП «ЮНІСОФТ» мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 263172 грн. 53 коп. та податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 1368497 грн. 19 коп.; 263 172,53 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/116922 від 30.11.2009р.- 57148,35 грн., ВМД № 800000012/0/113496 від 29.04.2010 р. - 206024,18грн.; 1 368 497,19 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені позивачем за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/116922 від 30.11.2009 р. - 297171,44 грн., ВМД № 800000012/0/113496 від 29.04.2010 р. - 1071325,75 грн.;

Дані вантажні митні декларації також були подані замість вантажних митних декларацій, в прийнятті яких було відмовлено картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/9/000611 від 27.11.2009 р., № 800000012/0/00208 від 29.04.2010 р.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 набрала законної сили 17.03.2011 р.

На виконання зазначеної постанови після набуття нею законної сили Харківським окружним адміністративним судом 30.03.2010 р. було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області Сидоренко О.М. від 14.04.2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 30.03.2010 р. № 2а-13267/10/2070, виданого Харківським окружним адміністративним судом на виконання постанови від 23.12.2010 р.

Сторонами у справі визнано той факт, що позивач не отримав, в тому числі, частково, суми помилково сплачених платежів з ПДВ та мита, які зазначені у вищевказаних постановах адміністративного суду.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Частина 2 ст. 162 КАС України визначає стягнення коштів як окремий спосіб захисту прав та інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень у порівнянні з зобовязанням відповідача вчинити певні дії. Вимога про стягнення коштів з Державного бюджету України є окремим і незалежним від зобовязання відповідача субєкта владних повноважень вчинити певні дії способом захисту його порушених прав та інтересів.

Так при зобовязанні відповідача субєкта владних повноважень вчинити певні дії на нього покладається обовязок самостійно їх здійснити. Виконавчий документ в такій справі згідно з приписами Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби, а державний виконавець у випадку не вчинення відповідачем необхідних дій застосовує до нього визначені законом заходи впливу і відповідальності.

Судове рішення про стягнення коштів виконується в примусовому порядку вже без участі і незалежно від відповідача субєкта владних повноважень. Більш того, кошти, які були помилково сплачені до Державного бюджету України стягуються не з відповідача субєкта владних повноважень, а безпосередньо з Державного бюджету України. Такі судові рішення виконуються не органами Державної виконавчої служби, а органами Державного казначейства України.

У частині 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відзначає, що такий спосіб захисту прав позивача (стягнення помилково сплачених коштів) може бути застосований незалежно від іншого способу - встановлення обовязку відповідача вчинити дії щодо повернення помилково сплачених платежів.

Такий висновок підтверджується і правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в постанові від 07.02.2011 р. у справі за позовом ТОВ «Алан-Трейд» до Південної митниці, ГУ Держказначейства України в м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним рішення та його скасування, стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість і митного збору.

Так, в даній справі одним судовим рішенням, яке залишено без змін всіма судовими інстанціями, було визнано недійсними картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України і стягнуто на користь позивача із Державного бюджету України надмірно сплачені ПДВ і митний збір. З цього випливає відсутність правового значення для задоволення позовної вимоги про стягнення безпідставно сплачених до Державного бюджету України коштів у тих обставини, чи мав відповідач субєкт владних повноважень час і можливість здійснити дії з їх повернення.

Наведе свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. по справі № К-9991-21081/11 зупинено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070.

Внаслідок зупинення виконання відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. по справі № К-9991-21081/11 постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 зупиняється лише виконання відповідних дій в межах виключно такого способу захисту прав позивача, але не встановлюється заборона на застосування інших способів захисту його прав.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 залишається такою, що набрала законної сили, оскільки Вищим адміністративним судом України лише зупинено її виконання.

Чинне процесуальне законодавство не містить виключень з приписів ч. ч. 1, 3 ст. 254 КАС України. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Тому внаслідок зупинення виконання відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. по справі № К-9991-21081/11 постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 не втратила законної сили.

Постанова адміністративного суду в частині скасування рішень субєкта владних повноважень не потребує виконання.

Такі рішення субєкта владних повноважень є скасованими (недійсними) безпосередньо внаслідок набрання відповідним судовим рішенням законної сили, в звязку з чим ці юридичні факти можуть змінитися також лише у випадку втрати зазначеним судовим рішенням законної сили.

Відповідно, на обставини, які встановлені даною постановою адміністративного суду, поширюється дія ч. 1 ст. 72 КАС України про звільнення їх від доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів вважає такими, що не підлягають доказуванню, обставини, які встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 і свідчать про порушення прав позивача - картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/9/000611 від 27.11.2009 р., № 800000012/0/00208 від 29.04.2010 р. є скасованими, а 1 368 497,19 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 263 172,53 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, сплачені позивачем до Державного бюджету України помилково.

Доводи відповідача про те, що постанова від 03.11.2009 р. в адміністративній справі № 2а-42269/09/2070 переглядається за нововиявленими обставинами правильно не прийняті судом першої інстанції, оскільки матеріали справи містять засвідчену Харківським окружним адміністративним судом копію ухвали від 11.07.2011 р. у справі № 2н-23/11/2070 з відміткою про набрання нею законної сили, якою заява Харківської обласної митниці про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

З урахуванням наведеного, є такими, що не підлягають доказуванню обставини, які встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 і свідчать про порушення прав позивача - картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/2009/000324 від 9 липня 2009р., № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р., № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009 р. є нечинними, а 1568810,62 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 298807,01 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, - сплачені позивачем до Державного бюджету України помилково.

Загальна сума помилково сплачених позивачем внаслідок дій відповідача коштів становить 3 499 287,35 грн., що складається з 561 979,54 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 2 937 307,81 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

Наказом Державної митної служби України від 25 лютого 2010 року № 161 ліквідовано з 01.06.2010 р. Харківську митницю.

Замість неї наказом Державної митної служби України від 25 лютого 2010 року № 163 створено Харківську обласну митницю і визначено її зоною діяльності місто Харків та Харківську область.

Листом ДМС України від 13.05.2010 р. № 11/1-10.09/4524-ЕП повідомлено про початок функціонування з 01.06.2010 р. Харківської обласної митниці.

Згідно з п. 1.1 Положення про Харківську обласну митницю, яке затверджене наказом ДМС України від 27.02.2010 № 179, Харківська обласна митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Таким чином, саме до компетенції Харківської обласної митниці на даний час належить здійснення владних управлінських функцій в правовідносинах, щодо яких виник спір, а також вирішення питання про усунення порушень прав та інтересів позивача.

Згідно з п. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює (а не здійснював) владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а не конкретна юридична чи фізична особа (п. 9 ст. 3 КАС України).

В пункті 7 тієї ж статті КАС України вказано, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, основним критерієм для визначення відповідача в адміністративному спорі є встановлення субєкта, який на час вирішення адміністративного спору здійснює владні управлінські функції у відносинах, щодо яких виник спір, оскільки здійснення таких владних управлінських функцій не припинилося з ліквідацією Харківської митниці, яка виконувала їх до 01.06.2010 р. На даний час зазначені функції здійснює Харківська обласна митниця, яка є належним відповідачем за позовом.

Відповідно до статті 55 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України у будь-якому разі в названих вище випадках спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому суди повинні враховувати, що відмова у відкритті або закриття провадження у такій справі з підстав ліквідації (припинення діяльності, позбавлення частини повноважень, звільнення з посади, скорочення посади) суб'єкта владних повноважень є неприпустимими.

Таким чином, відповідачем за позовом ПП «Юнісофт» після 01.06.2010р. є Харківська обласна митниця.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Територіальним органом Казначейства на час розгляду даної адміністративної справи є Головне управління Державного казначейства Харківської області. Підрозділом даного територіального органу є Управління Державного казначейства у місті Харкові.

Згідно з підпунктом 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Колегія суддів, погоджується з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. по справі№2а-6468/11/2070 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційних скарг цього не спростували, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Харківської обласної митниці та Прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. по справі№2а-6468/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 07.02.2012 р.