Ухвала суду № 22048061, 19.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 р.Справа № 2а-8328/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

представника позивача Черніченко І.Ю.

представника відповідача Немьонової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. по справі№2а-8328/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" НАК "Нафтогаз України"

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна(газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості "НАК "Нафтогаз України" (далі по тексту відповідач ДП “ЛІКВО”НАК “Нафтогаз України”), в якому просив:

- прийняти рішення, яким нарахувати та зобовязати ДП “ЛІКВО”НАК “Нафтогаз України” сплатити до Державного бюджету України грошове зобовязання визначене СДПІ у податковому повідомленні-рішенні № 0000180843 від 13.04.2011 року у розмірі 156874 грн. 87 коп. (за основним платежем 125499 грн. 90 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 31374грн 97 коп.) згідно розрахунку суми збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість, в т.ч. із застосуванням звичайних цін.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 1.20.2 п. 1. 20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства “Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба “ЛІКВО”нафтогазової промисловості”НАК “Нафтогаз України” з питань достовірності визначення відємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2011 року, про що було складено акт перевірки № 838/43-010/32869691 від 28.03.11 (а.с. 9-12)

За результатами перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем, крім іншого, п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку з чим відповідачем неправомірно сформовано податковий кредит грудня 2010 року у звязку із завищенням договірної вартості товарів (костюмів) більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари, що призвело до завищення суми податкового кредиту грудня 2010 року на 125499,9 грн. (а.с. 9-12)

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000180843 від 13.04.10, відповідно до якого відповідачу було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 342123,75 грн. (273699,0 грн. за основним платежем та 68424,75 грн. за штрафними санкціями), з яких 156874,87 грн. (за основним платежем 125499,90 грн., за штрафними санкціями 31374,97 грн.) донараховано позивачем у звязку із встановленням порушення п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”- завищенням договірної вартості товарів (костюмів) більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративними порядку.

Фактичною підставою для відображення в акті перевірки порушення зазначеної вище норми стало встановлення факту завищенням договірної вартості товарів більше ніж на 20% від звичайної ціни на костюми ТЗК, придбані відповідачем за договором купівлі-продажу у ВАТ СКТБ “Комплекс”. (а.с. 10-12).

Судом першої інстанції встановлено, що комітетом з конкурсних торгів ДП “ЛІКВО”з питань організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти було прийнято рішення про проведення процедури відкритих торгів для закупівлі одягу шкіряного та одягу спеціального, що підтверджується копією протоколу № 4-2010 від 20.09.10 р. (а.с. 96)

На виконання вказаного рішення відповідачем було затверджено документацію конкурсних торгів та оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю доповнення до одягу шкіряного та одягу спеціального, а саме костюм тепловідбивний у кількості 150 комплектів. (а.с. 99-111)

Вказане вище оголошення було розміщено відповідачем на Веб-порталі з питань державних закупівель (Офіційний загальнодержавний веб-портал “Державні закупівлі”(веб-портал з питань державних закупівель) створено Міністерством економіки України), в мережі Інтернет, тобто у вільному для ознайомлення необмеженим колом осіб місці. (а.с. 97-98)

Відповідачем було отримано дві пропозиції конкурсних торгів, від ВАТ СКТБ “Комплекс”та ТОВ “Юг-Паркінг груп”. (а.с. 114-115)

З копії протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів встановлено, що обидва учасник торгів відповідали вимогам конкурсної документації, ВАТ СКТБ “Комплекс” було надано пропозицію з ціною 1545000, грн. за 150 комплектів костюмів тепловідбивних, а ТОВ “Юг-Паркінг груп”- 1550100,0 грн. (а.с. 116)

Відповідачем за результатами проведених конкурсних торгів визначено переможцем та акцептовано пропозицію щодо закупівлі Доповнення до одягу шкіряного та одягу спеціального (костюм тепловідбивний 150 шт.) ВАТ СКТБ “Комплекс”з ціною 1545000,0 грн. (а.с. 117)

За результатами проведених відкритих торгів відповідачем було укладено з ВАТ СКТБ “Комплекс”Договір про закупівлю товарів за державні кошти (договір поставки) від 22.11.2010 р. Відповідно до якого ВАТ СКТБ “Комплекс”зобовязувалося поставити відповідачу товари, зазначені у специфікації (костюм типу ТЗК-1 в комплекті запасне скло в кількості 100 шт., та костюм типу ТЗК 3 в комплекті запасне скло в кількості 50 шт.), а відповідач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах передплати у повному обсязі. (а.с. 121-124).

Відповідачем було здійснено 100% передплату вартості вказаних вище костюмів на виконання умов договору на загальну суму 1545000,0 грн., в т.ч. ПДВ 257500,0 грн. ВАТ СКТБ “Комплекс”було видано податкову накладну № 1795 від 14.12.10. ВАТ СКТБ “Комплекс” виписано ДП “ЛІКВО”НАК “Нафтогаз України”видаткову накладну №49 від 31.01.2011р. на поставку Костюмів типу ТЗК 1 у кількості 100 шт. по ціні за одиницю без ПДВ 8583,33 грн. та Костюмів типу ТЗК З у кількості 50 шт., по ціні за одиницю без ПДВ 8583,33 грн., на загальну вартість із ПДВ 1545000,0 грн., ПДВ 257500,0 грн. ДП “ЛІКВО”НАК “Нафтогаз України”31.01.2011р. отримано зазначені костюми та оприбутковано згідно прибуткової накладної №44/2 від 31.01.2011р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів п. п. 1.20.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема не виконав жодної з умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін та в порушення п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 985, окреме податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобовязання відповідача із ПДВ з застосуванням звичайних цін не приймав.

Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Відповідно до приписів підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Отже, за загальним правилом, встановленим Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств” , якщо не доведено протилежне звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Якщо податковий орган не згодний із ціною договору, то він зобов»язаний довести, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. При цьому податковий орган зобовязаний діяти в порядку, встановленому законом.

Згідно з приписами підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 цього ж Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Отже, при наданні оцінки правильності нарахування податкових зобовязань при визначенні рівня звичайних цін, податковий орган мав діяти з дотриманням вищенаведених приписів п.п. 1.20.2 Закону.

Методологічні засади формування інформації про операції повязаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 “Розкриття інформації щодо повязаних сторін”, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 303 від 18 червня 2001 року, відповідно до якого за методом порівняльної неконтрольованої ціни застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги) що реалізована не повязаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

Між тим, позивачем при визначенні звичайної ціни брався до уваги договір купівлі-продажу ідентичних товарів, укладений між контрагентом позивача ВАТ СКТБ «Комплекс» та ТОВ ППО «Пірена», який є виробником товару. При цьому, порівняння ціни реалізації виробника вказаного товару та ціни реалізації покупця цього ж товару є помилковими, оскільки умови вказаних договорів не є співставленими в розумінні п.п. 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 цього Закону.

Позивачем не було проведено повного аналізу цін на внутрішньому ринку на аналогічну продукцію, не використано інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами інших продавців, які не є виробниками та умови яких є співставними умовам договорів укладених між позивачем та ВАТ СКТБ «Комплекс».

Крім того, відповідно до п. 1.20.4. п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Оскільки товари придбані позивачем в наслідок проведення конкурсних торгів, то виходячи з приписів п. 1.20.4. п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ціна товарів, отриманих внаслідок таких торгів є звичайною.

Крім того, до податкового повідомлення-рішення № 0000180843 від 13.04.11 було включено загальну суму збільшеного грошового зобовязання з ПДВ, яка включала суму грошового зобовязання із застосуванням звичайних цін, а також суму грошового зобовязання з ПДВ визначену податковим органом у звязку із встановленням порушення іншої норми законодавства.

Відповідно до п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 985, податкове повідомлення-рішення складається в двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу.

З аналізу викладеної норми вбачається, що у разі здійснення розрахунку грошового зобов'язання суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін податковим органом повинно прийматися окреме податкове повідомлення-рішення на ці суми.

Між тим, позивачем окреме податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобовязання відповідача із ПДВ з застосуванням звичайних цін не приймалося. А тому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем порушено встановлений порядок реалізації владних управлінських повноважень в частині визначення грошових зобовязань відповідача з ПДВ із застосуванням звичайних цін.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. по справі№2а-8328/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 24.01.2012 р.