Ухвала суду № 22045680, 10.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/7304/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняУльяненко А.Г.,

в присутності:

представника позивача- Божук В.І.

представника відповідача-Заєць С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі№2а-1670/7304/11

за позовом Приватного підприємства "Зовнішньо-торгівельної фірми "ПЕК"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001661502/1070 від 21.03.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року адміністративний позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001661502/1070 від 21 березня 2011 року визнано протиправним та скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 1.7 ст.1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. ст. 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2011 по 15.03.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 1256/15-322/25169467 від 15.03.2011, за висновками якого встановлено порушення підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 28996,89 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято 21.03.2011 податкове повідомлення рішення №0001661502/1070, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 36246,11 грн (в тому числі, за основним платежем 28996,89грн, за штрафними санкціями - 7249,22 грн).

За наслідками адміністративного оскарження скарги ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення 0001661502/1070 від 21.03.2011 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 02.11.2010, 03.12.2010 між ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" (Замовник) та Приватним підприємством "Градко" (Підрядник) укладено договора підряду № 01/11 та № 03/12 відповідно, 01.12.2010 - договір поставки № 106/12.

За результатами виконання договорів підряду та поставки між ПП "Градко" та ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" складено та підписано акти здачі-прийняття робіт із зазначенням видів робіт (товару), кількості, ціни тощо.

Про фактичне виконання умов договору свідчать також єскіз загального вигляду трала в зборі, специфікація до ескіза трала в зборі, пояснювальна записка до ескізного проекту трал низькопільний, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ПП "Градко", останнім виписано позивачу податкові накладні № 36 від 25.11.2010, № 1111 від 20.12.2010, № 1110 від 17.12.2010, № 764 від 29.12.2010, № 1112 від 24.12.2010, № 762 від 08.12.2010 на загальну суму - 173981,34 грн, в т.ч. ПДВ - 28996,89 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача, отримані послуги та товар в подальшому використані при проведенні робіт за договорами підряду з ВАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК), згідно з якими позивач виступав підрядником, та надав акти здачі-прийняття робіт, план-графік виконання робіт по переобладнання морських вантажних контейнерів, планова калькуляція на переобладнання вантажного контейнера, план-графік виконання робіт по виготовленню та монтажу цифрових позначень для автомобілів САТ. Використані при проведенні підрядних робіт матеріали списувались за актами на списання матеріальних цінностей, копії яких долучені до справи. Транспортування працівників ПП "Градко" на територію ТОВ "Єристівський ГЗК" для проведення підрядних робіт здійснювалось транспортом позивача.

Оплата за надані послуги ПП "Градко" проводилась із рахункового рахунку позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку.

З огляду на викладене, колегія суддів необґрунтованими доводи відповідача про відсутність документального підтвердження виконання умов договорів підряду та поставки між позивачем та ПП "Градко".

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, включення до складу податкового кредиту за листопад, грудень 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 28996,89 грн здійснено ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" на підставі виписаних ПП "Градко" податкових накладних № 36 від 25.11.2010, № 1111 від 20.12.2010, № 1110 від 17.12.2010, № 764 від 29.12.2010, № 1112 від 24.12.2010, № 762 від 08.12.2010, що підтверджується актом перевірки та сторонами не заперечується.

Зазначені накладні містять адресу місцезнаходження продавця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Твердження представника відповідача про відсутність ПП "Градко" за юридичною адресою не приймається судом до уваги з огляду на те, що акт обстеження складений 31.01.2011 року, після виконання господарських зобов"язань між позивачем та ПП "Градко".

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Градко" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено, підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено частиною 2 статті 3 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за листопад. грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 28996,89 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "Зовнішньо-торгівельної фірми "ПЕК", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі№2-а-1670/7304/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі№2а-1670/7304/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКатунов В.В.

Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2012 р.