Ухвала суду № 22048416, 23.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 р.Справа № 2а-8185/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Обласного комунальогое підприємства теплових мереж на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі№2а-8185/11/2070

за позовом Обласного комунального підприємства теплових мереж

до Харківської обєднаної державної податкової Інспекції

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30.06.2011 року, Обласне комунальне підприємство теплових мереж (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської об»єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442340/0 та № 0000452340/0 від 23.03.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 29 серпня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року. про що був складений акт від 09.03.2011 року №33323-4/31556309.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.5.2.1п.5.2ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток, всього у сумі 98610,00 грн. у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 98610,00 грн. та завищено від»ємне значення об»єкту оподаткування податком на прибуток всього в сумі 316743,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 316743 грн.; п.п.7.4.1п.7.4ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 21273 грн., у тому числі за квітень 2010 року в сумі 21273,00 грн. та завищено зарахування від»ємного значення різниці поточного звітного (податкового періоду) у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість 42076 грн. в тому числі: за березень 2010 року в сумі 16445 грн.; за квітень 2010 року в сумі 4166 грн.; за травень 2010 року в сумі 21465 грн.; п.7.1ст.7.п.п.8.1ст.8, абз.»а»п.19.2ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого неутриманий податок з доходів фізичних осіб за 2009 рік в загальній сумі 519 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення - рішення № 0000452340/0 від 23.03.2011 року, яким визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 26951,25 грн., із них основний платіж 21273,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 5318,25 грн.; № 0000442340/0 від 23.03.2011 року, яким визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 123262,50 грн., із них основний платіж 98610 грн.. та штрафні (фінансові) санкції 24625,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість ”, податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно до п.п.7.2.3 п.7. 2.6 п.7.2 ст.7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов»язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат - платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 ст.5 вказаного вище Закону визначено, що до складу валових витрат включаючи, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з приданням електричної енергії (включаючи реактивну), у урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно абзацу четвертого п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищезгаданого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність віднесення до складу валових витрат компенсації вартості робіт, послуг та правильність формування податкового кредиту за господарською операцією між позивачем та ТОВ «Медіа Нетворкс».

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Медіа Нетворкс» з яким був укладений договір від 31.07.2009 року №1/07 про надання юридичних послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Медіа Нетворкс» не виконало умови даної угоди, тому у позивача не виникло підстав для віднесення зазначених затрат до валових витрат.

Доводи апеляційної скарги з приводу неправильної судом першої інстанції рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду по справі №3/09-09 від 30.09.2009 року колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки невиконання ТОВ «Медіа Нетворкс» обумовлених юридичних послуг не знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а у справі №3/09-09 ТОВ «Медіа Нетворкс» є позивачем, а не представником інтересів позивача.

За вищенаведених підстав, колегія суддів, вважає необґрунтованими включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за вказаною вище операцією.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Обласного комунальогое підприємства теплових мереж залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі№2а-8185/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДонець Л.О.

Судді Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2012 р.