Ухвала суду № 22047474, 19.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 р.Справа № 2а-10520/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2011р. по справі№2а-10520/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

про нарахування та зобовязання оплатити грошове зобовязання,

ВСТАНОВИЛА:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великим платниками податків у місті Харкові (далі по тексту СДПІ ВПП у м. Харкові, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ- 5» (далі по тексту ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», відповідач), в якому просив прийняти рішення, яким нарахувати та зобов'язати відповідача сплатити до Державного бюджету України грошове зобов'язання, визначене СДПІ ВПП у податковому повідомленні-рішення від 23.06.2011 року № 0000390843, у розмірі у розмірі 772540,00грн. (основний платіж - 772.539,00грн., штраф - 1,00грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 р. по справі № 2а-10520/11/2070 адміністративний позов СДПІ ВПП у місті Харкові до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" про нарахування та зобов'язання оплатити грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 772.541,00грн. - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 р. по справі № 2а-10520/11/2070; прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги СДПІ ВПП у м. Харкові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.129 Конституції України, ст.159 КАС України, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, пп.1.20.1, пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Стверджує, що позивачем було завищено податковий кредит за березень 2011 року на суму 772538,75 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з придбання природного газу у ТОВ «Укренергохолдінг» за цінами, що значно вищі за звичайні.

Відповідач в наданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу СДПІ ВПП у м. Харкові без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Зазначив, що відповідачем при визначенні рівня звичайної ціни на природний газ не було встановлено необхідних для цього обставин, а саме: кількості постачальників природного газу, які постачали природний газ протягом березня 2011 року для промислових підприємств, що розташовані на території м. Харкова, ціни, за якою здійснювалось постачання природного газу протягом березня 2011 року; не сформовано середньої ціни природного газу, який постачався для промислових підприємств, що розташовані на території м. Харкова протягом березня 2011 року; не порівняно середньої ціни природного газу, який постачався для промислових підприємств, що розташовані на території м. Харкова протягом березня 2011 року, з ціною, за якою постачався природний газ для ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдінг»; не з`ясовано, чи відповідає ціна, за якою було реалізовано природний газ з боку ПрАТ «Природні ресурси» на користь Концерну «Гео Альянс» в березні 2011 року ціні, яка склалась на ринку ідентичних товарів в цей період, чи є така ціна невиправдано заниженою та економічно необґрунтованою. Посилаючись на листи Національної комісії з регулювання електроенергетики, Харківської торгівельно-промислової палати, ПАТ «Харківміськгаз», вказує на те, що протягом березня 2011 року промспоживачам м. Харкова та області природний газ відпускався за цінами 2282,00 грн. за тис. куб.м. без ПДВ та цільової надбавки, та 2793,17 грн. за тис. куб.м., з урахуванням ПДВ та цільової надбавки. Вказує, що ПрАТ «Природні ресурси» та Концерн «Гео Альянс» є пов`язаними особами, а відтак, ціна природного газу за угодою між цими підприємствами не є справедливою ринковою ціною. Враховуючи викладене, стверджує, що позивачем невірно було визначено рівень звичайної ціни на природний газ в березні 2011 року, виходячи виключно з ціни природного газу за угодою між ПрАТ «Природні ресурси» та Концерн «Гео Альянс». Вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит по операціям з придбання природного газу у ТОВ «Укренергохолдінг», виходячи зі справедливої ринкової ціни даного товару в розмірі 2279,50 грн. за тис. куб.м.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2011р. СДПІ по РВПП у м.Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (ідентифікаційний код - 05471230) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 р. по правовим відносинам з ТОВ «Укренергохолдінг» (ідентифікаційний код - 34628035).

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 10.06.2011 р. №1643/43-010/05471230 (а.с.10-13), яким зафіксовано порушення ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» вимог п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 772539,00 грн.

На підставі вказаного висновку акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000390843 від 23.06.2011 року про збільшення ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 772540,00 грн., в т.ч. за основним платежем 772539,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,0 грн. (а.с.17).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» до ДПА в Харківській області.

За результатами розгляду даної скарги ДПА в Харківській області було прийнято рішення № 12230/7/25-103 від 07.07.2011 року, яким з посиланням на п.2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1440/18735, відповідача було повідомлено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, та зобов`язано СДПІ ВПП у м. Харкові звернутися до суду з позовом про збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість, із застосуванням звичайних цін (а.с.20).

На виконання зазначеної вказівки позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Так, судом першої інстанції зазначено, що позивачем як суб`єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості заявленої вимоги до відповідача на суму 772540,00 грн., та не подано до суду доказів наявності у спірних правовідносинах визначених ст.37 Податкового кодексу України підстав виникнення податкового обов'язку.

Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що передумовою для звернення СДПІ ВПП у м. Харкові до суду з даним позовом слугував висновок акту перевірки від 10.06.2011 року про порушення ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 772539,00 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), утому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз.1 п. 198.3); право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз.2 п. 198.3).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для висновку про порушення відповідачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України стало включення відповідачем до складу податкового кредиту у березні 2011р. сум ПДВ, що були нараховані на вартість придбаного у ТОВ «Укренергохолдінг» природного газу по ціні 2.279,5грн. за тис.м.куб., яка, на думку позивача, перевищує рівень звичайних цін на даний товар (1.550,00грн. без ПДВ).

Колегія суддів вважає таке твердження позивача необґрунтованим та таким, що спростовується встановленими у справі фактичними обставинами, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин положення ст.39 Податкового кодексу України, якими регламентовано порядок визначення звичайних цін, не набрали чинності, при наданні оцінки правомірності формування рівня звичайної ціни у спірних правовідносинах підлягають положення п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибукту підприємств». При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави проведення перевірки, враховуючи період проведення перевірки (10.06.2011 р.), регламентовано Податковим кодексом України.

Як встановлено п.п. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

З положень наведеної норми закону слідує, що за загальним правилом звичайною ціною товару є ціна договору, котрий був укладений між взаємно незалежними (як юридично, так і фактично) сторонами, за наявності у сторін добровільного наміру досягти згоди з істотних умов договору, за умови можливості реального виконання зобов'язань за договором без докладання сторонами значних додаткових зусиль (в тому числі й витрат).

Згідно з п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01.07.2010р. між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (в якості покупця) та ТОВ Укренергохолдінг» (в якості постачальника) було укладено договір №Г-10/48, предметом якого є поставка природного газу (а.с.114-115).

Згідно з п.1.2 названого договору покупець є кінцевим споживачем газу.

Як встановлено судом першої інстанції та визнанється відповідачем в акті перевірки, що у березні 2011р. ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» було включено до складу податкового кредиту ПДВ по складеним за даним договором ТОВ «Укренергохолдінг» податковим накладним №53 від 03.03.2011р. на загальну суму 5.000.000,00грн. (в тому числі ПДВ - 833.333,33грн.) та №182 від 12.03.2011р. на загальну суму 9.773.588,00грн. (в тому числі ПДВ - 1.628.931,33грн.).

Вартість тис.м.куб. природного газу за переліченими накладними склала - 2.279,5грн., цільова надбавка - 45.59грн., ПДВ - 455,9грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 10.06.2011р. №1643/43-010/05471230, позивач вважає звичайною ціною на природний газ у березні 2011 року ціну в розмірі 1860,00 грн., в т.ч. ПДВ 310,00 грн., яка склалася в рамках поставки природного газу ПрАТ «Природні ресурси» на адресу Концерну «Гео Альянс», який, у свою чергу, є постачальником ТОВ «Укренергохолдінг».

Однак, слід відмітити, що податковим органом не наведено жодних фактичних даних, які б засвідчували співставність умов господарських операцій з поставки природного газу в кожній з ланок поставки природного газу у спірних правовідносинах, а саме: ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» - ТОВ «Укренергохолдінг» - Концерн «Гео Альянс» - ПрАТ «Природні ресурси».

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що при проведенні перевірки та складанні вищевказаного акту, СДПІ ВПП у м. Харкові не досліджувались питання кількості (обсягу) товарів за правочинами, що були вчинені при поставці товару в кожній окремій ланці, питання строків виконання зобов'язань за цими правочинами, питання умов платежів, ані питання наявності у ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» реальної можливості без вжиття додаткових зусиль укласти договір поставки з ПрАТ «Природні ресурси» та здійснити транспортування газу до місцезнаходження виробничих об'єктів ПАТ без додаткових зусиль, будь-які інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну товару.

Колегія суддів зауважує, що рівень звичайної ціни на природний газ у березні 2011 року позивачем визначено, виходячи виключно з даних актів перевірок діяльності ТОВ «Укренергохолдінг» та ПрАТ «Природні ресурси», тобто, договори та первинні документи по правочинам між ПрАТ «Природні ресурси» та Концерном «Гео Альянс» позивачем не досліджувались, а умови вказаних договорів не порівнювались із умовами договору між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та ТОВ «Укренергохолдінг».

Зі змісту складеної Переяслав-Хмельницькою ОДПІ довідки від 02.06.2011р. №283/23-0/34628035 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укренергохолдінг» ідентифікаційний код - 34628035 щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (ідентифікаційний код - 05471230), їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2011р.», складеної СДПІ ВПП у м. Києві довідки від 03.06.2011р. №1194з/41-238/33100376 «Про результати невиїзної перевірки ПрАТ «Природні ресурси» (ідентифікаційний код - 33100376) з питання правових відносин з Концерном «Гео Альянс» (ідентифікаційний код - 33996183) за березень 2011 р.», складений ДПІ у Печерському районі м. Києва лист від 01.06.2011р. №19887/7/23-1110, неможливо встановити жодної з перелічених законодавцем в п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обставин (параметрів), котрі визначають співставність умов договорів з постачання природного газу.

Колегією суддів взято до уваги ту обставину, що ПрАТ «Природні ресурси» та ТОВ «Гео Альянс» є пов`язаними особами у розумінні пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, оскільки власниками ПрАТ «Природні ресурси» та Концерну «Гео Альянс» є Группа «Гео Альянс» (а.с.123).

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порівняння позивачем в акті перевірки ціни на природний газ за договором між ТОВ "Укренергохолдінг" (продавець) та відповідачем (покупець) із ціною природного газу за договором ПрАТ "Природні ресурси" (продавець) та Концерном "Гео Альянс" (покупець) є неспроможним, оскільки ПрАТ «Природні ресурси» є єдиним постачальником Концерна «Гео Альянс», а останній, у свою чергу, є постачальником контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдінг», а відтак, реалізація ТОВ «Укренергохолдінг» природного газу на адресу ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» за тією ж ціною, по якій реалізовувався газ ПрАТ «Природні ресурси» на адресу Концерну «Гео Альянс», у розумінні ч.2 ст.3 Господарського кодексу України не мала б жодного економічного обґрунтування та не призвела б до отримання прибутку.

Крім того, враховуючи, що відповідно до листа ПАТ «Харківміськгаз» № 21/3840 від 12.09.29011 року, на території міста Харкова постачання природного газу, в тому числі в березні 2011 року, здійснювали також декілька постачальників: ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», ХФ «ДК Газ України» НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Укрнадраресурс», ТОВ «Укренергохолдінг», ТОВ «Веста», ТОВ «Компанія Резерв», ТОВ «Прогрес-ресурс», ТОВ «Енергопром-2007», ТОВ «Енерго-Альянс-2005», ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз України», ТОВ «Промсервіс», ТОВ «Континент-Трейд», ТОВ «Газторг Україна», ТОВ «Бітімплекс Енерджи Груп», ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (а.с.117).

Однак, позивачем при проведенні перевірки та визначення рівня звичайної ціни на природний газ не було досліджено договорів поставки газу, укладених жодним із зазначених підприємств.

Відповідно до листа Харківської торгово-промислової палати від 11.08.2011 р., за інформацією Національної комісії регулювання електроенергетики України граничні ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання без урахування податку на додану вартіть, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом в березні 2011 року складала 2282,00 грн.; у постачальників природного газу за нерегульованим тарфом 2793,17 грн. за тис. куб.м. (з урахуванням ПДВ та цільового збору) (а.с.118).

Згідно з листом Харківського територіального представництва НКРЕ від 27.07.2011 року № 30-20-33/413 промисловим споживачам міста Харкова та області було відпущено природний газ в середньому за цінами, встановленими відповідно до постанов НКРЕ України, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цілдьової надбавки та тарифу на постачання, протягом березня 2011 року за ціною 2282,0 грн. за тис. куб.м. (а.с.119).

Колегія суддів зазначає, що постановою НКРЕ від 28.02.2011 року № 300 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", чинною на час виникнення спірних правовідносин, затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2282,00 грн. за 1000 м3.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що відповідач ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», котрий є кінцевим промисловим споживачем природного газу, має ліцензію НКРЕ серії АВ №507799 на виробництво електричної енергії, ліцензію Харківської ОДА серії АВ №331372 на транспортування теплової енергії, ліцензію НКРЕ серії АВ №501414 на виробництво теплової енергії, здійснював придбання природного газу у ТОВ «Укренергохолдінг» у березні 2010р. за ціною (2279,50 грн. за тис.куб.м. без ПДВ), що не перевищує ціни, встановленої постановою НКРЕ від 28.02.2011р. №300.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставним висновок СДПІ ВПП у м. Харкові про придбання позивачем природного газу у ТОВ «Укренергохолдінг» у березні 2011 року за ціною, що перевищує звичайну.

Колегія суддів відмічає, що висновок про придбання ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» природного газу за ціною, що перевищує рівень звичайних цін, і встановлення факту заниження грошового зобов'язання з ПДВ на 772.539,00грн. СДПІ ВПП у м. Харкові зроблено за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, слід відмітити, що нормами п.75.1 ст.75, ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України, якими органам державної податкової служби надано право проведення документальних позапланових невиїзних перевірок не передбачено саме такого виду перевірки, як перевірка правильності лише формування податкового кредиту з ПДВ окремо від дослідження питання правильності формування податкових зобов'язань з ПДВ, що прямо суперечить визначеному законодавцем у ст.200 Податкового кодексу України механізму справляння ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.п.20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати саме податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.

Підпунктом 14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.265 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено звернення податкового органу до суду з вимогою про зобов'язання платника податків нарахувати та оплатити штрафну (фінансову) санкцію, оскільки на платника податків у судовому порядку може бути покладений обов'язок лише по нарахуванню та оплаті податкового зобов'язання.

У відповідності до ст.37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порушення наведеної норми, позивач не довів суду належним чином наявності підстав для виникнення у позивача податкового зобов`язання з ПДВ, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов`язання нарахувати та сплатити до бюджету податкове зобов`язання в сумі 772540,00 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2011р. по справі№2а-10520/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяПерцова Т. С.

Судді Жигилій С.П. Спаскін О.А.