Ухвала суду № 22047130, 19.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 р.Справа № 2а-6753/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. по справі№2а-6753/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астекс трейдинг"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астекс Трейдинг" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення №0000041820 від 24.05.2011 року про визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 29046 грн. (ПДВ 23237 грн., штрафна санкція 5809,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астекс Трейдинг" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0000041820 від 24.05.11 р. про визначення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 29046 грн, з яких за основним платежем 23237 грн. та за штрафною санкцією - 5809,25 грн.)

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Астекс Трейдинг»зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.09.2006 р. за № 14801020000028749. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 34469408. Місцезнаходження юридичної особи: 61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10. Фактична адреса: м. Харків, вул. Малопонасівська, 1.

ТОВ «Астекс Трейдинг»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 05.09.2006 р. за № 148010200000.

Як платник податку на додану вартість ТОВ «Астекс Трейдинг»зареєстровано в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 18.09.2006 р., має свідоцтво платника ПДВ № 29893914, індивідуальний податковий номер 344694020383.

ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Астекс Трейдинг»(код ЄДРПОУ 34469408) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Солярис -ДМ»(код ЄДРПОУ 34514476) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Е-Восток Україна»(ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(ЄДРПОУ 33743908) за період серпень 2010 р.

Результати перевірки оформлені актом № 1827/182/34469408 від 10.05.2011 р.

З посиланням на даний акт, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова 24.05.2011 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000041820 про визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 29046 грн. (за основним платежем 23237 грн., за штрафними санкціями 5809,25 грн.)

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугував відображений в акті № 1827/182/34469408 від 10.05.2011 р. висновок ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова про порушення ТОВ «Астекс Трейдинг»ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що на думку відповідача призвело до порушень: п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та призвело до завищення податкового кредиту у серпні 2010 р. на суму 23236,65 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за серпень 2010 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ «Солярис-ДМ», який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «Солярис-ДМ», грунтувалися на висновках листа №3682/7/23-321 від 02.02.2011 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, у якому зазначено про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ ТОВ «Солярис-ДМ», яким встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ «Солярис-ДМ» для здійснення відповідної господарської діяльності, в звязку з чим відповідач прийшов до висновку про нікчемність угоди укладеної між позивачем та ТОВ «Солярис-ДМ».

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ «Солярис-ДМ» договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2010 р. між ТОВ «Солярис-ДМ»(продавець) та ТОВ «Астекс Трейдинг»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу(а.с. 21). Кількість та асортимент товару зазначаються в розрахунках-фактурах (а.с. 25).

Фактичне виконання сторонами вказаного договору купівлі-продажу підтверджується податковою накладною, рахунком-фактурою, видатковою накладною, випискою банку про оплату вартості товару.

Перевезення товару підтверджується договором про надання транспортних послуг № 01/04.1-10 від 01.04.2010 р., укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_1 (а.с. 37-39)., товарно-транспортною накладною.

У подальшому, товар придбаний позивачем у ТОВ «Солярис-ДМ» був реалізований ТОВ «Астекс Трейдинг»з а договорами купівлі-продажу № 11/01.2-2010 від 11.01.2010 р. з ТОВ «Стеклолюкс»(а.с. 30-31), № 22/02-2010 від 22.02.2010 р. з ТОВ «Агава-Крим»(а.с. 32-33), № 2/10 від 01.02.2010 р. з ТОВ «Фаубеха»(а.с. 34-36).

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладеного позивачем з ТОВ «Солярис-ДМ» договору купівлі-продажу.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки листа №3682/7/23-321 від 02.02.2011 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, у якому зазначено про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ ТОВ «Солярис-ДМ», яким встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ «Солярис-ДМ» для здійснення відповідної господарської діяльності, відповідно до якого відповідач прийшов до висновку про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Солярис-ДМ» договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки враховуючи вимоги Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не листами, актами податкової перевірки, на підставі яких відповідач дійшов висновку про нікчемність спірного правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за серпень 2010 року за операціями, проведеними на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Солярис-ДМ» виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформленої податкової накладної.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданої ТОВ «Солярис-ДМ» податкової накладної.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Солярис-ДМ» і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Солярис-ДМ» за спірним договором підтверджено матеріалами справи, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладеного з ТОВ «Солярис-ДМ» договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. по справі№2а-6753/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.