Ухвала суду № 22046447, 20.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2012 р.Справа № 2027/2а-5260/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Любчич Л.В., Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову від 24.04.2011р. по справі№2027/2а-5260/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

17.03.11 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.04.20110 року позов задоволено. Поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Зобовязано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" за період з 16.09.2010 року по 26.04.2011 року за відрахуванням фактично нарахованого і сплаченого підвищення до пенсії до пенсії за цей період у розмірі встановленої для учасників війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю і стягнути з відповідача підвищення до пенсії як дитині війни з 16.09.2010 року по 26.04.2011 року та перерахувати належні позивачу грошові кошти на рахунок НОМЕР_1 відкритий на імя позивача в філії ВАТ "Ощадбанк" № 269 за адресою: м. Харків, вул. Халтуріна 4.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус “дитина війни”, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги позивача.

Виходячи з приписів п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в період 16.09.2010 року по 26.04.2011 року проводив позивачу виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі меншому ніж встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а том враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей вйни" не зупинено, відповідач з 2010 року повинен діяти відповідно з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей", виходячи із розміру пенсії, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2010 році не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 та був зобовязаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо не вирішення судом першої інстанції позовних вимог про перерахування належних позивачу грошових коштів на рахунок НОМЕР_1 відкритий на імя позивача в філії ВАТ "Ощадбанк" № 269 за адресою: м. Харків, вул. Халтуріна 4 колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначені позовні вимоги були вирішені судом першої інстанції та прийняте додаткове рішення від 28.09.2011 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, зясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову від 24.04.2011р. по справі№2027/2а-5260/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя(підпис)Русанова В.Б.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В.

Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.