Ухвала суду № 22048781, 31.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р.Справа № 2а-1870/4583/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі№2а-1870/4583/11

за позовом Приватного підприємства "Фокстрот-Шостка"

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство “Фокстрот-Шостка” звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ у Сумській області від 08.11.2010р. № 0001771502/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 193996,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 58198,8 грн., а також податкові повідомлення-рішення від 20.01.2011р. № 0001771502/1, від 23.03.2011р. № 0001771502/2, від 17.06.2011р. №0001771502/3, які було прийнято податковим органом за наслідками проходження досудової процедури оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.11.2010р. №0001771502/0.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі №2а-1870/4583/11 вимоги позивача були задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області від 08.11.2010 р. №0001771502/0, від 20.01.2011 р. №0001771502/1, від 23.03.2011 р. №0001771502/2, від 17.06.2011 р. №0001771502/3, якими визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 193996,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 58198,8 грн.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі №2а-1870/4583/11 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі №2а-1870/4583/11 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача №1364/1502/33327026 від 20.10.2010р., в якому зроблений висновок про неправомірне формування ПП “Фокстрот-Шостка” податкового кредиту з ПДВ у взаємовідносинах позивача з ТОВ “Пулінг”, порушення платником пп.7.2.3., п.7.2., п.7.4.5., п.7.4, пп.7.7.1., п.7.7., ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04 .1997 року зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2010 року на суму 193996 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що ПП “Фокстрот-Шостка” у перевіряємому періоді здійснювало роздрібну торгівлю побутової техніки. Одним із постачальників побутової техніки було підприємство ТОВ “Пулінг”.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобовязаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм Закону України “Про податок на додану вартість” саме підприємством ПП “Фокстрот-Шостка”, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

Платник податку на додану вартість покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обовязку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного субєкта господарювання.

Несплата ПДВ постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Отже факт порушення контрагентами постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Таких доказів відповідачем не надано.

У даному випадку порушення норм Закону України “Про податок на додану вартість” контрагентом позивача породжує наслідки саме для цього підприємства, а тому не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

До матеріалів справи приєднані всі необхідні документи, якими повністю підтверджується факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ “Пулінг”, а саме: Договори поставки, Акти приймання-передачі, відомості з рахунків, витяг з журналу реєстрації довіреностей, копії накладних за серпень 2010р. , копії товарно-транспортних накладних за серпень 23010 року, копії податкових накладних ТОВ “Пулінг”, копії платіжних доручень та інші докази (а.с.51-234). Крім цього, факт поставки, отримання товару від контрагента ТОВ “Пулінг” підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_1 (товарознавець підприємства), ОСОБА_2 (директор підприємства) та ОСОБА_3 (працював у 2010 році вантажником на підприємстві).

Фактично, зобовязання по податку на додану вартість позивачу донараховано не на підставі наявних у нього первинних бухгалтерських документів (копії яких додано як до матеріалів справи так і в ході проведення перевірки) та даних бухгалтерського обліку, а на підставі наявної у податкового органу інформації про те, що звітність контрагентів позивача за певний період не прийнята як податкова.

При цьому не було враховано, що позивач не може знати про те, чи прийняв податковий орган ту чи іншу звітність, як податкову, тому що ця інформація мається тільки у податкового органу. Крім того, податкова звітність за певний період подається вже після вчинення правочинів та операцій, тому при їх вчиненні неможливо знати на майбутнє, чи буде прийнята та чи інша звітність чи не буде, і чи взагалі буде вона контрагентом подана.

Таким чином неподання контрагентом звітності або не прийняття такої звітності, як податкової, не може слугувати підставою для нарахування позивачу відповідного податку, оскільки податкове законодавство не передбачає такої підстави для нарахування податку.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при неподанні податкової звітності продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Єдиною підставою для зменшення суми податкового кредиту за серпень 2010 року та збільшення суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, за результатом проведення перевірки є саме не подання Постачальником податкової звітності за липень 2010 року, серпень 2010 року.

Однак дана обставина не може бути підставою для відмови позивачу у праві на податковий кредит і взагалі не може свідчити про порушення позивачем податкового законодавства.

Складання та подання податкових декларацій з ПДВ відбувається до 20 числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулась угода. (ст.10.6 Закону України “Про ПДВ”, п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”)

Згідно ч.5 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарські операції мають бути відображені в тому періоді, в якому вони мали місце.

Отже, придбавши в липні - серпні 2010 року товар позивач був зобовязаний провести його в бухгалтерському та податковому обліку за липень - серпень 2010 року. А сам по собі факт не подання податкової декларації з ПДВ контрагентом-постачальником не породжує для ПП “Фокстрот - Шостка”- покупця негативних наслідків у вигляді позбавлення його права на віднесення до складу податкового кредиту сум з ПДВ за отриманими від такого контрагента податковими накладними, не свідчить про відсутність обєкту оподаткування в їх господарських операціях та не підтверджує порушень ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Податковим законодавством України встановлено єдиний випадок, що обмежує включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку. Так, п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 цього Закону).

Тобто, єдиний випадок, коли сума податку не може бути включена до податкового кредиту - це відсутність податкової накладної.

При цьому жодних обмежень щодо включення сум податку до податкового кредиту у звязку із не поданням декларацій контрагентами чинним законодавством не передбачено.

Слід також зазначити, що відповідачем не доведено, що укладений ПП “Фокстрот - Шостка” з контрагентом договір є нікчемними. На час укладення та виконання договорів контрагент був зареєстрований в ЄДРПОУ, був юридичною особою, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, був платником податку на додану вартість.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі№2а-1870/4583/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.