Ухвала суду № 22045638, 11.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 р.Справа № 2а-1870/3840/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. по справі№2а-1870/3840/11

за позовом Приватного підприємства "Комерційна фірма "Агроексім"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Комерційна фірма «Агроексім» (далі ПП «КФ «Агроексім», позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Суми (далі Конотопська МДПІ, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішення№0000612311 від 07.06.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12936 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «КФ «Агроексім» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалася в січні 2011р., про що складено акт перевірки від 20.05.2011 р. №195/23-5/33322090 (а.с.8-21) .

Проведеною перевіркою встановлено, що ПП «КФ «Агроексім» було порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ч.5 ст. 203,ч.1-2 ст. 215, ст. 216,228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «КФ «Агроексім» при придбанні та продажу товарів (послуг), внаслідок чого завищена сума ПДВ до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок в сумі 12936 грн. за лютий 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000612311 від 07.06.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість в розмірі 12936 грн. (а.с.6-7)

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали обставини, викладені в акті перевірки, а саме податковим органом зроблено висновок, що ПАТ «Конотопм'ясо» є засновником ПП «КФ «Агроексім», є повязаними особами, придбання яловичини мороженої та відправка її на експорт здійснюється в основному в один і той же день, у ПП КФ «Агроексім» відсутні власні трудові ресурси, які необхідно для виконання постачання чи здійснення діяльності, виготовлена продукція зберігається на складі ПАТ «Конотопм'ясо», станом на 01.01.2011р. загальна чисельність працюючих у ПП «КФ «Агроексім» становила 11 осіб, в т.ч. 8 чол. за сумісництвом, станом на 01.03.2011р. 9 осіб, в т.ч. 6 за сумісництвом, основне місце роботи яких є ПАТ «Конотопм'ясо», дані обставини, на думку Конотопської МДПІ свідчать про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності і неможливості здійснення даних операцій, а продаж товару відбувається лише по документам, шляхом реалізації мяса яловичини ПП КФ «Агроексім» ПАТ «Конотопм'ясо»формує податкові зобовязання по переробній декларації, а при руйнуванні даної схеми ПАТ «Конотопм'ясо» самостійно має змогу реалізовувати на експорт продукцію без продажу її ПП КФ «Агроексім».

Також, при винесення спірного податкового повідомлення-рішення Конотопською МДПІ було взято до уваги постанову від 24.04.2011р. про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ПП КФ «Агроексім» за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 15-191 ч.5 і 366 КК України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийнято податковим органом необгрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 14.1.71 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом, якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п. 1.20 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого на час винесення спірного повідомлення-рішення, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Визначення звичайної ціни прямо регламентовано діючими на час виникнення спірних правовідносин приписами п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.2 п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 153.2.1 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно з пп. 153.2.2 Податкового кодексу України витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до пп. 14.1.159 Податкового кодексу України пов'язані особи юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї; платники податку учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті: надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку; обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання; обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

З довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ№283364 вбачається, що ПП КФ «Агроексім» основні види діяльності підприємства є оптова торгівля мясом та мясопродуктами, шкурами та шкірою, виробництво мясом, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки (а.с.213).

Як вбачається із статутів (із змінами) ПП КФ «Агроексім», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів протокол №24 від 16.11.2010., засновником (власником) ПП КФ «Агроексім» є відкрите акціонерне товариство «Конотопм'ясо» (на даний час назва ПАТ «Конотопм'ясо») (а.с.214-242).

Пунктом 1.3-1.5 Статуту передбачено, що ПП КФ «Агроексім» є юридичною особою, має круглу печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням, самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в установах банку, засновник (власник) не відповідає за зобовязаннями ПП КФ «Агроексім», так як і ПП КФ «Агроексім» не відповідає за зобовязаннями засновника (власника), крім випадків, передбачених законом, ПП КФ «Агроексім» несе відповідальність усім належним йому майном за своїми зобовязаннями, ПП КФ «Агроексім» є власником майна, переданого йому засновником у власність, продукції, виробленої ПП КФ «Агроексім» в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законом. (а.с.215)

З матеріалів справи вбачається, що між ПП КФ «Агроексім» та ПАТ «Конотопм'ясо» укладено договір поставки №02/08-10ПТ від 02.08.2010р. (а.с.48).

Відповідно до п.1-2 Договору, продавець (ПАТ «Конотопм'ясо») зобовязувався передавати у власність покупцю ПП КФ «Агроексім» товар (асортимент товару, кількість та ціна зазначена у специфікаціях) : м'ясо та продукти мясопереробки ВРХ та свиней, а покупець зобовязувався оплатити цей товар на умовах зазначеного договору.

Сторонами договору були підписані специфікації узгодження асортименту товару, кількості, ціни та строків доставки від 05.01.2011р., 07.02.2011р., 14.02.2011р., 15.02.2011р., (а.с.49-50).

ПАТ «Конотопм'ясо» були виписані рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с. 51-54,160,162), виписані податкові накладні (а.с.67-71,142,146,148,157), надані посвідчення про якість продукції (а.с131,159,161,163).

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту зарахований сплачений в ціні товару податок на додану вартість. Всі накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі виписаних ПАТ «Конотопм'ясо» рахунків позивачем здійснено оплату придбаного товару, що підтверджується випискою банківської установи (а.с.72-75) та відображено в акті перевірки.

Пунктом 4 Договору передбачалося, що товар повинен був переданий силами і за рахунок продавця (ПАТ «Конотопм'ясо»), всі вантажно-розвантажувальні роботи на придбання та продаж товару здійснюються силами та за рахунок продавця (ПАТ «Конотопм'ясо»).

Крім того, між ПАТ «Конотопм'ясо» та ПП КФ «Агроексім» укладено договір оренди №30-14/11-Х від 30.12.2010р. відповідно до якого орендодавець - ПАТ «Конотопм'ясо» передало, а орендар - ПП КФ «Агроексім» прийняло в оренду (тимчасове платне користування) холодильну камеру №202, площею 756 кв.м. у приміщенні промислового холодильника за адресою м.Конотоп, вул. Генерала Тхора,150 для зберігання продовольчих товарів (в т.ч. мясної продукції) (а.с. 119-120), підписані між сторонами акти виконаних послуг, виписані рахунки фактури (а.с.121-122)

Відповідно до договору оренди нежилого приміщення №30/2010-ОП від 30.12.2010р. орендодавець - ПАТ «Конотопм'ясо» передало в тимчасове платне володіння та користування орендарю - ПП КФ «Агроексім» складське приміщення , розташоване за адресою м.Конотоп, вул. Ген.Тхора,150 загальною площею 546 кв.м. (а.с.123-124), підписані акти виконаних робіт, виписані рахунки фактури (а.с.125-126).

Відповідно до договору №1 від 01.01.2011р. орендодавець - ПАТ «Конотопм'ясо» передало орендарю - ПП КФ «Агроексім» в оренду під офіс приміщення №2,17 на першому поверсі цегляного приміщення за адресою м.Конотоп, вул. Ген.Тхора,150 з телефоном , оргтехнікою, офісними меблями (п. 1.1 Договору) (а.с.127), підписані акти виконаних робіт, виписані рахунки-фактури (а.с. 118-132), виписані податкові накладні (а.с.113-134,154-156)

Про фактичне надходження товару до ПП КФ «Агроексім» та його подальше використання в господарській діяльності підприємства (реалізація на експорт згідно укладених договорів (а.с.171-185)) свідчать митні декларації (а.с.55-66), складені акти виконаних робіт Сумською торгово-промисловою палатою (а.с.166-167), відображено в акті перевірки (стор7 акту) (а.с.14-15).

У матеріалах справи наявні накази на переміщення отриманої продукції в орендовані приміщення (а.с.115-118), журнал реєстрації довіреностей на отримання продукції ПП КФ «Агроексім»від ПАТ «Конотопм'ясо» (а.с.114).

Відповідно до договору заявки №1 від 01.02.2011р., укладеного між ПП КФ «Агроексім» та СПД Корнак Р.В., придбаний товар від ПАТ «Конотопм'ясо» було транспортовано у м.Москва (Росія) (а.с.186), виписано рахунки-фактури, підписані акти здачі-прийняття робіт (а.с.187-188).

Згідно договору заявки №1 від 07.02.2011р., укладеного між ПП КФ «Агроексім» та ПАТ «Конотопм'ясо» було транспортовано отриманий товар до м.Москва (Росія) (а.с.190), виписано рахунки-фактури, підписані акти здачі-прийняття робіт (а.с.191).

Відповідно до договору №2 від 10.02.2011р., укладеного між ПП КФ «Агроексім»та СПД ОСОБА_2, транспортовано отриманий товар до м.Москва (а.с.193), складено рахунок-фактура, підписано акт виконаних робі (а.с.194-195).

Згідно договору №2 від 14.02.2011р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні, укладеного між ПП КФ «Агроексім» та СПД ОСОБА_1 транспортовано отриманий товар до м. Москва (а.с.197-198), виписано рахунок, підписано акт здачі-приймання виконаних робіт (а.с.199-200).

Із актів приймання передачі наданих послуг за договором про надання послуг №509 від 26.04.2010р. вбачається, що між ПП КФ «Агроексім» та Державною екологічною інспекцією в Сумській області вивчався радіаційний стан експортних партій вантажів (а.с.164-165).

Як вбачається із додатку №2 до акту перевірки від 20.05.2011р. Довідки про загальну інформацію щодо ПП КФ «Агроексім» та результати його діяльності за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р., п.4 зазначено, що ПП КФ «Агроексім» фактично у перевіряємому періоді займалося оптовою торгівлею мясом та мясопродуктами, оптовою торгівлею живими тваринами (а.с.202-203).

Відповідно до пункту 11 додатку №2 до акту перевірки ціни придбання та продажу ТМЦ на підприємстві договірні відповідно до договорів на постачання та реалізацію з урахуванням транспортних витрат, при перевірці обчислення податкових зобовязань від операцій, база оподаткування по яким визначається, виходячи із фактичної ціни операції, але не нижче за «звичайні ціни», порушень не встановлено, продаж товарів за цінами нижчими за ціну придбання ПП КФ «Агроексім» не здійснювало, середня націнка на продукцію складає по яловичині 21,66% (а.с.205).

Також, після проведеної податковим органом перевірки ПАТ «Конотопм'ясо», складно довідку №231/23-5/00444049 від 09.06.2011р. «Про результати документальної звірки ПАТ «Конотопм'ясо» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП КФ «Агроексім» за січень лютий 2011р., згідно висновків якої, не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ПП КФ «Агроексім», встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ПП КФ «Агроексім», яке мало правові відносини з платником податків, жодних зауважень до ПАТ «Конотопм'ясо»та укладених договорів, продажу продукції перевіряючим встановлено не було (а.с.84-90).

Відповідно до довідки Конотопської МДПІ №8253 від 31.05.2011р. ПАТ «Конотопм'ясо» станом на 17.05.2011р. по картках особових рахунків не має заборгованості зі сплати податків, зборів та обовязкових платежів (а.с.91).

Як доказ того, що ПП КФ «Агроексім» не є виключно одним підприємством, якому здійснює продаж ПАТ «Конотопм'ясо» продукції на експорт, представником позивача надано суду довідку №1396 від 11.09.2011р., з якої вбачається, що за період з квітня 2011 р. по липень 2011р. включно весь обсяг виробленої ПАТ «Конотопм'ясо» яловичини мороженої у напівтушках, придатної для реалізації на експорт, реалізовано на митній території України, 399000кг продукції реалізовано підприємствам оптової торгівлі, які в подальшому реалізували її на експорт, при цьому ПАТ «Конотопм'ясо» самостійно не здійснювало експортних поставок (а.с.243).

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Позивачем відображено у бухгалтерському обліку операції з придбання у ПАТ «Конотопм'ясо» товару, зафіксовані первинними документами, зміст та форма яких відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підставі викладеного. колегія суддів дійшла висновку, що фактичне надходження товару позивачу та подальше його використання в господарській діяльності підприємства спростовують твердження податкового органу про те, що угоди, укладені між позивачем та ПАТ «Конотопм'ясо» не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Разом з цим, відповідно до положень ч.1 ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним, а згідно ч.2 зазначеної статті фіктивний правочин визнається недійсним судом, а отже, він не є нікчемним (недійсним в силу закону).

При цьому, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Зазначена правова позиція викладена в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9.

Щодо посилань відповідача у апеляційній скарзі, як на підставу нікчемності укладених правочинів на ст. 228 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3), розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діючого на час виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 ст. 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Колегія суддів зазначає, що виконання вищевказаних договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: постачальник ПАТ «Конотопм'ясо» власними силами здійснив продаж товару, а позивач прийняв та оплатив товар в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість позивача за перевіряємий період перед ПАТ «Конотопм'ясо» відсутня.

Доставка товару у такий спосіб не може свідчити про нікчемність угод, оскільки згідно з приписами статей 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, проте жодних належних та допустимих доказів щодо перевіряємого періоду (лютий 2011 р.) на підтвердження вини позивача або його контрагента відповідачем не надано та не повідомлено про їх наявність.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в абз. 6 п. 18 постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" доказом такої вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не надано доказів про наявність умислу у позивача на завдання шкоди інтересам держави, шляхом ухилення від сплати податків, висновки акту перевірки зроблені передчасно, рішення суду про визнання правочинів, укладених між ПП КФ «Агроексім»т а ПАТ «Конотопм'ясо» з підстави їх фіктивності відповідачем не надано.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки було надано документи, які свідчили про виконання зобовязань за угодою, яку відповідач вважав нікчемною, та виникнення у позивача права на отримання податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про наявність у штаті ПП КФ «Агроексім» осіб, які працюють за сумісництвом, а основне місце роботи є ПАТ «Конотопм'ясо», відсутність основних засобів, не може розцінюватись судом як належне підтвердження факту укладення позивачем договору з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілям, оскільки в даному випадку, з урахуванням умов договору, зазначені обставини не впливають на належне виконання умов угоди.

Відповідно до ст 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до 56 Кодексу законів про працю України України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень трудових прав працівників

Відповідно до ст.102-1 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

В матеріалах справи наявні накази про прийняття на роботу працівників, в т.ч. за сумісництвом, №2 від 01.07.2010р.,№3 від 01.07.2010р., №4 від 15.07.2010р., №6 від 01.09.2010р. (а.с.244-247), в яких зазначено години роботи працівників, надані відомості про нарахування та видачі заробітної плати робітникам та службовцям за лютий 2011 року (а.с.248), відомості нарахування коштів №6 (а.с.249), №7 (а.с.251), №00008 (а.с.253), №00003 (а.с.262), №4 (а.с.264), №5 (а.с.268), платіжні доручення про перерахування авансів (а.с.250,252,263) та заробітної плати (а.с.254,265,267,269,271), платіжні доручення про сплату податків та зборів (обовязкових платежів) (а.с.255-260,272-277), відомості про нарахування та видачі заробітної плати робітникам та службовцям за січень 2011 року (а.с.261), відомості про виплату грошей №2 за січень 2011 року (а.с.266), №3 за лютий 2011р. (а.с. 270).

Жодного належного доказу того, що особи взагалі не працювали за сумісництвом у січні лютому 2011 року на ПП КФ «Агроексім» відповідачем не надано, дані обставини взагалі не досліджувалися перевіряючим, не відображені в акті перевірки.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки в наявності є не скасована в установленому порядку постанови про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ПП КФ «Агроексім», з огляду на наступне.

Як вбачається із постанови від 28.04.2011р. кримінальна справа №11800034 порушена відносно службових осіб ПП КФ «Агроексім» за ст. 15-191 ч.5, 366 Кримінального кодексу України, а також службових осіб ПАТ «Конотопм'ясо» за ст. 366 ч.1 Кримінального кодексу України (а.с.95).

Із даної постанови вбачається, що період, який досліджується в рамках даної кримінальної справи стосується червня 2010 року, а в даному випадку спірне податкове повідомлення-рішення винесено стосовно зовсім іншого періоду лютий 2011 року, прокурором досліджувався акт перевірки від 28.03.2011р., який не має відношення до акту перевірки від 20.05.2011р., який став підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, прокурором зазначається про те, що реалізація отриманої продукції на експорт здійснювалася за цінами, нижчими від ціни придбання, таким чином господарські операції були для ПП КФ «Агроексім» збитковими. Як вже зазначалося вище, в даному випадку, під час розгляду справи зясовано, що продаж товару за цінами нижчими від ціни придбання ПП КФ «Агроексім» не здійснював, середня націнка складає 21,66%, що відображено в додатку 2 до акту перевірки (а.с.25).

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, податковим органом не надано належних доказів в обґрунтування висновків, зазначених в акті перевірки, та винесеного на підставі даного акту спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. по справі№2а-1870/3840/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2012 р.