Ухвала суду № 22048975, 01.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/4400/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі№2а-1670/4400/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 27 грудня 2010 року № 0011731502/0/275.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та деякі норми Кодексу адміністративного судочинства.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ, подану ТОВ "Бодекс-Україна" за жовтень 2010 року, про що складено акт від 16.12.2010 року № 162/15-322/32860348.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємству зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за жовтень 2020 року в сумі 5503,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0011731502/0/275 від 27.12.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5503,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення на підставі допустимих письмових доказів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлений пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до положень вказаної норми Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Зазначені вимоги Закону дотримані ТОВ "Бодекс-Україна" в повному обсязі, що не заперечувалось податковим органом в суді першої інстанції, всі документи подані позивачем до Кременчуцької ОДПІ в установленому Законом порядку.

Дослідженням акту перевірки встановлено, що ТОВ "Бодекс-Україна" має рівень податкового навантаження значно нижчий середнього галузевого за вересень, жовтень 2010 року, що на думку відповідача свідчить про недостатнє надходження коштів до бюджету та суперечить положенням підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В періоді, що перевірявся ТОВ "Бодекс-Україна" формувало податковий кредит за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ Континент "Нафтотрейд", яке декларувало нульові показники сум ПДВ при великих обсягах поставок.

ТОВ "Бодекс-Україна" за вересень 2010 року сформовано податковий кредит на суму 4398,34 грн. в результаті відносин з ТОВ "Сервісна компанія "Формула" (36958905) та з ТОВ "Терекс" (код 32855500), які не подають декларації з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з позицією податкового органу, викладеною вище, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем укладено договір купівлі-продажу з ТОВ "Сервісна компанія "Формула" від 01 липня 2010 року № СКФ/СК/ВП 40013902, відповідно до умов якого останній поставляє, а позивач приймає у власність та оплачує товари на АЗС з використанням пластикових смарт-карт, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.

Між позивачем та ТОВ "Терекс" укладений договір поставки від 16 липня 2009 року № 02/07-2009, згідно умов якого ТОВ "Терекс" зобов'язується в строк дії вказаного договору передати покупцю автомобільні шини по цінах, в асортименті, в кількості, які узгоджуються в накладних, а ТОВ "Бодекс-Україна" зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах визначених договором.

Крім цього, 01 січня 2010 року між позивачем та ТОВ "Континент Нафтотрейд" було укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС СК/П № 78. За умовами вказаного договору ТОВ "Континент Нафтотрейд" зобов'язується передати у власність позивача через АЗС, що розміщені на території України з використанням смарт-карт паливно-мастилі матеріали, а ТОВ "Бодекс-Україна" зобов'язується прийняти у власність паливно-мастилі матеріали та оплатити їх вартість.

Судом першої інстанції залучено до матеріалів справи копії документів первинного бухгалтерського обліку, оформлених сторонами на виконання зобов'язань за вказаними договорами, а саме: копії видаткових накладних № МDB-002693 від 31 серпня 2010 року, № МDB-012015 від 31 грудня 2010 року, № МDB-009712 від 30 листопада 2010 року, № МDB-007395 від 31 жовтня 2010 року, № МDB-005058 від 30 вересня 2010 року до договору №СКФ/СК/ВП № та № 64544 від 30 вересня 2010 року, № 89803 від 31 грудня 2010 року, № 82006 від 30 листопада 2010 року, № 74919 від 31 жовтня 2010 року, № 23072 від 31 березня 2011року, № 14984 від 28 лютого 2011 року, № 7078 від 31 січня 2011 року до договору СК/П № 78; копії податкових накладних: від 31 серпня 2010 року № 001320, від 14 вересня 2010 року № 00005051, від 31 серпня 2010 року № 31723, 30 вересня 2010 року № 38742, від 31 жовтня 2010 року № 49147, від 30 листопада 2010 року № 56617, від 31 грудня 2010 року № 65506, від 28 лютого 2011 року № 8810, від 31.03.2011 року № 6621; копії актів приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів: за період з 01 серпня 2010 року по з1 серпня 2010 року, за період з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року, за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за період з 01 листопада по 30 листопада 2010 року, за період з 01 жовтня 2010 по 31 жовтня 2010 року, за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року; копії актів звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Континент Нафтотрейд" та ТОВ "Бодекс-Україна": за вересень 2010 року, за грудень 2010 року, за листопад 2010 року, за березень 2011 року, за лютий 2011 року, січень 2011 року; копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 17 вересня 2010 року №А-00005391, а також рахунками-фактурами, платіжними дорученнями.

Матеріалами справи доведено, що отримані за вищевказаними договорами ПММ, використані позивачем у власній господарській діяльності, що також не заперечувалось відповідачем.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення документи, створені у письмовій або електронній формі які відповідно до положень підпункту 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 є первинними документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є, відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктами 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Таким чином, фактичне виконання зобов'язань сторін за договорами поставки та купівлі-продажу підтверджене належними документальними доказами - копіями документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, наявними в матеріалах справи.

Підприємства-контрагенти позивача: ТОВ "Терекс", ТОВ "Континент "Нафтотрейд", ТОВ "Сервісна компанія "Формула" на дату здійснення господарських операцій із позивачем зареєстровані в якості платників податку на додану вартість.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Документи, наявність яких для правомірного відображення сум ПДВ, належних до відшкодування з державного бюджету України, передбачена законодавством України, наявні у ТОВ "Бодекс-Україна", надавались податковому органу, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до положень статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Обставини не сплати контрагентами ТОВ "Бодекс-Україна" ПДВ до бюджету, за великих обсягів поставок та невизнаний судом факт неподання декларації з ПДВ підприємством-постачальником не є, відповідно до вимог законодавства, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ сумлінному платнику податків, а можуть призвести до негативних наслідків виключно для таких осіб-постачальників.

Підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, самою нормою Закону визначено заборону обмеження виплати бюджетного відшкодування.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Вимогами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено документально правомірність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі№2а-1670/4400/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.