Ухвала суду № 22047759, 24.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/6741/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від23.08.2011р. по справі№2а-1670/6741/11

за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Глобинський елеватор"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

10.08.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор"( далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області ( далі відповідач) про скасування податкових повідомленнь-рішеннь.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000072301/511 від 04 березня 2011 року та № 0000082301/512 від 04 березня 2011 року.

Стягнено з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду 23.08.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства. Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобинський елеватор” до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до направлення від 31.01.2011 року № 394/000394, наказу Кременчуцької ОДПІ від 31.01.2011 року № 487 та постанови слідчого СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ старшого лейтенанта податкової міліції Шепеля Віталія Дмитровича від 24.01.2011 року державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах з ПП “Агрокомелеватор” за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:- п.5.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 335/94 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 371996,75 грн.- п.п. 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.- п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 167/97- ВР від 03.04.1997 року в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 297597 грн.

За результатами перевірки складено акт № 766/23-209/34235752 від 21.02.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301 яким визначено зобовязання з податку на прибуток в розмірі 464995,93 грн. та № 0000082301 яким нарахований податок на додану вартість в сумі 371996,25 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" в порядку адміністративного оскарження звернулося до Кременчуцької ОДПІ зі скаргою за результатом розгляду прийнято рішення № 1242/10/25-016 від 18.05.2011 року яким податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301, № 0000082301 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач звернувся з скаргою до ДПА в Полтавській області за результатом розгляду якої прийнято рішення № 1242/10/25-016 від 18.05.2011 року яким податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301, № 0000082301 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Звернувшись з повторною скаргою до ДПА України за результатом якої прийнято рішення №13566/6/25-0115 від 27.07.2011 року яким податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301, № 0000082301, рішення ДПА в Полтавській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятих податкових повідомленнь - рішеннь Кременчуцької ОДПІ від 04.03.2011 року № 00000072301, № 0000082301.

Як вбачається зі статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що правомірно проведено перевірку позивача.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" 20.02.2006 року зареєстроване державним реєстраторм Глобинської районної державної адміністрації у Полтавській області та взято на податковий облік Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ.

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100246105.

Відповідно до укладених договорів між ТОВ "Глобинський елеватор" (надалі - покупець) та ПП “Агрокомелеватор” (надалі - постачальник) постачальник зобов'язується поставити зернопродукти, а покупець прийняти і оплатити товар.

В матеріалах справи наявний договір №139 від 07 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 12,770 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 50696,90 грн., що підтверджується накладною №25 від 07.10.2010 року, податковою накладною від 07.10.2010 року, платіжним дорученням № 1884 від 12.10.2010 року, накладними, складськими квитанціями на зерно ( № 2488, 2487, 2489), договір № 140 від 07 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 78,289 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 310807,33 грн. , що підтверджується накладною № 24 від 07.10.2010 року, податковою накладною від 07.10.2010 року, платіжним дорученням, накладними (№ 2, 3, 4, 207, 211,142, 200, 203, 205, 204, 206, 207, 208, 211, 213, 214, 215, 216, 217,222, 223) складськими квитанціями на зерно ( № 2459, 2404, 2406, 2393, 2414, 2433. 2438, 2435, 2453, 2465, 2507, 2486), договір № 142 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 10,562 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 41931,14 грн. , що підтверджується накладною № 27 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010 року, платіжним дорученням № 1880 від 12.10.2010 року, довіреністю №21, накладною №1, складськими квитанціями на зерно ( № 2492,2494), договір № 143 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості11,205 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 44483,85 грн., що підтверджується накладною №28 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010року, платіжним дорученням № 1881, довіреністю, накладними (№ 3,4, 6), складськими квитанціями на зерно ( № 2496, 2495, 2497), договір № 144 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 14,664 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 21966,67 грн. , що підтверджується накладною №26 від 08.10.2010 року податковою накладною від 08.10.2010року, платіжним дорученням № 1882, довіреністю, накладною № 1,складськими квитанціями на зерно (№2513,2498, 2515), договір № 145 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 2,205 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 8753,85 грн., що підтверджується накладною №30 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010 року, платіжним дорученням № 1883, довіреністю, накладною № 1,складськими квитанціями на зерно (№ 2536, 2538), договір № 146 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 60,163 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 238847,11 грн., що підтверджується накладною №29 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010 року, платіжним дорученням № 1885 від 12 жовтня 2010 року, довіреністю, накладною № 1,209,210,218, 220, 219, 221, 226 складськими квитанціями на зерно (№ 2534, 2458, 2461,2499, 2512, 2526, 2535 ), договір № 160 від 15 жовтня 2010 року про поставку кукурудзи в кількості 99,491 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 157195,78 грн., що підтверджується накладною № 36 від 15.10.2010 року, податковою накладною від 15.10.2010 року, платіжним дорученням № 1975, довіреністями, накладною № 1, 2, складськими квитанціями на зерно (№ 2602, 2599, 2600, 2601, 2598, 2597, 2596, 2655), договір № 161 від 15 жовтня 2010 року про поставку кукурудзи в кількості 133,527 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 210972,66 грн., що підтверджується накладною № 37 від 15.10.2010 року, податковою накладною від 15.10.2010 року, платіжним дорученням № 1974, довіреністями, накладними (№ 118, 121, 128, 129, 130, 212, 224,232, 228, 231, 239, 5, 6, 254, ) складськими квитанціями на зерно (№ 2604, 2345, 2348, 2466, 2519, 2545, 2562, 2574, 2612, 2655 ), договір № 163 від 18 жовтня 2010 року про поставку кукурудзи в кількості 48,077 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 75961,66 грн., що підтверджується накладною № 40 від 18.10.2010 року, податковою накладною від 18.10.2010 року, платіжним дорученням № 1976, довіреністю, накладними (№ 113,265, 267, 261, 264, 270, 272, )складськими квитанціями на зерно (№ 2326, 2632, 2627, 2641, 2625), № 166 від 21 жовтня 2011 року, про поставку соняшника в кількості 147,162 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 623966,88 грн. , що підтверджується накладною № 41 від 21.10.2010 року , податковою накладною, складськими квитанціями на зерно (№ 2671,2529, 2526, 2549, 2546, 2547, 2548, 2559, 2570, 2576, 2573, 2617, 2618, 2611, 2619, 2630, 2626, 2631, 2672), довіреністю №24, накладними (№ 225, 227,229, 230, 234, 235, 233, 236, 237,1, 2, 3, 4, 252, 256, 259, 295, 257,258, 262, 263, 266, 260).

Також встановлено, що договорами поставки не передбачено здійснення перевезення позивачем сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарська продукція була реалізована ТОВ "Кернел - Трейд" відповідно до договору № П-1220/17/11 від 06.10.2010 року, № П-1688/17/11 від 04.10.2010 року, № П-2022/17/11 від 21.10.2010 року та підтверджується видатковими накладними, та податковими накладними, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, що зазначені вище.

Таким чином,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надані всі документи на підтвердження реальності укладених договорів поставки та документи на підтвердження використання товару у своїй господарській діяльності.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що договори украдені з ПП “Агрокомелеватор” завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обгрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між нашим підприємством та нашими контрагентами є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В даному випадку відповідач не довів, що договори поставки, укладені між позивачем та ПП “Агрокомелеватор” суперечать чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тобто порушують публічний порядок.

Також , колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається які саме документи первинної документації відсутні у позивача та які не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", доказів визнання договорів поставки не дійсними, чи інших обґрунтованих пояснень та доказів щодо зазначеного порушення податковим органом суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій факт використання у власній господарській діяльності, а відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобинський елеватор” до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2011р. по справі№2а-1670/6741/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБондар В.О.

Судді Кононенко З.О. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2012 р.