Ухвала суду № 22048661, 31.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р.Справа № 2а-6795/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Оковита А.Є.

представник відповідача: Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2а-6795/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБ ХХІ"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомленнь-рішеннь Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 30.12.2010 року №0005102302/0 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 52346 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 43039 грн. та за штрафними санкціями у сумі 9307 грн., від 21.03.2011 року №0001050302 щодо податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76690,5 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 53127 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26563,5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу з вимогами про скасування постанови та прийняти нової про відмову в задоволенні позову. Стверджує, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду, тому просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова планової виїзної перевірки ТОВ "КОМБ ХХІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009 року по 30.09.2010 року було складено акт №7405/23-506/36457001 від 17.12.2010 року.

Згідно висновків акту перевірки позивачем були порушені вимоги ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ "КОМБ ХХІ" з ПП "Містраль"; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про прибуток підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 43039,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 5590,00 грн. та за ІІ квартал 2010 року у сумі 36051,00 грн.; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 92294,00 грн., а саме: за березень 2010 року у сумі 5590,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 11346,00 грн., за травень 2010 року у сумі 6000,00 грн. та за червень 2010 року у сумі 69358,00 грн..

На підставі зазначених висновків акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0005092302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 138441,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 92294,00 грн. та за штрафними санкціями - 46147,00 грн.) та №0005102302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 52346,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 43039,00 грн. та за штрафними санкціями - 9307,00 грн.)

Позивачем були оскаржені податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010 року, що зумовило прийняття рішення ДПА у Харківській області №996/10/25-203 від 12.03.2011 року про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0005092302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 138441 грн.

На підставі рішення ДПА у Харківській області відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0001050302 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76690,50 грн., (у тому числі за основним платежем у сумі 53127,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26563,50 грн.).

Рішенням ДПА України №9679/6/25-0515 від 25.05.2011 року податкові повідомлення-рішення відповідача №0005102302/0 від 31.12.2010 року та №0001050302 від 21.03.2011 року залишені без змін, а повторна скарга позивача - без задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було дотримано положення Податкового законодавства України при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих спірних податкових накладних від його контрагентів, з чим погоджується колегія суддів, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП "Містраль" було укладено договір поставки склобою №п18-01-10 від 18.01.2010 року, а з ТОВ "Мелон, ЛТД" укладено договір поставки №01/06 від 01.06.2010 року.

Підставою для донарахування податкових зобов"язань були ствердження податкового органу, викладені в акті перервірки, що за деякими операціями поставки товарів (робіт, послуг) позивач отримав податкові накладні від своїх контрагентів які не задекларували відповідних сум податкових зобовязань з ПДВ.

В період дії спірних правовідносин був чинним Закон України "Про податок на додану вартість" (в подальшому Закон 168), нормами якого було врегульовано порядок та підстави формування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 вказаного Закону 168 передбачає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Факт придбання товарів та подальше їх використання позивачем саме в рамках свої господарської діяльності не було спростовано відповідачем ні під час перевірки, ні під час судового розгляду.

Включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту було здійснено позивачем на підставі отриманих від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних, відповідно до вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону 168.

Відповідач не заперечує той факт, що на момент виконання господарських операцій ПП "Містраль" та ТОВ "Мелон, ЛТД" мали статус платника податку на додану вартість, а їх свідоцтва платника ПДВ не були анульованими, що зумовлює правомірність складання ними податкових накладних, відповідно до вимог пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону 168.

Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із врахуванням змін та доповнень) до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із врахуванням змін та доповнень) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що у справі наявні первинні документи господарських взаємовідносин позивача з контрагентами (видаткові, товарно-транспортні та залізничні накладні, квитанції про приймання вантажу, акти приймання-здавання товару, платіжні доручення), які в повному обсязі відображають обсяг здійснених операцій та складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належними та допустимими доказами той факт, що укладені між позивачем та спірними контрагентами угоди, мали мету, що суперечить інтересам держави та суспільства. Адже, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України), повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності. Таких доказів щодо посадових осіб як позивача, так і ПП "Містраль" та ТОВ "Мелон, ЛТД" відповідачем не надано.

В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів того, що зміст укладених договорів між позивачем та ПП "Містраль", ТОВ "Мелон, ЛТД" не відповідає дійсним намірам сторін, їх наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни прийнятого судового рішення, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2а-6795/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2012 р.