Ухвала суду № 22046515, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/6690/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. по справі№2а-1670/6690/11

за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Алькор"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Алькор" звернулося до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502310 від 11.04.2011 року Державної податкової інспекції у м. Полтаві.

В обґрунтуванні вимог позивач посилався на помилкові та безпідставні висновки контролюючого органу у акті перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту за березень 2010 року по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажбудстрой». Вказував, що правомірність формування податкового кредиту від даного контрагента підтверджується наявними у позивача первинними документами, отриманий товар використаний у його господарській діяльності, на підставі чого просив визнати нечинним та скасувати спірне податкове повідомлення рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 11 квітня 2011 року № 0000502310.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті судового рішення. Просить скасувати оскаржувану постанову суду від 20.09.2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивачем було подано письмові заперечення на апеляційну скаргу. Вважає, що постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, адже суму ПДВ 32240 грн. обґрунтовано включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по ТОВ "Монтажбудстрой", у відповідності до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7; п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7; п.п.7.7.1 та 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв"язку з чим податкове повідомлення - рішення № 0000502310 від 11.04.2011 року відповідача необґрунтоване та безпідставне.

Справа слухається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що ПВТП "Алькор" юридична особа, зареєстрована виконавчим комітетом Полтавської міської ради 05.10.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 083671, та взято на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві. Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

28.03.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ПВТП "Алькор" з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой» за період з 01.02.2010 року по 31.05.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 року № 2660/23-5/33964874, у якому відображено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2010 року на загальну суму 32240 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000502310, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 40300 грн., у т.ч. 32240 грн. за основним платежем, 8060 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що податковий кредит позивачем сформовано правомірно, у відповідності до Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у справі достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, з огляду на вимоги діючого на час спірних правовідносин сторін податкового законодавства України та фактичні обставини справи.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вищезазначеного Закону передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

Тобто, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Тобто, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як встановлено з матеріалів справи, що між ПВТП "Алькор" та ТОВ «Монтажбудстрой» був укладено договір поставки № АЛМ-010310 01.03.2010 року. Умови договору полягали в тому, що Постачальник (ТОВ «Монтажбудстрой») зобовязується продати, а Покупець (ПВТП "Алькор") зобовязується прийняти і оплатити нафтопродукти і продукти хімічного виробництва, у кількості і по ціні, вказаних у рахунках на попередню оплату. Розрахунок по договору здійснюється у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, зазначений у рахунку. Постачальник здійснює поставку товару своїм транспортом на склад Покупця за адресою: вул. Заводська, 3а, м. Полтава. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Монтажбудстрой» виписано ПВТП "Алькор" податкові накладні від 18.03.2010 року № 3180006 на загальну суму 1440 грн. в т.ч. ПДВ - 240 грн., від 29.03.2010 року № 3290005 на загальну суму 192000 грн., в т.ч. 32000 грн., видаткові накладні від 18.03.2010 року № 3180006 на загальну суму 1440 грн. в т.ч. ПДВ - 240 грн., від 26.04.2010 року № 4260001 на загальну суму 192000 грн., в т.ч. ПДВ - 32000 грн., рахунок на оплату від 18.03.2010 року № 19 на загальну суму 193440 грн., в т.ч. ПДВ - 32240 грн.

Відповідно до копії банківських виписок, наданих позивачем, ПВТП "Алькор" здійснено оплату в повному обсязі за придбаний товар у ТОВ «Монтажбудстрой». Транспортування придбаного товару у ТОВ «Монтажбудстрой» здійснювалось транспортом ТОВ «Монтажбудстрой» на склад Покупця.

Згідно накладних, виданих позивачу ТОВ «Монтажбудстрой», товар (ферроцен у кількості 2015 кг.) отримано директором ПВТП "Алькор" ОСОБА_1 на підставі довіреностей № 170303 від 17.03.2010 року та № 260401 від 26.04.2010 року. Вказане підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей ПВТП "Алькор", у якому відмічено про видачу довіреностей на отримання ОСОБА_1 товару у ТОВ "Монтажбудстрой" у зазначений період.

Зберігання товару здійснювалося в орендованому приміщенні за адресою: вул. Заводська, 3 м. Полтава, згідно договору оренди від 01.04.2009 року, укладеного позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський газовий завод», з терміном оренди до 31.03.2012 року, та підтверджується витягом з книги складського обліку запасів (товарів) ПВТП "Алькор" за 2010 рік.

Також встановлено, що у подальшому позивач використав придбаний у ТОВ «Монтажбудстрой» товар у своїй господарській діяльності, а саме: для подальшого продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Біотехнології 2000» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд» за цінами вищими за ціну придбання, що підтверджується видатковими накладними.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Монтажбудстрой» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача - для подальшої реалізації.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ «Монтажбудстрой» податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Враховуючи, що ТОВ «Монтажбудстрой» на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним. Приватним виробничо-торгівельним підприємством "Алькор" були виконані усі необхідні умови, передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим, колегія суддів вважає правомірним включення позивачем до податкового кредиту за березень 2010 року суму ПДВ 32 240 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Монтажбудстрой».

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000502310 від 11.04.2011 року Державної податкової інспекції у м. Полтаві, щодо завищення позивачем податкового кредиту за березень 2010 року по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажбудстрой», було винесено відповідачем необґрунтовано та всупереч положенням Закону України "Про податок на додану вартість".

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. по справі№2а-1670/6690/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.