Ухвала суду № 22048969, 01.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/7052/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2011р. по справі№2а-1670/7052/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011 року № 0000084020.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз" зареєстроване як юридична особа 19.02.1999 року Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, номер запису про державну реєстрацію 1 067 120 0000 004832 ( а.с. 8, 166 ).

Позивача взято на податковий облік 25.03.1999 року ДПІ у Печерському районі м. Києва, станом на 22.03.2011 року перебував на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, з 25.08.2011 року перереєстрований до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП ( а.с. 8, 167 ).

Працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 30.12.2010 року по 11.02.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Цукровий союз" (код ЄДРПОУ 30305752) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 669/23-322/30305752 від 22.03.2011 року, в якому вказано на порушення, зокрема, вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Цукровий союз" занижено податок з доходу з джерелом його походження з України загалом в сумі 939 362 грн. 83 коп. (в т.ч. за ІІІ квартал 2009 року - 10 529 грн. 69 коп., за IV квартал 2009 року - 224 362 грн. 35 коп., за ІІ квартал 2010 року - 349 026 грн. 29 коп., за ІІІ квартал 2010 року - 355 444 грн. 50 коп.) ( а.с. 7-44 ).

На підставі даного висновку акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 04.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000084020, відповідно до якого ТОВ "Цукровий союз" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб, 11020500" в розмірі 1 174 203 грн. 54 коп. (в т.ч., 939 362 грн. 83 коп. - основний платіж, 234 840 грн. 71 коп. - штрафні (фінансові) санкції) ( а.с. 6 ).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами до ДПА у м. Києві, ДПА України його скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000084020 від 04.04.2011 року - без змін ( а.с. 62-64 ).

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Цукровий союз" (Позичальник) та "Agrocore Finance AG" (Кредитор) 09.10.2007 року укладено кредитний договір № А04/2007 ( а.с. 99-103 ).

За змістом даного договору "Позичальник бере кошти з ціллю поповнення обігових коштів, фінансування виробництва та закупівлі цукрового буряку, закупівлі іншої сільгосппродукції, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, оплати витрат по переробці та зберіганню на заводі цукру, одержаного після переробки, завантаження та транспортування цукру" ( а.с. 99 ).

Сума кредитного договору складає 1 740 000 дол. США (п. 1 Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору "Позичальник згоден виплачувати відсотки по Сумі Кредиту по Відсотковій ставці, що визначається для кожного Періоду нарахування відсотків, яка дорівнює базовій ставці LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 600 базисних пунктів на основі 365-денного року" ( а.с. 100 ).

На виконання умов даного договору між сторонами погоджено та підписано графік повернення кредитних коштів ( а.с. 106, 127 ).

Зазначений кредитний договір зареєстровано у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, реєстраційне свідоцтво № 7973 ( а.с. 104 ).

За користування кредитом позивачем у 2009 році перераховано "Agrocore Finance AG" (Швейцарія) 294 720,32 дол. США (2 348 920 грн. 47 коп.) та у 2010 році - 30 078,40 дол. США (238 390 грн. 15 коп.) ( а.с. 104 - зворот, 105, 127 - зворот ).

При цьому, ТОВ "Цукровий союз" звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не подавало, податок з доходів нерезидентів в Україні товариство не сплачувало.

До того ж, між ТОВ "Цукровий союз" (Позичальник) та "INVB Finanz AG" (Кредитор) 06.02.2008 року укладено кредитний договір № 13/1/2008 ( а.с. 78-82 ).

За змістом даного договору "Позичальник бере кошти з ціллю поповнення обігових коштів, фінансування виробництва та закупівлі цукрового буряку, закупівлі іншої сільгосппродукції, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, оплати витрат по переробці та зберіганню на заводі цукру, одержаного після переробки, завантаження та транспортування цукру" ( а.с. 78 ).

Сума кредитного договору складає 8 121 450 дол. США (п. 1 Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору "Позичальник згоден виплачувати відсотки по Сумі Кредиту по Відсотковій ставці, що визначається для кожного Періоду нарахування відсотків, яка дорівнює базовій ставці LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 700 базисних пунктів на основі 365-денного року" ( а.с. 79 ).

На виконання умов даного договору між сторонами погоджено та підписано графік повернення кредитних коштів ( а.с. 83 ).

Зазначений кредитний договір зареєстровано у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, реєстраційне свідоцтво № 8622 ( а.с. 88 ).

20.05.2010 року між Сторонами укладено доповнення № 2 до кредитного договору № 13/1/2008 від 06.02.2008 року, відповідно до якого "Сума кредиту" означає 6 330 970 дол. США, "Відсоткова ставка" - 11 % річних ( а.с. 95 ).

Дане доповнення зареєстроване у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, додаток до реєстраційного свідоцтва від 23.06.2010 року № 1 ( а.с. 89-90 ).

За користування кредитом позивачем у 2010 році перераховано "INVB Finanz AG" (Швейцарія) 860 281, 07 дол. США (6 806 317 грн. 75 коп.) ( а.с. 84, 88 - зворот, 90 - зворот).

ТОВ "Цукровий союз" звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не подавало, податок з доходів нерезидентів в Україні товариство не сплачувало.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 234 840 грн. 71 коп.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин, (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Згідно з п. 1.10 Закону № 334/94-ВР проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно з п. 18.1 ст. 18 Закону № 334/94-ВР, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію, виданого Податково-фінансовим управлінням кантону Цуг (Швейцарія) "Agrocore Finance AG" є компанією-резидентом Швейцарії та підлягає оподаткуванню у кантоні Цуг ( а.с. 190-194).

Отже, "INVB Finanz AG" є компанією-резидентом Швейцарії та перебуває на податковому обліку в даній країні.

Україною 10.01.2002 року ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, що укладена 30.10.2000 року та набрала законної сили 26.02.2002 року (далі по тексту - Конвенція).

Відповідно до п. 1 ст. 2 Конвенції ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

П. п. 1, 2 ст. 11 Конвенції встановлено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми процентів.

Разом з цим, пунктом 3 статті 11 Конвенції встановлено, що незважаючи на положення пункту 2, будь-які такі проценти, про які йдеться у пункті 1, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі проценти сплачуються: a) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання;

b) у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству;

c) за позиками будь-якого виду, що надаються банком; або d) самій Договірній Державі, або її політико-адміністративному підрозділу, або місцевому органу влади.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що в даному випадку кредит надавався швейцарськими компаніями, які не є банками, а відсотки позивачем сплачуються не у звязку з продажем у кредит, колегія суддів дійшла висновку, що до вказаних договірних відносин має застосовуватися п. 2 ст. 11 Конвенції.

Положення пунктів 1 і 2 статті 11 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу у вигляді відсотків, оскільки відповідно до положень цих пунктів такі доходи оподатковуються як у державі, що є джерелом доходу (Україна), якщо таке оподаткування передбачено її законодавством, так і у країні, резидентом якої є одержувач доходу (Швейцарія). Однак, право країни - джерела походження такого доходу (Україна) обмежене ставкою 10%.

При цьому, відповідно до положень пп. b п. 1 ст. 23 Конвенції Швейцарія, як країна, резидентами якої є одержувачі доходу, також матиме право на оподаткування такого виду доходу за ставками, встановленими швейцарським законодавством, з урахуванням податку, сплаченого в Україні.

Також, згідно з п. 4 ст. 11 Конвенції компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування обмежень, передбачених пунктами 2 та 3.

Разом з тим, позивачем не надано відомостей, що між компетентними органами України та Швейцарії укладалися будь-які угоди про порядок застосування наведених обмежень.

Колегія суддів зазначає, що право на використання переваг міжнародного договору (зниження ставки оподаткування відсотків з 15 до 10) надається нерезиденту за умови подання ним довідки про підтвердження його резидентства.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено факт подання компаніями "Agrocore Finance AG", "INVB Finanz AG" довідок про їх резидентство, суд дійшов висновку про те, що резидент України (ТОВ "Цукровий союз") під час виплати відсотків на користь компаній нерезидентів - резидентів Швейцарії ("Agrocore Finance AG", "INVB Finanz AG") був зобовязаний утримувати податок в розмірі 10% від загальної суми процентів, що сплачувалися ним на користь згаданих компаній.

Крім того, згідно з п. 4 "Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування", затвердженого постановою КМ України від 06.05.2001 року № 470 (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Пунктом 6 зазначеного Порядку визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Проте, позивачем не надано відомостей щодо того, що його контрагентами (резидентами Швейцарії) подавалися довідки про сплату ними податку з відсотків, перерахованих ТОВ "Цукровий союз" в адресу "Agrocore Finance AG" та "INVB Finanz AG" у країні - резидентами якої вони являються (Швейцарія).

Крім того, зі змісту відповіді СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на запит суду про те, чи подавалася позивачем до податкової інспекції інформація про сплату його контрагентами податку на доходи у країні, резидентами якої вони є, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що така інформація ТОВ "Цукровий союз" не подавалася та у відповідача відсутня ( а.с. 187 ).

Отже, оскільки відомості щодо сплати контрагентами позивача податку на доходи у країні, резидентами якої вони є, відсутні, суд дійшов висновку про те, що положення про звільнення від оподаткування таких доходів в Україні не може бути застосоване до спірних правовідносин.

Таким чином, оскільки відповідно до п. 16.13. ст. 16 Закону № 334/94-ВР відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати, перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат, суд вважає правомірним висновок податкового органу про порушення ТОВ "Цукровий союз" вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок з доходу з джерелом його походження з України загалом в сумі 939 362 грн. 83 коп.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення діяв обґрунтовано у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже зазначене податкове повідомлення рішення є правомірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2011р. по справі№2а-1670/7052/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2012 р.