Ухвала суду № 22048492, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-9848/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Спаскіна О.А.

Любчич Л.В.

При секретарі Зливко І.М.

За участю представника позивача Лисяк О.В.

За участю представника відповідачаКорнієвького О.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі №2а-9848/11/2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Континент Будінвест»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

22 вересня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Континент Будінвест».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 13 квітня 2011 року б/н, винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, яким ТОВ «Будівельна компанія Континент Будінвест»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 831 959 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 01 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при винесенні рішення, суд першої інстанції порушив п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI», оскільки позивачем неправомірно в декларації з ПДВ за лютий 2011 року включено до р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»від'ємне значення попереднього податкового періоду, по якому сплинуло 1095-денний термін у сумі 831959,00грн., а саме: - 09.2007р. - 516794,00грн.; - 12.2007р. - 314649,00грн.; - 01.2008р. - 120,00грн.; -02.2008р. - 396,00грн.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 28.03.2011р. по 31.03.2011 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість підприємства позивача за лютий 2011 року

31.03.2011 року за результатами перевірки складено акт №876/07-0/33203934, яким встановлено порушення позивачем п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України щодо суми залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за лютий 2011р. у розмірі 831959,00грн.

13.04.2011 року на підставі акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4», яким позивачу зменшено суму відємного значення податку на додану вартість у розмірі 831959грн. і нараховано1,00грн. штрафних санкцій.

Задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Будінвест», суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог ст. 71 КАС України відповідач не довів належним чином правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання.

Згідно п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України. При відємному значенні суми, розрахованої згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.200.7. Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно ст. 200.10. Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданої декларації з податку на додану вартість за лютий 2011р. та додатку 2 «Довідка щодо залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду», періоди виникнення відємного значення у 2007-2011рр., складають: 2007р. 831443грн.; 2008р. 516грн.; 2009р. 5392грн.; 2010р. 4388грн.; 2011р. 782грн.

Позивач своєчасно та правомірно задекларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум відємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, позивач відобразив у рядку 26 декларації з податку на додану вартість.

А ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції не надано даних про те, що позивач подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовязань або про їх відшкодування до суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем помилково було застосовано до позивача приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України стосовно того, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовязань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Подання вищеназваної заяви є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України періоду, а не його обовязком.

Колегія суддів погоджується, також, з висновком суду першої інстанції про те, що жодними нормативними актами не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру відємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

З огляду на вищезазначене, позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року суму залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по декларації з ПДВ за лютий 2011р. у розмірі 831959,00грн. Таке декларування залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4»від 13 квітня 2011 року б/н, винесеного ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, яким ТОВ «Будівельна компанія Континент Будінвест»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 831 959 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 01 грн. є правомірним та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що при винесенні рішення, суд першої інстанції порушив п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, оскільки позивач в декларації з ПДВ за лютий 2011 року включено до р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»від'ємне значення попереднього податкового періоду, по якому сплинуло 1095-денний термін у сумі 831959,00грн., а саме: - 09.2007р. - 516794,00грн.; - 12.2007р. - 314649,00грн.; - 01.2008р. - 120,00грн.; -02.2008р. - 396,00грн., колегія суддів до уваги не приймає.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доводитися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин.

Судом першої інстанції з'ясовано, що згідно наданої декларації з податку на додану вартість за лютий 2011р. та додатку 2 «Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду», періоди виникнення від'ємного значення у 2007-2011рр., складають: 2007р. - 831443грн.; 2008р. - 516грн.; 2009р. - 5392грн.; 2010р. - 4388грн.; 2011р. - 782грн. Позивач своєчасно та правомірно задекларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, позивач відобразив у рядку 26 декларації з податку на додану вартість.

Позивач не подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування. Представник відповідача також підтвердив факт відсутності поданих заяв.

Жодним нормативним актом не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі №2а-9848/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23 січня 2012 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Спаскін О.А.

Любчич Л.В.