Ухвала суду № 22048019, 25.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р.Справа № 2а-14068/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі№2а-14068/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельного будинку "ХЛІБ-СІЛЬ" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ТБ«Хліб Сіль», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, та просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0001962310/0 від 29 жовтня 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі №2а-14068/10/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0001962310/0 від 29 жовтня 2010 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі №2а-14068/10/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі №2а-14068/10/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що на підставі направлення від 31.08.2010р. №462, виданого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі ч.І, ч.2 ст.11 Закону України від 4 грудня 2990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Хліб - сіль» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08р. по 30.06.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 р. по 31.06.10 р.

За результатами перевірки складено акт №4360/23-104/32759660 від 04.10.2010 року, в якому зроблені висновки про порушення позивачем п.п.7.4.5.п.7.4. ст.7 Закону України «Про ПДВ» №168/97-ВР від 03.04.97 зі змінами та доповненнями період з 01.01.2008 по 30.06.2010р., встановлено заниження ПДВ у сумі 637 618,9грн. в тому числі за вересень 2009р. - 70 066,75грн., за жовтень 2009р. - 39 024,03грн., за листопад 2009р. - 32 352,72грн., за березень 2010р. - 75 924,15грн., за квітень 2010р. - 54 183,74грн., за травень 2010р. - 58 085,75грн., за червень 2010р. - 133 759,05грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.2. розділу 3 акту перевірки, а саме: перевіркою встановлено порушення: ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Дніпро - Бріг».

29 жовтня 2010р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове ювідомлення - рішення №0001962310/0 про визначення суми податкового зобов'язання за шатежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 943 052,55грн., в тому числі за основним платежем - 637 618,90грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 305 433,65грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що 01.09.2009р. між ТОВ «ТБ «Хліб - сіль» та ТОВ «Дніпро - Бріг» був укладений договір поставки №1256/2 відповідно до умов якого ТОВ «Дніпро - Бріг» продав, а ТОВ «ТБ «Хліб - сіль» придбало продовольчі товари загальною вартістю 4 286 365,67гр. До складу податкового кредиту згідно додатку №5 до декларації по ПДВ віднесено 637 618,9грн.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача в акті перевірки щодо нікчемності правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки відповідачем не доведено на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочин, вчинений між позивачем та ТОВ «Дніпро - Бріг» є нікчемним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів того, що договір, який був укладений між позивачем та ТОВ «Дніпро - Бріг» №1256/2 від 01.09.2009р. визнаний судом недійсним. Також слід зазначити, що до компетенції відповідача не входить визнання договорів недійсними.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним, відповідно до ст.208 господарського кодексу України.

Таким чином правочин, який був вчинений між позивачем та відповідачем є правомірним та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, його недійсність прямо не встановлена зіаконом, а також він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів п.п.2.3.4. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та ншого законодавства», не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

У даному випадку висновки відповідача про те, що договір є нікчемним, що потягло за собою визначення суми ПДВ, віднесеної позивачем до податкового кредиту, неправомірною, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і на фактичних обставинах.

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання відповідача на те, що ТОВ «Дніпро - Бріг», згідно даних автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту має стан 32 і не знаходиться за місцезнаходженням, адреса масової реєстрації, основний вид діяльності - рекламна діяльність.

Позивачем до матеріалів справи приєднано Витяг та Довідку з ЄДР на момент розгляду справи, відповідно до яких у період з 27.07.2009р. по 14.04.2010р. юридичною адресою ТОВ «Дніпро - Бріг» була адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, б.15, к.24, а з 14.04.2010р. юридичною адресою ТОВ «Дніпро - Бріг» була адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, б.47.

Тобто адреса, зазначена у податкових накладних, наданих позивачу на виконання договору поставки №1256/2 від 01.09.2009р. відповідала фактичному розташуванню підприємства.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро - Бріг» до цього часу міститься у ЄДР. Також, позивачем надана до матеріалів справи - Довідка з ЄДРПОУ, відповідно до якої видами діяльності ТОВ «Дніпро - Бріг» є: рекламна діяльність, інша поліграфічна діяльність, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням; консультування з питань комерційної діяльності та управління. Отже одним із основних видів діяльності ТОВ «Дніпро - Бріг» є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до п.п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8- 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності , платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних і засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої події:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.97 №68/97-ВР (зі змінами та доповненнями), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу юдаткового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених іаконодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивачем в межах договору поставки №1256/2 від 01.09.2009р. був отриманий від ТОВ «Дніпро - Бріг» товар, який був оплачений позивачем у безготівковому порядку, ТОВ «Дніпро - Бріг» були надані позивачу податкові накладні від 01.09.09р. № 01/09-02, від 03.09.09р. № 03/09- 03, від 04.09.09р. №04/09-01, від 08.09.09р. №08/09-05, від 10.09.09р. 10/09-03, від 14.09.09р. №14/09-10, від 16.09.09 №16/09-05, від 18.09.09р. №18/09-05, від 21.09.09р. № 21/09-06, від 23.09.09р. №23/09-09, від 25.09.09р. №25/09-02, від 28.09.09р. №28/09-04, від 29.09.09р. №29/09-05, від 30.09.09р. №30/09-17, від 01.10.09р. №01/10-07, від 05.10.09р. №05/10-11, від 07.10.09р. №>07/10-04, від 09.10.09р. №09/10-04, від 12.10.09р. №12/10-04, від 14.09.09р. №14/10-04, від 15.10.09р. №15/10-07, від 16.10.09р. №16/10-05, від 19.10.09р. №19/10-03, від 21.10.09р. №21/10-03, від 23.10.09р. №23/10-03, від 26.10.09р. №26/10-06, від 28.10.09р. №28/10-09, від 30.10.09р. №30/10-06, від 02.11.09р. №02/11-21, від 04.11.09р. №04/11-05, від 05.11.09р. №05/11-09, від 06.11,09р. №06/11 -04, від 09.11.09р. №09/11 -02, від 11.11,09р. № 11/11 -04, від 12.11,09р. №12/11 -09, від 13.11.09р. №13/11-02, від 16.11.09р. №16/11-08, від 18.11.09р. №18/11-01, від 20.11.09р. №20/11-05, від 23.11.09р. №23/11-05, від 25.11.09р. №25/11-06, від 27.11.09р. №27/11-05, від 01.12.09р. №01/12-18, від 03.12.09р. №03/12-06, від 15.12.09р. №04/12-04, від 07.12.09р. №07/12-02, від 09.12.09р. №09/12-02, від 10.12.09р. №10/12-03, від 11.12.09р. №11/12-05, від 14.12.09р. №14/12-09, від 16.12.09р. №16/12-05, від 18.12.09р. №18/12-06, від 21.12.09р. №21/12-04, від 23.12.09р. №23/12-05, від 25.12.09р. №25/12-05, від 30.12.09р. №30/12-02, від 04.01.10р. №04/01-06, від 05.01.10р. №05/01-05, від 06.01.10р. №06/01-01, від 11.01.10р. №11/01-02, від 13.01.10р. №13/01-04, від 15.01.10р. №15/01-04, від 18.01.10р. №18/01-02, від 19.01.10р. №19/01-03, від 20.01.10р. №20/01-04, від 22.01.10р. №22/01-02, від 25.01.10р. №25/01-04, від 27.01.10р. №27/01-06, від 28.01.10р. №28/01-03.

Податкові накладні, надані позивачу ТОВ «Дніпро - Бріг», виписані з додержанням вимог п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Товар, отриманий позивачем від ТОВ «Дніпро - Бріг» був використаний ТОВ «ТБ «Хліб - сіль» в межах власної господарської діяльності, а саме: був реалізований у закладах роздрібної торгівлі позивача, що підтверджується звітом руху товарно - матеріальних цінностей на складі за період з 01.09.2009р. по 30.06.2010р., приєднаним до матеріалів справи.

Отже позивач у відповідності до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 637 618,90грн.

Крім цього висновок відповідача про порушення позивачем положень Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств" та «Про податок на додану вартість», ґрунтується на обставинах діяльності іншої особи, а не позивача. Проте позивач не може відповідати за дії партнера по господарським операціям. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

Відповідно до до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного повідомлення рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі№2а-14068/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2012 р.