Ухвала суду № 22047723, 24.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/4474/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від29.08.2011р. по справі№2а-1670/4474/11

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Кременчукнафтогаз"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство закритого типу "Кременчукнафтогаз"( далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області( далі відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004682301/1622 від 13.05.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Кременчукнафтогаз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0004682301/1622 від 13.05.2011 року.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Кременчукнафтогаз" (код ЄДРПОУ 13940288) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду 29.08.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд першої інстанції вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0004682301/1622 від 13.05.2011 року. За таких обставин, судом першої інстанції зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Акціонерне товариство закритого типу "Кременчукнафтогаз" зареєстроване як юридична особа 15.12.1993 року розпорядженням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (а.с. 83).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 23697887 (а.с. 84).

Кременчуцькою ОДПІ на підставі повідомлення від 11.04.2011 року № 13687/10/23-113 та наказу № 1815 від 11.04.2011 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Акціонерного товариства закритого типу "Кременчукнафтогаз" з питань взаємовідносин з ТОВ "Промелектромонтаж" за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року (а.с. 16-17).

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 2493/23-209/13940288 від 22.04.2011 року, в яком вказано на порушення позивачем вимог п. п. 7.2.1, п. 7.2, п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5 п. 7.4., п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, ч. ч. 1, 5 ст. 203, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині заниження ПДВ загалом в сумі 15 440 грн. 85 коп., в т.ч.: за червень 2009 року в сумі 432 грн., за серпень 2009 року в сумі 2 502 грн., за вересень 2009 року в сумі 9 125 грн. 72 коп., за жовтень 2009 року в сумі 3 381 грн. 13 коп. (а.с. 19-28).

Відповідно до висновку акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004682301/1622 від 13.05.2011 року, яким АТЗТ "Кременчукнафтогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів" в розмірі 19 301 грн. 06 коп., в тому числі 15 440 грн. 85 коп. - за основним платежем та 3 860 грн. 21 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 5).

Як вбачається з п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Відповідно до п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або датаотримання податкової накладної,що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до акту про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Промелектромонтаж" (код ЄДРПОУ 32703995) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року встановлено порушення останнім ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України (а.с. 37-71). Крім того, перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР та ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (а.с. 71). В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ "Промелектромонтаж" встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку, що господарські відносини АТЗТ "Кременчукнафтогаз" з ТОВ "Промелектромонтаж" носять фіктивний характер.

Також судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у перевіряємому періоді АТЗТ "Кременчукнафтогаз" придбало у ТОВ "Промелектромонтаж" товарно-матеріальні цінності, а саме: коректори СПГ-741, перетворювачі абсолютного тиску, термоперетворювач опору, перетворювач різниці тиску.

Дані господарські операції були проведені без укладення письмового договору поставки.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій матеріали справи містять копії: податкових накладних, накладних (а.с. 94, 98, 102, 106, 163); рахунків-фактур (а.с. 93, 97, 101, 105, 162); платіжних доручень (а.с. 92, 96, 100, 104, 161).

Придбані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом їх реалізації Приватному підприємству "Інженерний центр "Енергоексперт". Факт підтверджується належним чином оформленими первинними документами: податковими та видатковими накладними, рахунками (а.с. 109-114).

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між АТЗТ "Кременчукнафтогаз" (Замовник) та ТОВ "Промелектромонтаж" (Виконавець) 01.07.2009 року укладено договір № 04-07-09 на ремонт, випробування, забезпечення повірки систем обліку теплової енергії, природного газу та інших послуг (а.с. 186).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії: - податкових накладних (а.с. 121, 141, 132, 151);- актів здачі-приймання робіт (а.с. 120, 131, 140, 150);- рахунків-фактур. (а.с. 119, 130, 139, 149);- платіжних доручень (а.с. 118, 129, 138, 148).

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність здійснення господарських операцій між АТЗТ "Кременчукнафтогаз" та ТОВ "Промелектромонтаж". Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за червень, серпень, вересень, жовтень 2009 року суму в розмірі 15 440 грн. 85 коп. по взаємовідносинах з ТОВ "Промелектромонтаж".

Висновок податкового органу щодо відсутності підстав для віднесення даної сум ПДВ до податкового кредиту є необґрунтованим та безпідставним, оскільки підприємство сформувало свій податковий кредит, в порядку встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку АТЗТ "Кременчукнафтогаз" та ТОВ "Промелектромонтаж" належним чином оформили договірні правовідносини, які мали реальний характер, та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Копії актів виконаних робіт та податкових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, що зазначені вище. Відповідач не заперечує факт оплати позивачем вартості товарно-матеріальних цінностей на користь ТОВ "Промелектромонтаж" та правомочність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних товарів (послуг).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкової інспекції про порушення позивачем вимог п. п. 7.2.1, п. 7.2, п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5 п. 7.4., п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, ч. ч. 1, 5 ст. 203, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено заниження АТЗТ "Кременчукнафтогаз" ПДВ загалом в сумі 15 440 грн. 85 коп., здійснені при помилковому розумінні норм діючого законодавства України і фактичних обставин справи.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно нікчемності укладених між позивачем та контрагентом угод , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обгрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між нашим підприємством та нашими контрагентами є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо заниження позивачем податку на додану вартість за червень, серпень, вересень, жовтень 2009 року загалом в сумі 15 440 грн. 85 коп., а отже - правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0004682301/1622 від 13.05.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій з купівлі товарно-матеріальних цінностей та факт використання таких цінностей у власній господарській діяльності, а відтак АТЗТ "Кременчукнафтогаз" доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту за червень, серпень, вересень, жовтень 2009 року суми ПДВ, що сплачена в ціні придбаних ТМЦ та отриманих послуг, в розмірі 15 440 грн. 85 коп.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, щодо нікчемності укладених угод відповідно до 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України, є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. по справі№2а-1670/4474/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБондар В.О.

Судді Кононенко З.О. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2012 р.