Ухвала суду № 22046959, 12.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/7965/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від18.10.2011р. по справі№2а-1670/7965/11

за позовомпублічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005542301/2084 від 23.06.2011 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 847414,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від18.10.2011р. по справі№2а-1670/7965/11 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005542301/2084 від 23.06.2011 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 847414,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн. Стягнуто з державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Відповідач, Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що ТОВ "Дніпро Петроліум" не могло поставити позивачу вакуумний газойль, оскільки не є його виробником, а також згідно залізничних накладних не підтверджено поставку товару від даного контрагента. Зважаючи на відсутність у ТОВ "Смартек" достатніх трудових ресурсів, обладнання, транспортних засобів та інших основних засобів для здійснення заявлених видів діяльності, зазначене підприємство не могло виготовити димову трубу та виконати роботи по монтажу. У звязку з відсутністю необхідних трудових та виробничих ресурсів у ТОВ „Промторгойл ДК", яке було постачальником вакуумного газойлю ТОВ "Дніпро Петролеум", а також неможливість виконання робіт ТОВ "Смарттек" по виготовленню та монтажу димової труби, ці правочини є нікчемними, тому суми податкового кредиту з податку на додану вартість по зазначених операціях підлягають зменшенню.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307) зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.12.1995 р., змінено назву 11.02.2010, в зв'язку з чим замінено свідоцтво про державну реєстрацію та видано свідоцтво серії А01 № 359790, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДШ з 27.12.1995 року за № 2771. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість - індивідуальний податковий номер платника ПДВ 991523016039, про що має свідоцтво від 14.07.1997 року.

В період з 03.06.2011 р. по 06.06.2011 р. посадовими особами Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по питанню взаємовідносин з ТОВ "Смартек" за січень 2011 р. та ТОВ "Дніпро Петроліум" за січень, березень 2011 р., за результатами якої складено акт від 06.06.2011 р. № 3678/23-308/00152307. Перевіркою встановлено, що протягом січня - березня 2011 р. позивач мав фінансово-господарські відносини із ТОВ "Смартек" та ТОВ "Дніпро Петроліум". Так, згідно договору 1 СМ від 17.01.2011 р. ТОВ "Смартек" зобов'язалось поставити, а ПАТ "Укртатнафта" прийняти та оплатити трубу димову висотою Н=40000 мм (розділ 1 договору), вартість якої становить 1566666,64 грн., крім цього ПДВ - 313333,33 грн. На виконання цього договору позивач платіжним дорученням від 21.01.2011 р. № 0000000734 перерахували в якості попередньої оплати за димову трубу 1315999,97 грн., у т.ч. ПДВ 219333,33 грн.

Згідно додатку № 5 до декларації по ПДВ за січень 2011 р. ПАТ "Укртатнафта" віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Смартек" у розмірі - 219333,33 грн.

Однак, ревізорами встановлено, що станом на момент проведення перевірки димова труба так і не була поставлена позивачу, в зв'язку з чим дійшли висновку про безтоварність проведеної операції. Тому, зважаючи на відсутність у ТОВ "Смартек" достатніх трудових ресурсів, обладнання, транспортних засобів та інших основних засобів для здійснення заявленого виду діяльності не могло виготовити димову трубу та виконати роботи по монтажу, перевіряючі зазначили в акті, що вищевказаний договір є нікчемним та не тягне ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю, а відтак позивач не міг формувати податковий кредит з урахуванням вказаної операції.

Також перевіркою встановлено, що за договорами поставки № 4496/2/2120 від 17.12.2010 р., №5.01/2/2120 від 27.01.2011 р., № 808/2/2120 від 16.02.2011 р. та № 178/2/2120 від 12.01.2011 р. ТОВ "Дніпро Петроліум" зобов'язалось поставити, а ПАТ "Укртатнафта" зобов'язалось прийняти та оплатити вакуумний газойль, як сировину для виготовлення нафтопродуктів. На виконання вищевказаних договорів по факту поставок, обставини яких наведені у додатку № 1 до позову (а. с. 1, том 1), ТОВ "Дніпро Петроліум" видано позивачу наступні податкові накладні:

від 31.01.2011р. №310114, сума ПДВ-58 603 грн.;

від 12.03.2011 р. № 84, сума ПДВ -54 044 грн. 80 коп.;

від 09.03.2011 р. № 52, сума ПДВ -132 582 грн. 40 коп.;

від 07.01.2011 р. № 7011, сума ПДВ -170 243 грн. 53 коп.;

від 02.01.2011 р. № 2011, сума ПДВ -56 250 грн. 33 коп.;

від 18.01.2011 р. № 18016, сума ПДВ -49 962 грн. 90 коп.;

від 17.01.2011 р. № 17013, сума ПДВ -49 054 грн. 20 коп.;

від 15.01.2011 р. № 15011, сума ПДВ-57 339 грн. 75 коп.

Згідно додатку 5 до декларацій по ПДВ за січень, березень 2011 року ПАТ "Укртатнафта" віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпро Петроліум" в січні 2011 р. суму ПДВ у розмірі 441453, 72 грн., у березні 2011 р. суму ПДВ у розмірі 186627,20 грн., у загальному розмірі 628080, 92 грн.

Відповідно до інформації ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, за місцем перебування на податковому обліку ТОВ "Дніпро Петроліум" (листи від 31.03.2011 р. № 7387/7/23-314 та від 20.05.2011 р. № 11537/7/23-313) контрагент позивача перебуває у стані "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, також зазначено, що ТОВ "Дніпро Петроліум" не є виробником вакуумного газойлю, а тому не могло поставляти такий товар. За висновками перевіряючих, надані на перевірку залізничні накладні не підтверджують поставку вакуумного газойлю від даного контрагента. Таким чином, ревізори дійшли висновку про нікчемність вищевказаних угод та безпідставність віднесення позивачем сум ПДВ за цими договорами до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, за висновками перевірки встановлено порушення пп. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено суму ПДВ на 847414, 20 грн., в т.ч. за січень 2011 р. - 660787 грн., за березень 2011 р. - 186 627 грн.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 р. № 0005542301/2084, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 847 414 грн. 20 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Позивачем було оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, згідно рішення ДПА у Полтавській області від 31.08.2011 р. № 2500/10/25-016 скарга позивача була залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок органу податкової служби про нікчемність правочинів не знайшов свого підтвердження при розгляді справи та спростовується наданими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За матеріалами справи ПАТ "Укртатнафта" перебуває в стані модернізації власних виробничих потужностей. З метою переходу на виробництво нафтопродуктів підвищеної якості, позивачем було укладено угоду із ВАТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних та нафтохімічних підприємств" на виконання робіт, пов'язаних з реалізацією "1 етапу модернізації Кременчуцького НПЗ". Календарним планом робіт (Додаток № 1 до цього договору) передбачена розробка робочої документації на будівництво однієї із установок, що входить до програми модернізації - "Комбінована установка ізомеризації, гідроочистки бензину КК, титул 105". В рамках виготовлення установки, пунктом 7 Календарного плану робіт передбачено розробку робочої документації на встановлення "блоку теплоносія". В свою чергу, для встановлення блоку теплоносія необхідна димова труба, на придбання якої було укладено договір 1 СМ від 17.01.2011 р. із ТОВ «Смартек».

На виконання п. 2.2.1 вказаного договору, яким передбачено здійснення попередньої оплати у визначеному цим пунктом розмірі, позивач платіжним дорученням від 21.01.2011 р. № 0000000734 перерахував в якості попередньої оплати за димову трубу 1315999,97 грн., у т.ч. ПДВ 219333,33 грн.

Таким чином, з метою адміністрування податку на додану вартість за Податковим кодексом України за даним договором позивачем включено сплачену суму ПДВ до податкового кредиту за першою із подій - списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товару.

П. 4.2 вищевказаного договору встановлено, що строк поставки становить 112 робочих днів від дати здійснення попередньої оплати. До матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують придбання труби, докази фактичної поставки зазначеної димової труби 29.07.2011 р., а саме видаткова накладна № 229 від 29.07.2011 р., довіреність представнику покупця на отримання ТМЦ, висновок вхідного контролю якості товару від 29.07.2011 р., сертифікати якості на окремі частини, товарно-транспортні накладні, разові пропуски на територію підприємства для водіїв, які здійснювали фактичне перевезення частин труби, витяги з книги реєстрації разових пропусків, прибутковий ордер № 5000005798. Судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду справи в силу відсутності інших (окремих) агрегатів нової установки, труба не змонтована (не встановлена) та не введена в експлуатацію. Таким чином, підтверджується факт поставки товару та зв'язок з господарською діяльністю.

Умовами договорів поставки № 4496/2/2120 від 17.12.2010 р., № 501/2/2120 від 27.01.2011 р., № 808/2/2120 від 16.02.2011 р. та № 178/2/2120 від 12.01.2011 р. на поставку ТОВ "Дніпро Петроліум" вакуумного газойлю, як сировини для виготовлення нафтопродуктів, встановлено, що розрахунки за товар проводяться по факту поставки товару. Детальні обставини поставок газойлю наведені в додатку 1 до позовної заяви (арк. справи 11 том 1). Тобто, за договорами з ТОВ "Дніпро Петроліум" з метою адміністрування податку на додану вартість за Податковим кодексом України для податкового кредиту виступає обставина - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Факт отримання вищевказаного газойлю підтверджується залізничними накладними.

Згідно пояснень представника позивача ставлення під сумнів відповідачем на стор. 12 Акту перевірки реальності зазначених правочинів з постачання газойлю з посиланням на залізничні накладні не є обґрунтованим, адже самі залізничні накладні є свідченням транспортування товару ДП "Укрзалізниця", як незалежним суб'єктом господарювання, а з ним і реальності поставки (накладні містять відбитки штампів станції перевізника про відправлення та прибуття вантажу). Відсутність же в залізничних накладних відомостей про власника вантажу пояснюється формою самої залізничної накладної та порядком її заповнення, які визначені ст. 6, 23, 24 Статуту залізниць, Правилами оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Мінтрансу від 21.11.2000 р. № 644, де не передбачено графи для занесення відомостей про власника вантажу. Даний перевізний документ обов'язково повинен містити відомості лише про вантажовідправника та вантажоотримувача.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник), визначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

На арк. 12 Акту перевірки відображено, що ТОВ "Дніпро Петроліум" не є виробником вакуумного газойлю, а придбавав його у ТОВ "Промторгойл ДК" на підставі договору № 01/10 від 01.12.2010 р., за умовами якого Продавець - ТОВ "Промторгойл ДК»зобовязано поставити товар згідно технічних умов ТУ У 23.2-31514949-011:2009 на умовах DDP, ж/д ст. Кагамлицька Південної залізниці (код станції 428207), м. Кременчук, Полтавська область.

Отже, ТОВ "Дніпро Петроліум" виступило посередником у ланцюгу постачання вказаного вакуумного газойлю. Разом з тим, посередництво, як вид діяльності, зазначено у статуті даного підприємства, і не є забороненим видом господарської діяльності.

До матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Дніпро Петроліум" а саме: договори поставки, акти прийому передачі, залізничні накладні, паспорти якості, банківські виписки, податкові накладні, тобто наявні достатні підстави для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках, що зумовлює відсутність підстав для висновку про нікчемність зазначених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про відсутність поставок за даними договорами не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

За змістом п. 198.3 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушень позивачем правил формування податкового кредиту за вищевказаними правочинами.

Відповідач повязує завищення позивачем розміру податкового кредиту з нікчемністю угод, укладених між ТОВ "Дніпро Петроліум" та ТОВ «Смартек». При цьому нікчемність відповідачем обґрунтована непідтвердженням реальності проведення господарських операцій, відсутністю поставок, та перебуванням контрагента ТОВ "Дніпро Петроліум" у стані "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим вказані договори не тягнуть ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю.

Відповідно до п. 198.6 (в редакції, чинній на час прийнятті спірних рішень) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проте, відсутність за юридичною адресою контрагента ТОВ "Дніпро Петроліум" , який є продавцем газойлю позивачу, не може свідчити про неправильність оформлення податкових накладних, та не впливає на правомірність формування податкового кредиту позивача.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від18.10.2011р. по справі№2а-1670/7965/11 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від18.10.2011р. по справі№2а-1670/7965/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.01.2012 р.