Ухвала суду № 22048148, 26.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р.Справа № 2а-1870/6224/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі№2а-1870/6224/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" (далі по тексту позивач, TOB «ТД «Каравай»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.08.2011 року № 0001172305/0/66241 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" з податку на прибуток в сумі 43445, 00 грн. за основним платежем та 8157.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення від 18.08.2011 року № 0001162305/0/66249 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" з податку на додану вартість в сумі 26875. 00 грн. за основним платежем та 6386,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від03.11.2011р. по справі№2а-1870/6224/11 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача та представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 184865, виданого 22.12.2010 року виконавчим комітетом Сумської міської ради та довідки серії АА № 146454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої головним управлінням статистики у Сумській області 12.05.2009 р., а також є платником податків і зборів, що підтверджується копією свідоцтва № 100227538 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.05.2009 року та копією довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 12.05.2009 року № 28845 (а.с. 21-24).

У період з 12.07.2011 р. по 25.07.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «ТД «Каравай».

Результати перевірки оформлені актом № 5919/235/36437184/81 від 01.08.2011 р. про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.05.2009 р. по 31.03.2011 р., іншого законодавства за період з 12.05.2009 р. по 31.03.2011 р. (а.с. 25-44).

У висновку акту перевірки відповідачем відображено порушення позивачем п. 1.23. п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4. п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5. п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачу донараховано податок на прибуток в розмірі 43445.00 грн., а також вимог п. 1.7 ст. 1. п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7. п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п. п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість та п. 198.3 ст 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в розмірі 26875, 00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м. Суми було винесено податкові повідомлення-рішення № 0001172305/0/66241 від 18.08.2011 р.. яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 43445.00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8157.00 грн. та № 0001162305/0/66249 від 18.08.2011 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 26875,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6386,00 грн. (а.с. 10,1 1).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів субєкта владних повноважень, покладених в основу спірного правового акту індивідуальної дії та відображених в акті перевірки суджень субєкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 25.05.2010 року між TOB «ТД «Каравай» (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі по тексту договір оренди) (а.с. 47).

Відповідно до п. 1.1. цього договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, а саме перший поверх нежитлового приміщення - громадської будівлі торгового комплексу, яка розташована за адресою: м. Суми вул. Супруна, 32/1, загальною площею 283.6 кв.м.

Вартість будівлі торгового комплексу складає 1889627 грн., що підтверджується копією зведеного акту вартості будівель та споруд, виданого комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 111).

На виконання вимог п. 2.6. договору, згідно з яким вартість комунальних послуг не входить до орендної плати та сплачується окремо орендарем на підставі відповідних рахунків від постачальників таких послуг, п.п. 3.3.6. п. 3.3, згідно з якими орендар укладає договори з постачальниками комунальних послуг, TOB «ТД «Каравай» було укладено наступні договори: договір на водопостачання будівельних об'єктів від 01.09.2010 p. №3250 (а.с. 124-126) та погоджено технічні умови на проектування вузла обліку води (а.с. 127); договір № 707-Т від 01.10.2010 року про надання послуг з централізованого опалелення та постачання гарячої води та додатки до нього (а.с. -128-134); договір про постачання електричної енергії №2338 від 21.06.2010 р. із додатками (а.с. 135-140). Оплата послуг за цими договорами підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень (а.с. 141-171).

Згідно акту приймання - передачі нежитлових приміщень від 25.05.2010 року ТОВ «ТД «Каравай» отримало в оренду вищевказане нерухоме майно (а.с. 48).

Відповідно до п. 2.1. договору оренди за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату із розрахунку 5 (п'ять) гривень за 1 кв.м. за місяць (в т.ч. ПДВ). Нарахування та сплата орендної плати за цим договором, згідно п. 2.5 починається з 01.04.2011 року.

На виконання умов договору 01.04.2011 року ФОП ОСОБА_2 орендарю направлено рахунок № 1 по орендній платі по договору від 25.05.2010 року за оренду нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 112).

Здійснення господарської операції також підтверджується копією акту №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким підтверджено, що орендодавцем по рахунку №1 від 01.04.2011 року були проведено такі роботи (надані такі послуги): - орендна плата по договору оренди від 25.05.2010 р.. в якому сторони помісячно визначили суму орендної плати, загальна сума якої склала (з 25 травня 2010 року по 01.04.2011 року) 14454. 45 грн (а.с. 172).

Факт оплати за оренду підтверджується копіями видаткових касових ордерів № 162 від 06.04.2011 р. та № 161 від 05.04.2011 року (а.с. 174, 175).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок ДПІ в м. Суми про безоплатність укладеного договору оренди не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки позивачем доведено та підтверджено належними документами факт оплати як комунальних послуг за користування приміщенням так і плати за оренду приміщення.

Зазначене свідчить, що відносини, які склалися між TOB «ТД Каравай» та орендодавцем, носять грошову компенсацію за користування приміщенням та грошові витрати за отримані комунальні послуги.

З приводу суджень контролюючого органу про отримання та невідображення позивачем доходу у розмірі 124704 грн. за цим договором оренди за період з 01.05.2010 р по 31.03.2011 р. (11 місяців), колегія суддів зазначає наступне.

Під час здійснення перевірки відповідачем було отримано листа управління майна комунальної власності Сумської міської ради № 092271/01-10 віл 01.08.2011 року «Щодо розрахунку орендної плати», в якому вказано, що орендна плата за комунальне майно територіальної громади міста Суми розраховується відповідно до Методики, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 23.06.10 p. № 3964-МР. Для розрахунку орендної плати, відповідно до вищезазначеної Методики, на кожен об'єкт потрібні індивідуальні дані. Оскільки у листі такі дані відсутні, що унеможливлює зробити відповідні розрахунки, повідомлено, що орієнтовна середня орендна плата за 1 кв.м. нежитлових приміщень комунальної власності в районі вул. Супруна в місті Суми станом на 01.08.2011 року становить 43 грн. (а.с. 84).

На підставі цього листа ДПІ в м. Суми в акті перевірки здійснила розрахунок наступним чином: 43 грн. за 1 кв.м. помножено на 283,6 кв.м. Отриману суму в розмірі 12194, 80 грн. було округлено до 12195,00 грн., як отриманий місячний дохід внаслідок безоплатно отриманих послуг оренди та помножено на 11 місяців фактичної дії договору оренди в період, що перевірявся. Отриману суму в розмірі 124704,00 грн. відповідачем було визначено як суму валового доходу, що не була включена позивачем до податкового обліку як розмір безоплатно отриманих послуг від оренди нежитлового приміщення.

З таким висновком контролюючого органу правильно не погодився суд першої інстанції, виходячи з наступного.

В листі № 092271/01-10 від 01.08.2011 року, управлінням майна комунальної власності визначено середню орендну плату за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності, тоді як приміщення, які орендує позивач відповідно до вищевказаного договору оренди є приватною власністю.

Відповідно до вимог п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) є товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод: роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок відповідача про безоплатність договору оренди, оскільки оренда не була надана позивачеві безоплатно і тому не підпадає під визначення безоплатно наданого товару (робіт, послуг) в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України.

Щодо висновку відповідача, викладеного в акті перевірки про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат вартості послуг по оренді в сумі 49079.00 грн., а також те, що дане порушення вплинуло на розмір податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки відображено, що ТОВ «ТД» Каравай» (суборендар) укладено договори суборенди нежитлового приміщення з ТОВ «Суми-Атлант» (орендодавець) за адресою: м. Суми. вул. Жовтнева. 4: договір суборенди нежитлового приміщення б/н від 18.06.2009 року, згідно якого орендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Суми. вул. Жовтнева, 4, загальна площа орендуємих приміщень, що передані в суборенду складає - 381,9 кв. м. за користування приміщенням, що передане в суборенду, суборендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату із розрахунку 65 (шістдесят п'ять) грн. за 1 кв. м. за місяць (в т.ч. ПДВ). Вартість комунальних послуг входить до орендної плати. Термін дії договору 2 роки 11 місяців (фактично до 31.07.2009 року.); договір суборенди нежитлового приміщення б/н від 01.08.2009 року згідно якого орендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення магазину «Булочна», які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Жовтнева. 4, загальна площа орендуємих приміщень, що передані в суборенду складає - 343,0 кв. м. За користування приміщенням, що передане в суборенду, суборендар сплачує орендну плату із розрахунку 40 (сорок) грн. за 1 кв. м. за місяць (в т.ч ПДВ). Вартість комунальних послуг входить до орендної плати. Термін дії договору 2 роки 11 місяців (фактично до 17.01.2010 року.); договір суборенди нежитлового приміщення 18/10 від 18.01.2010 року згідно якого орендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Суми. вул. Жовтнева. 4. Загальна площа орендуємих приміщень, що передані в суборенду складає - 343,0 кв. м. За користування приміщенням, що передане в суборенду, суборендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату із розрахунку 45 (сорок) грн. за 1 кв. м. за місяць (в т.ч. ПДВ). Термін дії договору 2 роки 11 місяців.

Перевіркою встановлено, що частина орендованих приміщень, а саме: котельна площею 38,1 кв.м., яку здає в оренду TOB «Суми-Атлант», де розміщене технічне обладнання (котли опалення), яке належить орендодавцю. Згідно п. 2.6 договору суборенди нежитлового приміщення у вартість орендної плати входить плата за комунальні послуги. ТОВ «ТД «Каравай» не укладало договорів з організаціями, які постачають комунальні послуги, орендуєма площа -38.1 кв. м. не використовується в господарських потребах; гараж площею 35 кв.м. - який розраховано на декілька транспортних засобів, та має 2 незалежних в'їзди. На балансі підприємства знаходиться 1 автомобіль - Hyndai Elantra 1.6 GL., тому - 50% орендуємої площі -17.5 кв. м. не використовується в господарській потребах; приміщення для охорони 4 кв. м., яке розташоване на території інших юридичних осіб. В штатному розписі TOB «ТД «Каравай» відсутня посада охоронця, сторожа, чергового, тощо. TOB «ТД «Каравай» сплачує згідно укладенних договорів за охорону, та обслуговування сигналізації приміщення підприємству TOB СП «Защита-92», орендуєма площа - 4 кв. м. не використовується в господарських потребах.

Таким чином, відповідачем встановлено, що підприємство ТОВ «ТД «Каравай» не використовує площу 59,6 кв. м. в господарських потребах.

Як вбачається із копії технічного паспорту на громадський будинок від 17.12.2008 року, виготовленого комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», адміністративно-торгівельний комплекс буд. №4 по вул. Жовтневій у м. Суми належить TOB «Суми-Атлант» (а.с. 176).

Згідно із копіями журналів підрахунку площі нежитлового будинку (а.с. 71, 73. 75), копіями планів поверхів (а.с. 72, 74, 76), копії зведеного акту вартості будівель і споруд та копії схематичного плану до технічного паспорту котельна, гараж та пост охорони належать до одного домоволодіння, а саме - № 4 по вул. Жовтневій в м. Суми (а.с. 177-178).

Приміщення котельні використовується у господарській діяльності, оскільки згідно копій робочих проектів по опаленню та теплових мережах, водо- та теплопостачання орендованих позивачем приміщень здійснюється від котельні (а.с. 179-202).

Актом перевірки встановлено, що 17,5 кв.м., тобто половина орендованого гаражу не використовується позивачем у господарській діяльності, а половина гаражу використовуються через наявність у позивача 1 автомобіля марки «Hyndai Elantra 1/6 GL», при цьому відповідачем на надано докази того, що приміщення гаража поділено перегородками чи будь-яким іншими конструкціями, гараж розрахований на декілька автомобілів, незайнята половина вільна від будь-якого іншого майна позивача, не навів законодавчих норм щодо заборони позивачу орендувати під один автомобіль гараж площею 35 кв. м. та визначення нормативів орендованих площ під один автомобіль, обмеження сторін договорів оренди укладати договори оренди гаражів, розрахованих більш ніж на один автомобіль для зберігання в ньому лише одного автомобіля.

Щодо невикористання у власній господарській діяльності приміщення охорони, то крім зазначеного вище з матеріалів справи слідує, що між TOB «Суми-Атлант» та TOB «Грифон ЛТД» укладено договір № 903-ф про надання охоронних послуг від 13.05.2009 року та підписано табель об'єктів, що здаються під охорону від 13.05.2009 року, згідно з яким під охорону здається, в тому числі, й офісне приміщення TOB «ТД «Каравай» і котельня (а.с. 93-96).

Також, згідно протоколу узгодження вартості послуг, сторонами було погоджено розміщення на охороняє мій території домоволодіння № 4 по вул. Жовтневій у м. Суми розміщення трьох постів охорони та підписано положення про пропускний режим, вивезення та ввезення товарно-матеріальних цінностей на території TOB «Суми-Атлант» (а.с. 97. 98).

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 18/10 від 18.01.2010 р. між TOB «Суми-Атлант» та TOB «ТД «Каравай» вартість, зокрема, послуг із охорони об'єкту оренди входять до складу орендної плати.

В орендованому приміщенні охорони площею 4 кв. м. знаходяться працівники найманої охорони, за яку орендар сплачує грошові кошти у вигляді орендної плати.

Таким чином, послуги охорони, що надаються TOB «ТД Каравай» носять реальний характер та використовуються у господарській діяльності підприємства, а висновки акту перевірки в цій частині є такими, що не відповідають обставинам справи.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії. які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно із ч. 1 т. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ч.ч. 1 та 2 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ. яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживга річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

При укладенні договорів оренди із ФОП ОСОБА_1 та TOB «Суми-Атлант» сторони погодили всі необхідні умови щодо визначення об'єктів оренди та сплату за них.

Будь-яких законодавчих обмежень щодо ціни або щодо отримання позивачем об'єктів оренди саме такої кількості та обсягах, зазначених в укладених договорах не існує.

Крім того, 31.05.2010 року ухвалою господарського суду Сумської області було затверджено мирову угоду від 27.05.2010 року, укладену між TOB «ТД «Караван- та ТОВ «Глобус» по справі № 5/69-10, згідно якої останній в рахунок погашення перед TOB ТД «Каравай» заборгованості передав у власність майно на загальну суму 85299. 21 грн. (а.с. 57-70).

На виконання ухвали господарського суду Сумської області від 31.05.2010 року у справі № 5/69-10 TOB «Глобус» було видано позивачу накладну №1 від 01.06.2010 року на суму 85299, 21 грн. та суму ПДВ 17059, 84 грн.. а всього на загальну суму 102359, 0 грн. (а.с. 53-54).

Крім того. TOB «Глобус» було видано позивачу податкову накладну №1 від 01.06.2010 року на суму ПДВ 17059. 84 грн. (а.с. 55-56).

Вказану у податковій накладній суму ПДВ було включено позивачем до податковою кредиту, що підтверджується копією додатка № 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року (а.с. 50-52).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів ДПІ м. Суми, що позивач не має права на податковий кредит через те, що контрагентом TOB «Глобус» м. Суми, (код 32778492) до складу податкових зобов'язань за червень 2010 р. включено суму 0.0 грн.

Згідно п.п. 2.4. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06. 95 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, наша документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних облікових документів, як для підстави ведення бухгалтерського обліку господарських операцій і згідно цієї норми первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість", статей 11, 16. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакціях чинних на день виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на праві та обов'язки іншого платника податків.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори були складені з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на отримання доходу, а не отримання податкової вигоди.

Згідно статті 71 КАС України кожне сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі№2а-1870/6224/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.