Ухвала суду № 22047884, 19.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 р.Справа № 2а-5644/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника позивача Казаренкова М.Ю.

представника позивача Єрьоменко А.В.

представника відповідача Липитинської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-5644/11/2070

за позовом Приватне підприємство "СПС"

до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "СПС" (далі по тексту - ПП "СПС"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова), в якому просив суд визнати не чинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 16.12.2010 року № 0000340700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 р по № 2-а-5644/11/2070 позов ПП "СПС" задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0000340700/0 від 16.12.2010 року.

Відповідач, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції переглянути постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 р. по справі № 2а-5644/11/2070 та скасувати її, прийняти нову постанову, якою відмовити ПП "СПС" в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив постанову суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував. Просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «СПС» з питань достовірності визначення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації за вересень 2010 року, за результатами якої був складений акт перевірки № 3257/07-12/31062161 від 09.12.2010 року.

Відповідно до висновків акту перевірки № 3257/07-12/31062161 від 09.12.2010 року, відповідачем встановлено, що в порушенням вимог п.1.3 ст.1 , п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту по декларації з ПДВ за серпень 2010 року на суму 19416,67 грн., та по декларації з ПДВ за вересень 2010 року на суму 4333,40 грн., що призвело до завищення суми що підлягала бюджетному відшкодуванню по декларації за вересень 2010 року на суму 6416,57 грн., завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за вересень 2010 року на суму 25358,54 грн.

На підставі акту перевірки № 3257/07-12/31062161 від 09.12.2010 року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0000340700/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 6417,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого рішення, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно акту перевірки, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення було встановлення відсутності задекларованих контрагентами позивача: ПП «ХІМТОН» та ТОВ «АПО Харківцукорзбут» податкових зобовязань за серпень 2010 року та ПП «ХІМТОН» за вересень 2010 року.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.

ПП «СПС» зареєстровано як субєкт господарювання-юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та зареєстровано платником податку на додану вартість.

04 січня 2010 року між позивачем ПП «ХІМТОН» укладено договір поставки № 14/05-10-1, відповідно до якого ПП «ХІМТОН» зобовязалось здійснювати поставку позивачу товару, а ПП «СПС» прийняти вказаний товар та оплатити його вартість(т.2 а.с. 15-18).

Крім того, 04 червня 2009 року між ТОВ «АПО Харківцукорзбут» та ПП «СПС» було укладено Договір поставки № 06/09/04-01, відповідно до якого ТОВ «АПО Харківцукорзбут» зобовязалось здійснювати поставку позивачу товару, а ПП «СПС» - прийняти товар та оплатити його вартість (т.1 а.с. 209-211).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, на виконання умов зазначених договорів, позивачем, відповідно до видаткової накладної № 47438 від 30.08.2010 року було придбано у ПП «ХІМТОН» товар: посилювач смаку G ріботід - в кількості 300 кг., вартістю 78001,20 грн. (в т.ч. ПДВ 13000,20 грн.), відповідно до видаткової накладної № 48261 від 29.09.2010 року було придбано у ПП «ХІМТОН» : посилювач смаку G ріботід в кількості 100 кг., вартістю 26000,40 грн. (в т.ч. ПДВ 4 333,40 грн.) та відповідно до видаткової накладної № 2118 від 03.08.2010 року було придбано у ТОВ «АПО Харківцукорзбут» товар цукор в кількості 5,0 тонн, вартістю 38500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6416,67 грн)(т.1 а.с. 225, т.2 а.с.22-23).

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відповідно до платіжних доручень позивача встановлено, що останнім було в повному проведено розрахунок за придбаний у ПП «ХІМТОН» та ТОВ «АПО Харківцукорзбут» товар.

Придбані у контрагентів товари в подальшому використовувалися позивачем у власній господарській діяльності, а саме: для виготовлення приправ, желе і киселів.

Крім того, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ПП «ХІМТОН» та ТОВ «АПО Харківцукорзбут» на відповідні партії товарів, які були поставлені позивачеві, були виписані податкові накладні: від 30.08.2010 року № 100830013, від 29.09.2010 року № 100929024, від 03.08.2010 року № 1925, які містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість": порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами

Крім того, колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява №3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже доводи відповідача про відсутності задекларованих контрагентами позивача: ПП «ХІМТОН» та ТОВ «АПО Харківцукорзбут» податкових зобовязань за серпень 2010 року та ПП «ХІМТОН» за вересень 2010 року, не можуть бути взяті до уваги в якості належного обґрунтування відповідачем твердження про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законом України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-5644/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Жигилій С.П.

Судді(підпис)

(підпис)Перцова Т. С. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 24.01.2012 р.