Ухвала суду № 22047520, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-5835/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. по справі№2а-5835/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєгастар"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова за участю прокуратури Комінтернівського району м.Харкова

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мєгастар", звернувся до суду з позовною заявою до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про визнання незаконним (протиправним) та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 березня 2011 року № 0000070070/0 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1190543,00 (один мільйон сто дев'яносто тисяч п'ятсот сорок три) гривні та визначення штрафної санкції у розмірі 1 (однієї) гривні, складеного Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі акту позапланової виїзної перевірки з питань правомірності залишків від'ємного значення податку на додану вартість від 16.03.2011 р. за № 238/07- 010/34329672. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що фахівцями податкової інспекції при проведенні перевірки невірно застосовані до р.26 декларації з податку на додану вартість положення п.п.15.3.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ та п.102.5 ст.102 ПК України, внаслідок чого прийняте за результатами перевірки рішення підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від19.07.2011р. адміністративний позов задоволено: визнано незаконним (протиправним) та скасовано податкове повідомлення - рішення від 25 березня 2011 року № 0000070070/0 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1190543,00 (один мільйон сто дев'яносто тисяч п'ятсот сорок три) гривні та визначення штрафної санкції у розмірі 1 (однієї) гривні, складене Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі акту позапланової виїзної перевірки з питань правомірності залишків від'ємного значення податку на додану вартість від 16.03.2011 р. за № 238/07- 010/34329672.

Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від19.07.2011р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що видане свідоцтво серії А 01 № 072263 та взятий на податковий облік у ДПІ Комінтернівського району м.Харкова. Згідно довідки №5702 ЄДРПОУ основним видом діяльності підприємства з КВЕД є організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; купівля та продаж власного нерухомого майна; інші види рекреаційної діяльності; діяльність кафе тощо.

У період з 23.02.2011 року по 16.03.2011 року фахівцями відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мєгастар» з питань правомірності залишків від'ємного значення податку на додану вартість, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації ПДВ), що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

За результати перевірки складено акт від 16.02.2011 року № 238/07-010/34329672, яким встановлено: підтвердження відображеного ТОВ «Мєгастар» у декларації з ПДВ за січень 2011 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, який підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.26) у розмірі 3446391,00 грн.; порушення п.п.15.3.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ та п.102.5 ст.102 ПК України в частині завищення суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.26) по декларації з ПДВ за січень поточного року у розмірі 1190543, 00 грн.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття відносно позивача по справі податкового повідомлення рішення форми «В4» від 25.03.2011 року № 0000070070/0, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1190543,00грн.

Із акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки фахівцями податкового органу встановлено віднесення підприємством до рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість за січень поточного року суми податків по податковим накладним , виписаним у строки понад 1095 днів. На підставі чого зроблено висновок про завищення підприємством залишку від'ємного значення у сумі 1190543,00 грн.

Проте, приписами ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.102 ПК України регулювалися (ться) питання застосування строків давності, в тому числі на повернення надміру сплачених або відшкодування податків та зборів (обов'язкових платежів).

Також встановлено, що відповідач посилається на порушення підприємством положень п.102.5 ст.102 ПК України норми якого визначають, що заяви про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених законодавством, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник податків має фактичну переплату із вказаного податку до бюджету і коли він має право на його відшкодування у визначеній законодавством процедурі, в тому числі шляхом подання відповідної заяви.

П. 200.4 ст.200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.(п.200.6 ст.200 ПК України)

Порядок оформлення права на отримання бюджетного відшкодування визначена п.200.7 ст.200 ПК України згідно положень якого платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Із акту перевірки позивача, декларації з податку на додану вартість за січень поточного року не вбачається, що позивач маючи право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, бажав його фактично отримати, тобто заповнював рядок 25 декларації (сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, в т.ч п.п.25.1 на рахунок платника податку та п.п.25.2 у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) та подавав відповідні заяви в порядку визначеному наказом ДПА України та ГУ Держказначейства від 02.07.1997 року № 209/72 «Про порядок відшкодування податку на додану вартість».

Враховуючи викладене, відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.102.5 ст.102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. по справі№2а-5835/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГригоров А.М.

Судді Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2012 р.