Ухвала суду № 22047491, 18.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/7844/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011р. по справі№2а-1670/7844/11

за позовом Приватного підприємства "Камтер"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

30.09.2011 року Приватне підприємство "Камтер" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0005271502/2709 від 23.08.2011 року.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 11.11.2011 року позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23.08.2011 №0005271502/2709.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що правомірно сформував податковий кредит за перевіряємий період, доводи відповідача на нікчемність угод з підстав відсутності необхідних умов для результатів відповідної господарської, трудових та матеріальних ресурсів та відсутністю спрямованістю настання правових наслідків за відповідним правочином, укладеними між позивачем та його контрагентом, відповідно до яких податковим органом були виявлені порушення податкового законодавства, є безпідставними. Крім того, перевіряючими зафіксовані порушення позивачем положень Податкового кодексу України, у той час як спірні правовідносини на той час були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість".

Кременчуцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження у звязку із неприбуттям до судового засідання сторні, належним чином повідомлених про чату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 29.07.2011 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Камтер" по питанню взаємовідносин з ПП "Калісто" за період з 01.06.2010 рокупо 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 5245/15-322/31020467 від 29.07.2011 року, в якому відображені порушення позивачем вимог частин 1, 2 статті 215, частин 1, 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, статей 185, 187, 198, 201, пункту 206.1 статті 206 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшується сума податкового кредиту за червень - липень 2010 року на 27166,67 грн; по декларації за червень 2010 року зменшується сума податкових зобов'язань на 13050 грн; за червень-липень 2010 року занижено податкове зобов'язання та за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 14116 грн, а саме: за червень 2010 року на суму 12767 грн та за липень 2010 року на суму 1349 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005271502/2709 від 23.08.2011 року, яким ПП "Камтер" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 17645 грн, в тому числі 14116 грн - за основним платежем та 3529 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит за перевіряємий період, доводи відповідача на нікчемність угод з підстав відсутності необхідних умов для результатів відповідної господарської, трудових та матеріальних ресурсів та відсутністю спрямованістю настання правових наслідків за відповідним правочином, укладеними між позивачем та його контрагентом, відповідно до яких податковим органом були виявлені порушення податкового законодавства, є безпідставними. Крім того, перевіряючими зафіксовані порушення позивачем положень Податкового кодексу України, у той час як спірні правовідносини на той час були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Висновки відповідача щодо порушень податкового законодавства з боку ПП "Камтер" грунтуються на наступних обставинах.

ПП "Камтер" у червні та липні 2010 року в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Калісто" сформовано податковий кредит на суму 27166,67 грн, а саме: за червень 2010 на суму 25817,4 грн та за липень 2010 року на суму 1349,27 грн.

Згідно останньої поданої ПП "Калісто" декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2010 року випливає, що основні фонди у даного підприємства відсутні, з липня 2010 року податкова звітність ПП "Калісто" визнана як "неподаткова". ПП "Калісто" присвоєно стан "8" (внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням), а рішенням Світловодської ОДПІ від 05.05.2011 останньому анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Як свідчить акт перевірки, фактично у ПП "Калісто" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Крім того, в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і обєкт оподаткування податком на додану вартість.

На підставі викладеного Кременчуцькою ОДПІ зроблено висновок про відсутність у ПП "Камтер" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських можливостей, господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Останнє, на думку вдповідача, свідчить про відсутність наміру ПП "Камтер" створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер, а податковий кредит сформований даним контрагентом недійсний.

Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзацу 1 підпункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в результаті порушення статей 185, 187, 198 та пункту 206.1 статті 206 Податкового кодексу України, якого, як встановлено в ході розгляду справи, ПП "Камтер" не вчиняв в силу регулювання спірних правовідносин в червні 2010 року нормами Закону України "Про податок на додану вартість".

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що порушень позивачем норм Закону України "Про податок на додану вартість" перевіркою встановлено не було.

Оскільки, ПП "Камтер" порушень статей 185, 187, 198 та пункту 206.1 статті 206 Податкового кодексу України вчинено не було, то і правові підстави для застосування до останнього спірним податковим повідомленням-рішенням відповідальності за вказані порушення відсутні.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що позивачем на підтвердження правомірності включення в червні та липні 2010 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 27166,66 грн були долучені первинні документи, а саме: податкові накладні, акти прийому-передачі, дефектна відомість, квитанції до прибуткових касових ордерів, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), договір оренди складського зберігання, акт прийомки складського приміщення по договору оренди, вантажно-митні декларації, експертний висновок, контракт, специфікація, виписки за особовим рахункам, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, договір на виконання послуг з додатком, рахунок на оплату, акт надання послуг, рахунки, накладну, договір купівлі-продажу партії продукції, акт виконаних робіт по передпродажній підготовці шинелей, акт огляду шинелей, договір відповідального зберігання з правом використання.

Посилання податкового органу в акті перевірки на той факт, що 05.05.2011 року ПП "Калісто" було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, як на обставину, що позбавляє позивача права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту червня-липня 2010 року, судом не приймається до уваги, оскільки анулювання свідоцтва відбулося пізніше, ніж здійснювалися господарські операції між позивачем та ПП "Калісто".

Також, судом першої інстанції обгрунтовано не взяті до уваги посилання відповідача на відсутність у ПП "Калісто" трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, оскільки чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси.

Таким чином, колегія суддів з огляду на хибність висновків Кременчуцької ОДПІ щодо порушень з боку ПП "Камтер" податкового законодавства, та невідповідності таких висновків обставинам справи, погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23.08.2011 року № 0005271502/2709.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ПП "Камтер" обґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011р. по справі№2а-1670/7844/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяРальченко І.М.

Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.